Для батьків

10 ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ ПО ВИХОВАННЮ ДИТИНИ

1. Дитина це така ж ОСОБИСТІСТЬ, як і її батьки. Тому батьки повинні вважати її рівною собі. І спілкуватися як з рівною. Без тиску та зневаги.

2. Не спілкуватися з дитиною такими словами і інтонаціями, якими дорослі не хотіли щоб спілкувалися з ними. Тільки з повагою.

3. Дитина має право на помилку, бо вона не має такого життєвого досвіду як дорослі. Якщо дитина робить помилку, або щось погане, дорослі повинні спокійно, аргументовано, без тиску, пояснити дитині її помилки. Як більш досвідчені наставники, вчителі.

4. Крики, верески, бійки, залякування виховують з дитини РАБА. Призводять до комплексів та навіть глибоких психологічних розладів, пошуку "замінників" реального життя у вигляді Інтернет-залежності, алкоголізму, наркоманії.

5. Так само надмірна опіка, постійні вказівки - що і як повинна робити дитина, виховують з дитини тупу, боязку, некреативну та безініціативну істоту.

6. Дитина повинна бути "дослідником" оточуючого світу. Якщо вона намагається все розбирати, ламати, досліджувати внутрішній вміст (іграшок, приладів, рослин) - це нормально. Не нормально, якщо дитина цього не робить.

7. Не можна забороняти дитині проявляли свої емоції. "Замовчи!", "Не роби!", "Стій!" і т.п. - це "псячі" команди без аргументації, які дають зворотній ефект - викликають спротив.

8. Ніколи не можна обманювати дитину. Навіть в дрібних неважливих речах.

10. Сім'я - це прихисток дитини, опора, місце де її люблять, розуміють і поважають. Життя складне, конкурентне, іноді й жорстоке, в ньому необхідні опори, чим і повинна бути сім'я.

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ОСВІТУ

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ОСВІТУ
    Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.
    Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору,
 збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.
   Освіта в Україні грунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.

 Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини
   1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
   2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
   3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:
   - постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
   - поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
   - виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;
   - сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
   - виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
   4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї.

 Стаття 60. Права батьків
 Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
   - вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;
   - обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів;
   - звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей;
   - захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей.

Тести для батьків

Тест 1. "Добра мати... добрий батько... "

Варіанти відповідей: "так", "ні", "не знаю".
1. На деякі вчинки дитини ви часто реагуєте "вибухом", а потім шкодуєте про це?
2. Деколи ви вдаєтеся по допомогу або порад інших осіб, коли не знаєте, як реагувати на поведінку вашої дитини?
3. Ваша інтуїція і досвід – кращі порадники у вихованні дитини.
4. Деколи вам трапляється довіряти дитині секрет, який нікому іншому не розказали б.
5. Вас ображає негативна думка інших людей про вашу дитину?
6. Вам траплялося просити у дитини вибачення за свою поведінку?
7. Чи вважаєте ви, що дитина не повинна мати секретів від своїх батьків?
8. Помічаєте ви між своїм характером і характером дитини різницю, яка іноді приємно дивує вас?
9. Ви надто сильно переживаєте неприємності або невдачі вашої дитини.
10. Чи можете утриматися від купівлі цікавої іграшки для дитини (навіть, якщо маєте гроші) тому, що знаєте: вдома їх є багато?
11. Ви знаєте, що до певного віку кращий виховний аргумент для дитини — фізичне покарання (пасок).
12. Ваша дитина саме така, про яку ви мрієте.
13. Ваша дитина завдає вам більше турбот, аніж радощів.
14. Чи здається вам, що ваша дитина навчає вас по-новому думати, поводитися?
15. Чи бувають у вас прикрощі з вашою дитиною?

Обробка результатів: за кожну відповідь "так" на запитання 2,4, 6, 8, 10, 12,14 і за кожну відповідь "ні" на запитання 1, З, 5, 7, 9, 11, 13 і 15 нарахуйте собі по 10 балів, за кожну відповідь "не знаю" на будь-яке запитання — по 5 балів. Підрахуйте загальну суму.

100-150 балів. У вас великі здібності до правильного розуміння своєї дитини. Ваші судження і погляди — добрі союзники у розв'язанні різних виховних проблем. Якщо й на практиці ваша поведінка відкрита, сповнена терплячості, вас можна визнати за приклад для наслідування. До ідеалу вам не вистачає одного невеличкого кроку. Ним може стати думка вашої дитини. Ризикніть, спробуйте її з'ясувати.

50-99 балів. Ви — на правильному шляху до кращого розуміння власної дитини. Свої тимчасові труднощі або проблеми з дитиною ви маєте розв'язати, починаючи з себе. І не намагайтеся виправдовуватися браком часу або характером вашої дитини. Є кілька проблем, на які ви маєте реальний вплив, а тому спробуйте це використати. Не забувайте, що розуміти — не завжди приймати. Не лише дитину, а й власну особистість.

0-49  балів. Здається, можна більше співчувати вашій дитині, аніж вам, оскільки її мати не стала другом і провідником на важкому шляху здобуття життєвого досвіду. Але ще не все втрачено. Якщо ви й справді хочете щось зробити для своєї дитини, спробуйте інакше. Можливо, ви знайдете когось, хто вам у цьому допоможе своєчасними порадами. Це нелегко, зате у майбутньому обернеться вдячністю і щасливим життям вашої дитини.

 Тест 2: «Які ви батьки?»

Позначте фрази, які часто використовуєте, спілкуючись з дитиною.
1. Скільки разів тобі повторювати!
2. Порадь, будь ласка, як мені вчинити у даній ситуації...
3. Не знаю, що б я без тебе робила
4. І в кого ти такий удався?!
5. Які у тебе чудові друзі!
6. Ну на кого ти схожий?!
7. Ти моя опора і помічник!
8. Ну що за друзі в тебе?!
9. Про що ти тільки думаєш?
10. Який ти в мене розумний!
11. А ти як вважаєш?
12. У всіх діти як діти, а ти...
13. Який ти у мене кмітливий!

Відповіді 1, 2, 4, 6, 8, 9, 12 — 2 бали;
3, 5,7, 10, 11, 13  -   1 бал.
Підрахуйте кількість одержаних балів.
7—8 балів Ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає Вас. Ваші стосунки благотворно впливають на становлення її особистості.
10—9 балів Ви непослідовні у взаєминах з дитиною.Вона поважає Вас, хоча і не завжди з Вами відверта.На її розвиток впливають здебільшого випадкові обставини.
10—12 балів Вам необхідно уважно ставитися до дитини. Розвиток дитини залежить більше від випадковості, ніж од Вас.
13—14 балів Ви й самі відчуваєте, що дієте неправильно. Між Вами і дитиною існує недовір'я. Постарайтеся приділити дитині більше уваги, враховувати її запити та інтереси.

 Тест 3: «Дітей виховують батьки. А батьків?»

Часто саме батькам, спілкуючись із дітьми, доводиться стикатися із ситуаціями вибору, коли, хотіли б ми того чи ні, треба чесно й відверто (хоча би перед самим собою) відповісти на складні життєві питання, спробувати поставити себе на місце дитини або хоча б на хвилину повірити, що ви - добра чарівниця чи добрий чарівник. Уважно прочитайте запропоновані запитання. Намагайтеся відповісти на них відверто. Тест доповнить ваше уявлення про себе як про батьків, допоможе зробити певні висновки щодо проблеми виховання дітей.

Варіанти відповідей:

А ) Можу і завжди так чиню.

В) Можу, але чиню так не завжди.

В) Не можу.

1.     Чи можете ви поставити себе на місце дитини?

2.     Чи можете ви не прореагувати, якщо ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або незаслужено образила іншу дитину?

3.     Чи можете ви порадитися із дитиною "на рівних"?

4.     Чи можете ви повірити хоча б на хвилинку, що ви прекрасний принц або фея?

5.     Чи можете ви у будь-який момент залишити свої справи і зайнятися дитиною?

6.     Чи можете ви пообіцяти дитині, що виконаєте її бажання за гарну поведінку.

7.     Чи можете ви вибачитись перед дитиною у разі потреби?

8.     Чи можете ви зізнатися дитині у помилці, яку ви допустили у ставленні до неї?

9.     Чи можете ви виділити дитині хоча б один день, коли вона може робити, що хоче, поводитися, як бажає, ні в що не втручатися?

10.                       Чи можете ви встояти проти дитячих прохань та сліз, якщо впевнені, що це каприз.

11.                       Чи можете ви завжди утримуватися від слів та виразів, які можуть ранити дитину?

12.                       Чи можете ви розповісти дитині про повчальний випадок зі свого дитинства, який показує вас у невигідному світлі?

13.                       Чи можете ви володіти собою і зберігати спокій, навіть якщо поведінка дитини вивела вас із себе?

Порахуйте бали

"А" - 3 бали, "Б" - 2 бали, "В" - 1 бал.

Від 30 до 39 балів. Дитина—найбільша  цінність у вашому житті. Ви прагнете не тільки розуміти, а й пізнати її, ставитеся до неї з повагою, дотримуєтеся найпрогресивніших принципів виховання та постійної лінії поведінки. Ви можете сподіватися на гарні результати.

Від 16 до 30 балів. Турбота про дитину для вас - першочергове завдання. У вас є риси вихователя, але на практиці ви не завжди буваєте послідовними та принциповими. Іноді ви дуже суворі, іноді навпаки - дуже м'які. Крім того,ви любите компроміси, які послаблюють виховний ефект. Вам необхідно серйозно замислитися над своїм підходом до виховання дитини.

Менше 16 балів. У вас серйозні проблеми із вихованням дитини. Вам бракує або знань, або бажання, прагнення зробити дитину особистістю, а, можливо, того й іншого. Радимо звернутися за допомогою до фахівців-педагогів і психологів, ознайомитися з публікаціями з питань сімейного виховання. Не забувайте, що формування особистості - дуже складний та відповідальний процес. Ось чому виконання батьківського обов'язку приносить людині найбільше моральне задоволення.

Пам’ятка для батьків

                                                          «Людина не може бути вільною,

                                                           якщо вона не самостійна».

                                                                                     М.Монтессорі

1.Визнайте особистість дитини і її недоторканність.

2.Сприяйте формуванню адекватної самооцінки. Людина з низькою самооцінкою постійно залежна від чужої думки. Формування самооцінки дитини залежить від  оцінювання її батьками, тому що в цьому віці дитина ще не вміє оцінити себе сама.

3.Залучайте до реальних справ сім'ї. Можна проводити міні-наради за участю всіх членів родини, спільно планувати сімейні справи.

4.Розвивайте силу волі дитини. Навчайте сміливості, витривалості, терплячості, докладати зусиль для досягнення мети.

5.Навчайте планувати. Складайте план дій. Велику і складну справу вчіть розбивати на ряд Конкретних дій.

6.Привчайте до праці якомога раніше. Дитина має знати свої домашні обов'язки, вміти виконувати доручення.

7.Вчіть спілкування з іншими дітьми, дорослими людьми. При цьому пам’ятайте – модель батьківської поведінки сприймається дитиною як зразок для наслідування.

8.Формуйте моральні якості: доброту, порядність, співчуття, взаємодопомогу, відповідальність.

Анкети для батьків

Анкета «Мінуси перетворюємо в плюси»

 1. Що, крім знань, набуває дитина в школі?

2. За якими ознаками можна судити про наявність здібностей у дитини?

3. Наполеглива праця і розвиток здібностей – як вони пов'язані між собою?

4. Проаналізуйте поведінку, звички, інтереси Вашої дитини. Якої Ви думки про її здібності?

5.Чи аналізуєте Ви разом із дитиною труднощі та недоліки в її навчанні?

6. Як виховати самостійність у навчанні?

7. У чому полягає вимогливість до дитини? Які вимоги необхідно ставити дітям?

8. Як часто звертаються до Вас діти по допомогу під час виконання домашнього завдання?

9. Які методи заохочення і покарання Ви застосовуєте в стимулюванні навчання дітей?

10. Для молодших учнів закономірне невміння зосереджуватися тривалий час. Чи тренуєте Ви увагу своєї дитини? Як саме?

11. Як допомогти дитині відчути впевненість у своїх силах?

12. У чому, на Вашу думку, причини неуспішності дитини?

13. Чи пов’язуєте Ви неуспішність у навчанні з майбутньою неуспішністю у дорослому житті? Чому?

14. Чому дуже важливо, щоб діти відчували доброзичливе ставлення батьків до свого навчання?

АНКЕТА «ГОЛОС БАТЬКІВ»

1. З яким настроєм  Ваш син (донька) йде до навчального закладу?

2. З якими труднощами стикається в навчальному закладі Ваш син (донька)?

3. Чи бувають у нього труднощі у спілкуванні з однокласниками, вчителями?

4. Чи є в нього друзі в класі? Чи знаєте Ви про них?

5. Чи надаєте Ви своїй дитині допомогу в підготовці до занять, у вирішенні конфліктів  і т. п.?

6. Назвіть найкращі якості сина (доньки).

7. Які риси характеру сина (доньки) Вас засмучують?

8. Чи завжди збігаються думки в родині з питань виховання сина (доньки)?

9. Чи могли б Ви поділитися досвідом виховання в сім'ї?

АНКЕТА "БАТЬКИ ТА ЇХНЯ ДИТИНА"

  1. Яка ваша дитина (упевнена, рішуча, не дуже впевнена, невпевнена)?

  2.Комунікабельна вона чи ні?  Як це проявляється?

  3.Яке у неї улюблене заняття?

  4.До чого, на ваш погляд, у неї є здібності?

  5.Який звичайний стан дитини та її настрій?

  6.Як засинає?  Як спить?

  7.Чи часто вона втомлюється?  Якщо «так», то чому?

  8.Як вона реагує на невдачі?

  9.Як вона реагує на зауваження, покарання?

  10.У чому проявляється її самостійність (любить робити все самостійно, навіть якщо не вміє; не дуже прагне до самостійності; вважає за краще, щоб за нього все робили інші)?

  11.Які відносини з однолітками (вміє організувати дітей, виконує тільки провідні ролі; успішно виконує і ведучі, і другорядні ролі; частіше виконує другорядні ролі, підкоряється іншим дітям)?

  12. Які особливості Вашої дитини? 

10 ПОРАД БАТЬКАМ

10 ПОРАД БАТЬКАМ
        Іноді все починається, здавалося б, з незначних речей: повільний темп роботи, труднощі в запам’ятовуванні літер, невміння зосередитися. Щось списують на вік — мовляв, не звик, ще маленький; щось — на недоліки виховання; щось — на небажання працювати. Адже у цей момент труднощі ще відносно просто виявити, вони достатньо легко піддаються виправленню. Але потім проблеми наростають як сніжний шар — одна трудність тягне за собою іншу. Постійні невдачі настільки бентежать дитину, що труднощі «переповзають» з одного предмету на інший.
       Дитина впадає в відчай: починає вважати себе безпорадною, нездібною, а всі свої старання — марними. Психологи переконані: результати навчання залежать не тільки від того, здатна або не здатна людина вирішити поставлену перед нею задачу, але і від того, наскільки вона впевнена, що зможе вирішити цю задачу. Якщо ж невдачі слідують одна за одною, то, природно, наступає момент, коли дитина сама собі говорить: «Ні, це у мене ніколи не вийде». Раз «ніколи», то старатися немає чого! Кинуте мамою або татом між іншим: «Ну який же ти нетямущий!» — тільки «підливає масла у вогонь». І не тільки слово, але і просто відношення, яке ви демонструєте (нехай навіть ненавмисно) докірливим поглядом, інтонацією, жестом, говорить дитині інколи більше гучних слів.
      Що ж можуть зробити батьки, якщо шкільні труднощі все ж таки з’явилися?
Перше — не розглядайте наявні шкільні труднощі як особисту трагедію, не зневіряйтеся і, головне, прагніть не показати свого засмучення і незадоволеності. Пам’ятайте: ваше головне завдання — допомогти дитині. Тому приймайте і любіть її такою, якою вона є, тоді і їй буде легше.
Друге — налаштуйтеся і приготуйтеся до того, що вас чекає тривала спільна робота з дитиною (самотужки їй не впоратися зі своїми проблемами).
Третє — ваша головна допомога: підтримувати її упевненість в своїх силах, постаратися зняти з неї відчуття напруги і провини за невдачі. Якщо ви зайняті своїми справами і уриваєте хвилинку, щоб запитати, як справи або вилаяти, — це не допомога, а основа для виникнення нових проблем.
Четверте — забудьте сакраментальну фразу: «Що ти сьогодні отримав?» Не вимагайте від дитини негайної розповіді про свої шкільні справи, особливо якщо вона засмучена.Залиште її у спокої, вона розповість вам все, якщо буде упевнена у вашій підтримці.
П’яте — не обговорюйте проблеми дитини з вчителем в її присутності, зробіть це без неї. Ніколи не дорікайте, не лайте дитини, якщо поряд його однокласники або друзі. Не варто підкреслювати успіхи інших дітей, захоплюватися ними.
Шосте — цікавитися виконанням домашніх завдань слід тільки тоді, коли ви постійно допомагаєте дитині. При спільній роботі наберіться терпіння. Адже робота по подоланню шкільних труднощів дуже утомлива і вимагає уміння стримуватися, не підвищувати голосу, спокійно повторювати і пояснювати одне і те ж кілька разів — без докорів і роздратування. Типові батьківські скарги: «Немає ніяких сил, всі нерви вимотав.» Розумієте, в чому справа? Не може стриматися дорослий, а винна — дитина.

      Чомусь батьки вважають: якщо є труднощі в письмі, потрібно більше писати; якщо погано читає — більше читати; якщо погано рахує — більше вирішувати прикладів. Але ж ці утомливі заняття вбивають радість самої роботи! Тому не перенавантажуйте дитини тим, що у неї не виходить.
     Дуже важливо, щоб під час занять вам ніщо не заважало, щоб дитина відчувала — ви з нею і для неї. Не дивіться «навіть одним оком» телевізор, не відволікайтеся, не переривайте заняття, щоб подзвонити по телефону або збігати на кухню.
     Не менш важливо вирішити, з ким із дорослих дитині краще робити уроки. Мами зазвичай м’якші, але у них часто не вистачає терпіння, та і емоції б’ють через край. Батьки жорсткіші, але спокійніші. Прагніть уникати таких ситуацій, коли один з дорослих, втрачаючи терпіння, викликає на зміну і «на розправу» іншого.
     Майте на увазі, що дитина, що має шкільні проблеми, тільки в окремих випадках буде повністю знати, що їй задано додому. І тут немає злого наміру: річ у тому, що домашнє завдання майже завжди дається в кінці уроку, коли в класі вже шумно, а ваш «відстаючий» втомився і майже не чує вчителя. Тому удома він абсолютно щиро може сказати: «нічого не задали». В цьому випадку спитайте про домашнє завдання у однокласників.
      При приготуванні домашніх завдань загальна тривалість безперервної роботи не повинна перевищувати 20–30 хвилин. Паузи після такої роботи обов’язкові! Не прагніть за всяку ціну і «не жаліючи часу» зробити відразу всі домашні завдання.

     Сьоме — не вважайте неприпустимим попросити вчителя: питати дитину тільки тоді, коли вона сама викликається, не показувати всім його помилки, не підкреслювати невдачі. Постарайтеся знайти контакт з вчителем, адже дитині потрібна допомога і підтримка з обох боків.
     Восьме — працюйте тільки на «позитивному підкріпленні». При невдачах підбадьорте, підтримайте, а будь-який, навіть найменший успіх підкресліть. Найважливіше при наданні допомоги дитині — це винагорода за його працю, причому не тільки на словах. Якщо цього не робити, дитина, починаючи працювати, може подумати: «Немає сенсу старатися, ніхто не відмітить моїх успіхів». Винагорода обов’язкова: це може бути спільна прогулянка, похід в зоопарк, в театр.

      Дев’яте — але дуже важливе! — дітям з шкільними проблемами необхідний розмірений і чіткий режим дня. Треба не забувати: такі діти зазвичай неспокійні, незібрані, а значить, дотримуватись режиму їм зовсім непросто.
     Якщо дитина насилу встає, не смикайте її, не квапте, не підганяйте зайвий раз: краще поставте будильник на півгодини раніше.
      Мабуть, найважчий час — вечір, коли пора лягати спати. Батьки прагнуть швидше укласти маленького учня в ліжко, а він, як може, тягне час. Нерідко це кінчається сваркою, сльозами, докорами. А потім дитина довго не може заспокоїтися і заснути. Можна надати йому і деяку свободу (дозволивши лягати не рівно в дев’ять, а з дев’яти до пів десятої). Дуже важливий повний (без будь-яких учбових завдань) відпочинок в неділю, і особливо в канікули.

      Десяте, і останнє — своєчасність і правильність прийнятих заходів значно підвищує шанси на успіх. Тому, якщо у вас є можливість, обов’язково проконсультуйте дитину у фахівців (лікарів, логопедів, психоневрологів, педагогів). І виконуйте всі рекомендації!

ПІДГОТОВКА ДО ДПА ТА ЗНО

ПОРАДИ БАТЬКАМ СТАРШОКЛАСНИКІВ

     ДПА та ЗНО - це стрес для випускника і для його батьків. Тому дуже важливо заздалегідь підготуватися до нього і навчиться сприймати іспит не як випробування, а як можливість проявити себе і придбати екзаменаційний досвід. Адже попереду багатьох випускників чекають ще вступні іспити, а під час навчання в ВНЗ, коледжах та технікумах їм належить здавати по 8-12 іспитів протягом року.
      Звичайно, бути присутнім під час іспитів і допомогти дитині при всьому бажанні робити цього батьки не можуть. Іспити - це справа суто індивідуальна і випускник при здачі ДПА та ЗНО один на один з комісією. А батькам залишається тільки хвилюватися і тривожиться за свою дитину. Багатобатьки згідно російській традиції перед екзаменами намагаються лаяти й критикувати дитину, замість того, щоб підтримати його.
      А ті, у кого є можливість, Займають репетиторів і готові оплачувати будь-які суми за їхні послуги, аби їхнє чадо здав ЗНО на "відмінно". Допомога батьків під час випускних іспитів дуже важлива, оскільки для успішної здачі іспитів необхідна психологічна підготовленість дитини.
    Завдання батьків під час підготовки до здачі ЗНО не лаяти дитину і не знижувати його самооцінку, а знизити напругу, тривожність дитини і підготувати хороші умови для занять, для відпочинку і організувати правильне харчування випускника. Ось що радять психологи батькам випускника:
"Намагайтеся уникати сварок, конфліктів і сімейних скандалів перед іспитами дитини. Дитині передається хвилювання батьків і якщо батьки не можуть впоратися зі своїми емоціями, то це стресовий стан може стати причиною небажання готується у підлітка чи допущення ним помилок при здачі іспитів.
Підбадьорюйте випускника, Хваліть його і відзначайте його хороші вчинки. Таким чином, батьки можуть підвищувати його впевненість у собі. Дайте знати дитині, що ви будете любити його навіть в разі його невдачі і допущення помилок на іспитах.
Кожен день спостерігайте за самопочуттям старшокласника. Вимірювати температуру і чіпати кожен день лоб як у маленького малюка, звичайно, не слід, але тільки батьки можуть виявити перші ознаки хвороби, пов'язані з перевтомою і стресами. Якщо випускник за будь-якого приводу дратується, починає плакати і боїться здачі іспитів, то за допомогою необхідно звернеться до психолога.
Строго контролюйте режим дня дитини і не допускайте перевантажень. Підготовка до іспитів повинна поєднуватися з відпочинком. Через кожні 40 хвилин занять старшокласник повинен відпочити не менше 10 хвилин. Якщо дитина дуже старанний, то не давайте йому готується до іспитів більше 10:00 в день. Кращий час для підготовки - денне, вночі знижуються всі функції організму, тому пам'ять людини у вечірній час погіршується. Спати перед іспитами необхідно не менше 8 годин, попередньо прогулявшись на свіжому повітрі.
Забезпечте будинки зручне робоче місце та умови для випускника. Виділіть дитині робочий стіл, де не повинно бути нічого зайвого, а тільки матеріали необхідні для підготовки до іспиту. Слідкуйте за тим, як сидить дитина: не можна сидіти, сильно зігнувшись і читати лежачи. Дуже важливо зберегти зір під час іспитів, адже зір багатьох старшокласників псується саме під час іспитів. Тримати підручник при читанні треба в похилому положенні на відстані 20 см від ока. Температура повітря в кімнаті повинна бути нормальною, а світло падати з лівого боку. Намагайтеся створити тишу під час підготовки дитини до іспитів, простежте за тим, щоб йому ніхто не заважав.
      Слідкуйте за тим, щоб дитина щоранку робив зарядку близько 30 хвилин. Це допоможе краще освоїти матеріал і відновити працездатність. Після фізичних вправ поліпшується кровопостачання м'язів, знімається стомлення очей і з'являється відчуття бадьорості.
      Поясніть дитині про те, що під час підготовки іспитів не можна грати в комп'ютерні ігри, дивитися бойовики і фільми жахів. Необхідно берегти сили і нерви для підготовки до іспитів. Негативно впливають на пам'ять куріння, кави, застосування лікарських препаратів, розпивання пива і енергетичних напоїв.

      Під час розумової напруги людині треба збалансоване харчування, яке містить усі необхідні поживні речовини, мікроелементи і вітаміни. Для стимулювання роботи мозку включайте в раціон харчування дитини рибу, м'ясо, яйця, сир, живі йогурти, горіхи, курагу, більше овочів і фруктів. Порадуйте дитини плиткою гіркого шоколаду і бананами, вони сприяють вироблення "гормонів щастя". Виключіть в цей час сухомятку, підліток під час іспитів повинен харчуватися чотири рази на день гарячою їжею. Не можна під час підготовки до іспитів дотримуватися дієти".