Філологічний експрес: 6 клас - українська література

Леся Воронина . "Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9". Характеристика образу головного героя Климка Джури.

Боягуз, котрий переміг страх, —

найсильніша людина у світі!

Леся Воронина

Виконати тестові завдання.

1. Зброя проти синьомордів, яку запропонував Климко батькам...

2. Інструмент, який знайшов батько з хлопцями в піраміді...

3. Під час гри на дримбі до піраміди зліталися...

4. Основна мета прибульців на Землі — це...

5. Климко назвав спосіб пересування пірамідою...

6. Усі представники роду Джур втаємничені...

7. Прибульці сховали бабусю Соломію в...

8. Помічником синьомордих прибульців серед людей виявився...

9. Бабуся Соля дала рятівникам...

10. На дні полотняної торбинки була...

11. Подумки Климко наказав прибульцям...

12. Найуспішніший засіб від переляку бабуся клала...

2. Гра "Впізнай героя"

1. "... Одного дня звичайнісінький хлопець, життя якого досі було похмурим і буденним, захворів".

2. "лагідна старенька жіночка, котра весь час поралася на кухні й поливала квіточки у вазонах".

3. "винахідниця, яка створила машину часу й приготувала протиотруту від вірусу страху".

4. "...засмага на їхніх обличчях була така густа, що вони стали схожими на кочівників пустелі — берберів."

5. "...про мою бабусю він говорить з величезною повагою й захопленням".

6. "... він став схожий на гібрид жирафи з орангутангом. Тобто виріс одразу на дві голови й накачав м'язи, як у Шварценеґґера!"
7. "... Один із хлопців — кругловидий, зі смішними, довгими, мов у зайця передніми зубами. А другий, чорнявий, з чорними як смола очима й густими насупленими бровами".

8. "...У великому басейні, встеленому водоростями й лататтям, у зручних кріслах сиділи дивовижні створіння".

9. "Він завжди понад усе любив гроші і владу. Після літніх канікул він не вилазив із салону ігрових автоматів — програвав щодня купу грошей...".

10. "... перед нашестям синьомордів ми були цирковими акробатами".

Хто з нас не уявляв хоч раз себе суперагентом, який рятує Всесвіт від прибульців? Хто з нас не мріяв про подорожі в часі і про розкриття неймовірних таємниць? Хто з нас не хотів би бути членом якогось таємного товариства? Товариства ТТБ! Мріяв про це і Клим Джура, звичайний український хлопчик, який одного чудового ранку опиняється в штабі Таємного Товариства Боягузів.

Та завдяки сміливості хлопчика Климка космічні прибульці переможені, засіб від страху знайдений. Климко Джура — справжній герой, але чи завжди він був таким? Сьогодні ми спробуємо простежити зміни в поведінці і характері головного героя, з'ясуємо, як йому вдалося побороти свій страх і з боягуза перетворитися на героя. Можливо, і нам колись доведеться зіткнутися з подібними ситуаціями, адже у житті буває по-різному. Однак ми завжди повинні залишатися гідними звання людини.

Заповнення "анкети" за біографією героя
Джура Клим Миколайович
1.Прізвище та ім'я, по батькові персонажа.
2.Місце проживання.
3.Вік.

4. Зовнішній вигляд.

5. Риси характеру.

6. Поведінка, вчинки.

7. Заняття, уподобання.

8. Стосунки з однолітками.

2. Складання інформаційного грона до образу Климка.

Орієнтовний план
1. Хто такий Климко Джура.

2. Вік хлопчика.

3. Зовнішній вигляд.

4. Поведінка, вчинки.

5. Заняття, уподобання.

6. Стосунки з однолітками, дорослими, рідними.

7. Риси характеру.

8. Моє ставлення до героя (що подобається, що ні).

Домашнє завдання (на вибір):

- скласти кросворд за твором "Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9";
- написати твір "Як я ставлюся до Климка, героя повісті "Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9", і як би я вчинив (вчинила) на його місці в складних ситуаціях".

Леся Воронина - сучасна письменниця, авторка багатьох книг для дітей. "Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9". Фантастична, романтична повість про виховання гідності та мужності.

Опрацювати біографію письменниці. Скласти план.

Письменниця, перекладачка та радіоведуча. Народилася в Києві 1955 року. Тут її можна зустріти й сьогодні, адже пані Леся напрочуд енергійна й бере участь у різноманітних літературних проектах, а щочетверга її програма звучить із радіоприймачів на «Радіо Культура». Вигадувати свої фантастично-пригодницькі історії та «лякачки» почала ще в дитячому садочку, завдяки чому легко здобувала прихильність серед однолітків і викликала невдоволення вихователів. У школі зацікавилася українським фольклором, співала в хорі, а також захопилася східними двобоями та йогою, тож не дивно, що її герої частенько мають чорний пояс карате й володіють внутрішнім спокоєм і силою не гірше, ніж сам Брюс Лі. Нині Леся Воронина має іще одне серйозне захоплення – подорожі. Раніше мандрувала автостопом Україною, на байдарках Польщею, тепер літає до Бразилії та інших далеких країн по враження й нових героїв для своїх історій.

Багато років Леся Воронина була головною редакторкою дитячого журналу «Соняшник», а на початку 2011 року очолила дитяче видавництво «Прудкий равлик». Така назва видавництва зовсім невипадкова, оскільки письменниця по-особливому любить равликів і навіть має вдома величезну колекцію цих слимаків у малюнках, кераміці, склі, дереві… А ще в пані Лесі є товаришка Пані Ґава, яка виконує бажання того, хто злегка смикне її за коси-дреди. На зустрічах із читачами Ґава виконує ще одну важливу місію – підіймає настрій і допомагає запам’ятати прізвище авторки. Твори Лесі Ворониної відзначено багатьма преміями: її книжка «Таємне Товариство Боягузів та Брехунів» перемогла в конкурсі «Дитяча Книжка року BBC 2012», а видання «Сни Ганса Християна» удостоєно Першої премії Міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» і до того ж зберігається в Королівській бібліотеці Копенгагена.

«Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9» — дитяча пригодницька науково-фантастична повість сучасної української письменниці Лесі Ворониної. У 2012 році книга отримала премію «Дитяча книга року"

Таємне Товариство Боягузів (ТТБ) — організація, створена з метою порятунку планети від прибульців та вірусу страху, її засновник — Пані Соломія.

Домашнє завдання.

-Прочитати твір.

-Скласти план.

- Намалювати ілюстрацію (за бажанням)

Ярослав Стельмах. Біографія письменника. "Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера". Допитливість, винахідливість, кмітливість хлопчиків - головних героїв.

Ярослав Михайлович Стельмах (30 листопада 1949, Київ — 4 серпня 2001) – український дитячий письменник, драматург, кіносценарист, перекладач. Син письменника Михайла Стельмаха.

Народився 30 листопада 1949 року у Києві. В 1971 році закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов, у 1981 році — Вищі літературні курсив Москві, потім аспірантуру.
Жив в Києві на Печерському узвозі. Загинув 4 серпня 2001 року в автомобільній катастрофі. На Бориспільській трасі старенький автомобіль «Жигулі», в якому Стельмах їхав до себе на дачу, раптово втратив керування, врізався в автобус «Ікарус», вилетів на узбіччя і загорівся. Похований в Києві на Байковому кладовищі поруч з батьком.
Автор популярних дитячих книг: «Митькозавр із Юрківки», «Вікентій Премудрий» «Голодний, Злий і Дуже Небезпечний» та інших.

«Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера» – це пригодницька повість, написана Ярославом Стельмахом, у якій автор знайомить читача із двома шестикласниками і розповідає про їхні літні пригоди.

ДВОЄ ДРУЗІВ ЇДУТЬ У СЕЛО. ПРИГАДАЙМО, ЯК УСЕ БУЛО...

Літературний рід: епос.

Жанр: пригодницька повість.

Головне: сюжет повісті описує пригоди Сергія і Митька, які трапилися з ними влітку після п’ятого класу.

Ідея: возвеличення справжньої дружби, духу пригод, гарного ставлення до старших; підтримка креативності, сміливості, наполегливості, працелюбства; засудження хитрості, брехні, пихатості.

Головні герої: Сергій Стеценко, Митько Омельчук, Василь, ботанічка, батьки хлопчиків.

Значення в літературі: Ярослав Стельмах збагатив українську літературу ще одним прикладом справжньої дитячої дружби та безтурботного дитинства. Він зробив внесок у розвиток дитячої літератури.

Особливості: повість складається з дев’ятьох розділів, кожний із яких має свою експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію та розв’язку.

Чому я маю прочитати цей твір: щоб переконатися, що справжня дружба справді існує; щоб зрозуміти, що все таємно колись стане відомим; щоб насолодитися пригодами двох друзів.

Додатково: повість відрізняє тонке почуття гумору, постійна інтрига та таємнича загадка, яка розкривається в кінці твору.

ДАВАЙТЕ ПОВТОРИМО ЩЕ РАЗ!

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. НАПИШИ ТВІР НА ТЕМУ: "МІЙ УЛЮБЛЕНИЙ ГЕРОЙ ІЗ ПОВІСТІ ЯРОСЛАВА СТЕЛЬМАХА "МИТЬКОЗАВР З ЮРКІВКИ, АБО ХИМЕРА ЛІСОВОГО ОЗЕРА". ОПИШИ, ЧИМ САМЕ ЦЕЙ ПЕРСОНАЖ ЗАЦІКАВИВ ТЕБЕ.

ПОВТОРЮЄМО ВИВЧЕНЕ!

Тема уроку. Всеволод Нестайко - відомий у світі український дитячий письменник. «Тореадори з Васюківки» - пригодницький захоплюючий твір

На сьогоднішньому уроці я ознайомлю вас із життям і творчістю Всеволода Нестайка, а також переглянемо сторінки твору "Тореадори з Васюківки"

Як завжди, Рада зустрічі з вами і мрію про те, що на цьому уроці ви порадуєте мене цікавими думками, влучними відповідями.

· А ви про що мрієте? На що сподіваєтесь від уроку?

· Як бачите, наші бажання співпадають, докладемо зусиль - і мрії наші здійсняться. Будемо на це сподіватися?

Я пропоную, щоб девізом нашого уроку були слова:

Життя-це мрія. Здійсни її.

Ви згодні? Тоді повторимо ці слова: життя-це мрія, здійсни її.

Молодці!

Книжки, які лежать перед вами, мають цікаву історію. Написав їх відомий український дитячий письменник В. Нестайко, який створив понад 30 дитячих книжок. Вони перекладені багатьма мовами світу.

Отож сьогодні на уроці ми ознайомимося з життям і творчістю В. НЕСТАЙКА, розкриємо особливості твору, його пригодницький характер; розвиватимемо навички виразного читання, переказу прозового твору; формуватимемо вміння аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки, вміння толерантно й аргументовано доводити свою думку; виховуватимемо в себе позитивні риси характеру, активну життєву позицію, оптимістичний світогляд.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Опрацюйте, діти, цікаві фрагменти із біографії письменника!!!

30 січня Всеволоду Нестайку, улюбленому дитячому письменнику багатьох поколінь виповнилося 82 роки. Але незважаючи на такий поважний вік, він успішно працює. Пише нові твори. Друкується в найкращих видавництвах України, його твори перекладаються багатьма мовами світу. День народження письменника - це приємна нагода ще раз перечитати його талановиті твори "Загадка старого клоуна", "Чудеса в Гарбузянах", "В країні Сонячних Зайчиків", "Тореадори із Васюківки", "Чарівні окуляри" зустрітися з улюбленими героями. В усіх школах, дитячих бібліотеках організовуються книжкові виставки, проводяться літературні подорожі, вікторини, вечори, присвячені творчості Всеволода Нестайка. Указом Президента України від 20.01.2010р. Всеволод Нестайко нагороджений Орденом Ярослава Мудрого Vступеня. Всеволод Нестайко ще й драматург. Свідченням тому є прем'ра п'єси "Таємниця Сонячних Зайчиків". Казка та п'єси вже давно ідуть в лялькових театрах. Це і "Солом'яний бичок" та рок-група "Козачок" і "Таємниця рудого Жевжика", і "Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат". Вони живуть у Донецьку, Києві, Кіровограді. Раз на місяць письменник на першому каналі національного радіо веде передачу "Радіобайка Всеволода Нестайка". Щоранку на вулиці Шовковичній у самому центрі Києва можна зустріти високого сивого чоловіка з песиком на повідку. Час від часу він жартівливо посварюється на свого Дюка й усміхнено замріяно крокує далі… На нього не полює зграя фотографів і телекамер, проте його книжками зачитуються мільйони дітей "від 2 до 102..", і якби зібрати воєдино всю їхню до нього любов - вона осяяла б всю Україну… Цей чоловік - Всеволод Нестайко.

Сказати, що змалку мріяв стати саме дитячим письменником, було б неправдою. Мабуть, ніхто з малку не мріє стати дитячим письменником. У дитинстві так хочеться швидше вирости, так прагнеться швидше скинути з себе все дитяче і убратися у все доросле, що така мрія просто неможливо. Вона була б неприродною.

І все-таки джерела, причини літератської долі письменника – в дитинстві.

Всеврлод Нестайко, згадуючи своє дитинство, говорив, що чомусь передусім згадував самотність. Так уже склалося тата свого письменник не пам′ятав. Він загинув у 1934 році за кордоном, виконуючи державне завдання. А був мужньою, веселою і дуже товариською людиною. Всі його любили. Він вільно володів п′ятьма мовами і був для хлопчика уособленням таємничості і чекання.

У ранньому дитинстві Всеволод Зіновійович був дуже хворобливим. Мабуть, немає такої дитячої хвороби, окрім рахіту, якою б не хворів у дитинстві. Скарлатина, кір, вітрянка, коклюш, свинка… Не кажучи про безкінечні грипи та ангіни… Здорових, безтурботних днів дитинства на рік було менше, ніж сонячних днів у Англії. Тож не могла мама весь час сиділа разом із хлопчиком на лікарняному. І вона замикала самого у квартирі й бігла до здорових дітей у далеку 56 школу біля Володимирського базару.

Пригадував, як трирічний, гірко плакав у коридорі під замкненими дверима, вслухаючись у жахну тишу, яка зрідка порушувалася хряскотом дверей на третьому або другому поверхах і лункими по сходах кроками, що віддалялися й затихали десь унизу.

Зрідка підійде з того боку до дверей якась жалісна сусідка, побалакає хвилю, намагаючись заспокоїти, і знову піде. І знову німотна тиша, і знову страх, відчай, безнадія. Отоді-то, мабуть, уперше в житті відчув Всеволод Зіновійович рятівну силу гумору.

З одного боку страх населяв самотність жахливими потворами і чудовиськами, а з другого боку весела вдача, успадкована від предків, населяла її дотепними усміхненими героями. Отак, вигадуючи й одразу забуваючи свої перші казкові пригоди, змагався тоді майбутній письменник із гіркою дитячою самотністю.

До речі, схильність до гумору визначило ще й, мабуть, саме місце народження, з яким, на жаль, не зв’язаний ні корінням, ні дитячими спогадами. Доля наче навмисне закинула батьків ненадовго у такий улюблений творцями анекдотів Бердичів, щоб син народився саме там. Про Бердичів збереглася одна згадка: страшний голод 1933 року, і трирічний хлопчик після марних прохань дати чогось поїсти каже:”Ну, то дай води”. Власне, рятуючись від голоду, родина й переїхала тоді у тридцять третьому, до Києва, де жила мамина сестра з чоловіком і двоюрідним братом Толею.

Як згадував письменник, через голод, через ті страшні спогади душа Всеволода Зіновійович не пригорнулась до місця народження. І рідним містом став Київ.

А потім була школа. Мама продовжувала вчителювати, йшла зранку й поверталася пізно увечері. І знову самотність. Тільки тепер це вже була не стільки самотність, скільки самостійність.

А влітку було море, Одеса, санаторій № 516, де медсестри ганялися з додатковим харчуванням, бо був худий.

І були кораблі на рейді, і солоний морський вітер, і штормові хвилі… І жагуча мрія стати капітаном далекого плавання. Мрія, яка не полишала хлопчика майже все шкільне життя.

А ще були канікули на селі у дядька. І захоплення селом, любов до села, до мудрих сільських дідів, що так багато всього знають і такі дотепні,- слухав би й слухав день і ніч. Взагалі страшенно любив у дитинстві бесіди дорослих, особливо коли вони щось розповідали, якісь історії, пригоди, побрехеньки.

…А потім була війна…В ту ніч зупинився годинник у будинку. І це було символічно. Тоді назавжди зупинився годинник дитинства.. Усі болі розтоптаного війною дитинства викликали жагуче бажання знову повернутися в те дитинство і спробувати пережити його по-іншому, по-новому, не так, як жилося, а так, як мріялося,- сонячно, весело, цікаво, з пригодами не трагічними, а комічними, радісними, щасливими. Такий собі своєрідний протест. Як сам говорив письменник, «… став я дитячим письменником, бо мені хотілося повернутися в дитинство-інше, ніж було у мене. Веселе, повне надзвичайних пригод, ігор, розваг.»

Саме оте бажання й зробило Всеволода Зіновійовича дитячим письменником.

Яка б весела комедійна ситуація не складалася, він намагався перенести її у дитинство і наче приміряв на себе, наче брав у ній участь.

Так у році 62 був на Острі в художника Василя Андрійовича Євдокименка, який ілюстрував перші книжки. А тоді, як відомо, дуже захоплювалися кукурудзою і засівали нею великі масиви. І Василь Андрійович розповів про двох місцевих п’ятикласників, що кілька днів тому зайшли у кукурудзу і заблукали, не могли вийти аж поки не заговорило в селі радіо. І письменник написав оповідання "Пригода в кукурудзі”, де вперше появилися вірні друзі Ява і Павлуша.

До речі, Ява Рень - персонаж не вигаданий. Того ж таки літа письменник був на полюванні з групою письменників, і вночі до вогнища прибився меткий вигадливий хлопчина, який чкурнув із дому, щоб познайомитися з мисливцями.

Після оповідання ”Пригода в кукурудзі”, яке присвячено Василю Євдокименку, несподівано для самого письменника написалися "Тореадори з Васюківки” - друге оповідання про Яву і Павлушу. То були такі хлопці, що не могли зупинитися на одній пригоді.

І так закрутилася вже й повість - ”Пригоди Робінзона Кукурузо”. А тоді з розгону – "Незнайомець з тринадцятої квартири”. І, не зупиняючись, - ”Таємниця трьох невідомих”, що й склали трилогію, яку за назвою другого оповідання й названо ”Тореадори з Васюківки”.

Писалася трилогія досить швидко, легко, а головне - радісно.

Зараз з’ясуємо, чи уважно ви мене слухали. Додому було завдання творчій групі підготувати цікавий матеріал про Всеволода Зіновійовича. Чи доповните ви мою розповідь.(Виступи учнів)

2.Словникова робота з теорії літератури

Записати у літературознавчі словнички!!!

А зараз давайте пригадаємо, що таке повість та ще й пригодницька.

ПОВІСТЬ – це великий за обсягом твір, у якому детально розповідається про багато подій із життя дійових осіб.

У повісті зображено багато подій із життя героїв, спосіб викладу розповідний, є докладні описи й розповіді про події та персонажів, прозова форма. Повість може бути соціально-побутовою, історичною, науково-фантастичною, пригодницькою.

ПРИГОДНИЦЬКА ПОВІСТЬ – це твір,у якому зображені непередбачені, несподівані події, що трапляються з героями.

Пригодницький твір має складний,заплутаний сюжет, із героями трапляються цікаві, часом неймовірні пригоди, вони опиняються у складних життєвих ситуаціях, з яких, звичайно ж, виходять переможцями. Пригоди можуть бути значні, як у творі «П’ятнадцятирічний капітан» Жюля Верна, або звичайні, які часто трапляються з дітьми у повсякденному житті, як-от у «Тореодорах з Васюківки».

Потребує пояснення й сама назва твору.

· Хто ж такі тореадори?

Тлумачний словник української мови пояснює це слово так: тореадор(від іспанського тореадор) учасник бою биків в Іспанії, у країнах Латинської Америки (записати у словник)

· Як ще називають бій із биками(корида)?

2. Гра «Впізнай героя»

Про кого іде мова.

« Це мій найкращий друзяка і напарник …»(Ява Рень)

«Ану вдар, ану вдар її (Павлушо)добряче!Що, боїшся, то я сам!»

Павлик Ява

· Які вони?

Бешкетники

Неслухняні

Кмітливі

Винахідливі

Люблять тварин

Вміють дружити…

Молодці, я від вас іншого і не чекала. Бачу, що моя мрія починає здійснюватись.

Інтерактивна вправа «Дерево рішень»

· Ви співчуваєте героям повісті Яві і Павлуші?Подумайте, що треба робити хлопчикам, щоб їхні мрії здійснилися.

Давайте порадимо їм, що треба зробити, щоб їхні мрії здійснились. (Діти зачитують рішення: добре вчитися, виховувати характер, бути хоробрими, цілеспрямованими, слухати старших, не втрачати оптимізм)

Хвилинка культури мовлення. Інтерв’ю

· Як ви думаєте, про що мені слід зараз запитати?Так, чи є у вас мрії. Хто мені допоможе взяти інтерв’ю у шестикласників?

Запитай, вживаючи слова ввічливості,літературні слова, чи є у мрія і яка. Подякуй за відповідь. ( Скажи мені, будь ласка …)

Музика

Діти, але про свої мрії не варто говорити вслух, бо, кажуть у народі, що тоді ми їх сполохаємо і вони не збудуться…У мрій є крила, тому вони і називаються крилатими. А ще вони теплі,тому їх називають рожевими.

Їм треба простір, віра й широкий світ…

Тому я пропоную заплющити очі й тихо про себе подумати про свою найпотаємнішу мрію і випустити її у світ прекрасний, чистий, як і ваші мрії.

Хай летять вони на своїх крилах у світ, допомагають вам його відкривати, чим більше мрії пізнають світ, тим ви будете щасливішими. А разом з вами і ми, батьки і вчителі.

Життя-це мрія. Здійсни її

ІІІ. Підведення підсумків.

Дякую всім за роботу і пропоную закінчити речення:

«Сьогодні на уроці я зрозумів, що…»

ІУ.Домашнє завдання.

Навчитися виразно читати і переказувати повість, зробити ілюстрації до твору

Філологічний експрес

6 клас - українська література