8 клас - українська література

Написання листа авторові улюбленої книги

Епіграф:

                                                          Пишіть листи і надсилайте вчасно,

                                                  коли їх ждуть далекі адресати.

                                                                                                     Ліна Костенко

Подумаємо над питаннями:                                                                  

У зв’язку з чим виникла потреба у листуванні?
2) З яких частин складається лист?
3) Кому пишуться листи, на які види розподіляються?

4) Кого ми називаємо адресатом і адресантом?
5) Чи уявляєте ви собі лист без вживання звертання та формул етикету? Чому?

Словник.

Адресат – одержувач листа, телеграми тощо; той, кому адресується мовлення.
Адресант – той, хто надсилає комусь лист, телеграму. 

Кореспонденція – листи, поштовотелеграфні відправлення; листування між окремими особами або установами.
Кореспондент – особа, що з кимось листується.
Телеграф – система зв’язку, що забезпечує передавання й  приймання на відстані (по проводах, радіо) повідомлень.

1. Пояснення вчителя

Листування -  один із видів письмового спілкування. Лист – це написаний текст, метою якого є повідомлення про щось адресата.

Листи бувають ділові (службові) та особисті (приватні).

Ділове листування відбувається між установами або працівником та установою. Вони склада ються за певними зразками в офіційно-діловому стилі. Особисті листи – це листи до рідної та близької людини, до друга чи знайомого, до улюбленої людини, до друга чи знайомого, до улюбленого письменника чи актора. Такі листи не відзначаються строгістю форми. Мовлення приватного  листування невимушене. У текстах особистих листів поєднуються ознаки різних  стилів, зокрема розмовного та художнього.

В особистому листуванні існують певні традиції.

 Розпочинається лист звертанням. Через звертання, як правило, висловлюється ставлення до адресата (повага, любов, ніжність). Чемна людина завжди поцікавиться життям адресата – його здоров’ям, успіхами. Далі йде виклад того, про що хочуть сповістити. Вихована людина ніколи не нав’язує своїх думок, тому використовує вставні слова та сполучення слів (на мою думку, здається , як на мене тощо.) Закінчується приватний лист побажаннями та прощання. Підпис є обов’язковим. Ознакою культури є зазначення дати написання листа.

У тексті листа необхідно вживати етикетні формули (слова ввічливості). Це слова привітання і прощання, найрізноманітніші побажання, слова вибачення (скажімо, за турботи, завдані висловленням  певного прохання).

2.Зразок листа до В.Винниченка

   Доброго дня, шановний Володимире Івановичу. Пише Вам учень 6 класу Шептенко Максим. Нещодавно ми читали написане Вами оповідання "Федько-халамидник", Цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження, тому я вирішив написати листа.

   У багатьох казках, байках, оповіданнях, що ми вивчали на уроках української літератури, розповідається про боротьбу  добра і зла. Ви в оповіданні "Федько-халамидник" показали це на прикладі двох хлопців так яскраво, що вже не вважаєш Федька розбишакою, відчуваєш симпатію, повагу до нього, як до особистості.
   Федько спочатку постає задерикуватим хлопчиком, який робить шкоду сусідам, своїм одноліткам не дає гратися. Але читаючи далі про дружбу Федька з Толіком, розумієш, що Як на мене, Федько - чесна і порядна людина. Він, нічого не приховуючи, розповідає батькам про те, чому на нього усі гніваються. Він ніколи ні за кого не ховався, як його друг Толя, та і другом його назвати можна лише умовно. Який же це друг, котрий не захистив товариша, не розповів правди, бо боявся, що буде покараний.
   Толя, на мою думку, - зла, хитра людина. А випадок із чижиком показує, що він усе життя буде хитрим, боягузливим, брехливим. Навіть смерть друга не вплинула на цього хлопця. Толя - це хлопчик слабкий не тільки фізично, але й духовно.
   Бешкетування можна пробачити Федькові, бо в нього добре серце і багато гарних рис. Хоча б те, що він намагався врятувати Толю, розуміючи, що може загинути сам.
   Мені б дуже хотілось, щоб у мене, та й в усіх були такі друзі, як Федько, - добрі, чесні, на яких можна покладатися. І якомога менше таких, як Толік, - брехливих, злих, що рятують тільки себе, зраджуючи друзів

   Сьогодні, коли навколо так багато черствості й ненависті, треба виховувати в собі риси характеру, властиві Федькові-халамиднику, і позбуватися рис, які мав Толя.

   Володимире Івановичу, я читав, що в дитинстві Ви дуже нагадували свого ж таки літературного героя — Федька-халамидника, змалку чинили наперекір загальноприйнятому, домагалися свого всупереч усіляким обставинам. Мені було б цікаво дізнатися, чому Ви вирішили стати письменником? Можливо, на це вплинув якийсь випадок із життя? Буду чекати на Вашу відповідь.

Завдання . Написати листа авторові улюбленої книги.

 Підсумок. .

- Чи може електронне листування замінити звичайне? Чому?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. 

1. Опрацювати біографію Володимира Дрозда.

2. Скласти план.

НІНА БІЧУЯ "ШПАГА СЛАВКА БЕРКУТИ". ОБРАЗИ СЛАВКА БЕРКУТИ, ЮЛЬКА ВАЩУКА, СТЕФКА ВУСА ТА ЛІЛІ ТЕСЛЮК. ПРОБЛЕМА ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНОМУ СВІТІ.

Ніна Леонідівна Бічуя народилася 24 серпня 1937 року у Києві.  Виросла  у Львові, тут здобула освіту (у 1958 році закінчила факультет журналістики  Львівського  державного  університету  ім. Івана Франка),  тут сформувався її письменницький талант. Вона не знала мудрих сільських дідів і босоногого дитинства, зате їй рідна  людна міська вулиця з її ритмом, запахами, архітектурою, типажами. Вона не співала з подругами на толоці гаївок, їй не розкрилися таємниці хліборобської праці, зате її цікавлять духовні потреби ровесника, який виріс поряд з нею  на вулиці Городецькій. Художній світ Ніни Бічуї – це особливий світ. Бо в основі його – духовний світ людини:  багатогранний,  дивовижний, незбагненний.  У душах її ліричних героїв зійшлося минуле і майбутнє – там тривають гарячі суперечки,  щоденно, щохвилинно творяться шедеври див – часто ніким не помічені.  Своїх персонажів письменниця ставить перед проблемою життєвого вибору.  А зовні – спокійне розмірене життя, звичайний побут,  дріб’язкові деталі.  Герої  Ніни Бічуї  у постійній дорозі – найчастіше до самих себе.  Пізнаючи себе, вони пізнають світ.

       Ніна Бічуя - авторка книг «Дрогобицький звіздар» (1970), «Повісті», «Квітень у човні» (1981), «Родовід», «Бенефіс», «Десять слів поета» (1986) та книжок для дітей — «Канікули у Світлогорську» (1967), «Шпага Славка Беркути» (1968; Видавництво Старого Лева, 2010), «Звичайний шкільний тиждень» (1973), «Яблуня і зернятко» (1983). Новели і повісті, перевидані у 2000-х роках, увійшли до книжок «Землі роменські», «Великі королівські лови» (Літературна агенція «Піраміда», 2011), «Три театральні повісті» (видавництво «Срібне слово», 2015).

      Перекладає з польської — твори Ольги Токарчук, Яцека Бохенського, Людвіка Єжи Керна, Єжи Ґротовського.

       Шпага Славка Беркути — психологічна повість Ніни Бічуї про чотирьох розумних підлітків, котрі мають власну думку і шукають свій шлях у житті. Тут багато дружби, перша закоханість, проблеми шкільних стосунків, лідерства. В інтелігентній сім'ї Ващуків одні проблеми, у неблагополучній родині Стефка Вуса — зовсім інші. Навіть у майже ідеальній сім’ї Славка Беркути є свої проблеми: хвороба хлопчика, небезпечна робота батька, ризиковані захоплення самого Славка, до того ж часто він стає елементарною жертвою заздрості з боку однолітків та власної гордості. В українській літературі здебільшого показувалося життя сільських дітей, а твір Н. Бічуї чи не перший про проблеми міських підлітків, життя самого великого міста. Перемагає Добро, хоча залишаються агресивні Лопухи, байдужі та невлаштовані Стефки, батьки, що пиячать, науковці, що видають чужу працю за свою.

       

     Характеристика Славка Беркути: сміливий, добрий, щирий. Він не хоче ображати інших. У його серці немає місця підлості. І це той герой, який має внутрішній стрижень.

Життя било Славка найбільше за всіх, хоча, можливо, Стефко страждав ще більше. Будучи малим, Славко дуже сильно захворів, не міг ходити, мав лишитися інвалідом. Але, як це зазвичай буває, завдяки сильній волі і духу, Славко перемагає хворобу. Долаючи страшний біль, він вчиться ходити, тоді потай іде на ковзанку.

    Мимоволі захоплюєшся силою цього героя. І його теж усім серцем розумієш. Славко – борець, йому нічого не дістається легко. Абсолютно нічого. Й у навчанні, й у спілкуванні. За все йому доводиться платити, він безперервно пізнає себе і світ, удосконалює свої вміння постійно пробує щось нове, шукає свій шлях. Він сміливо йде у печери і захоплюється спелеологією, тоді починає тренуватися на шпагах. Але внутрішнє бурхливе життя цієї людини лишається непоміченим його оточенням.

    Певно, лише батьки розуміють свого сина, впускають його у своє доросле коло, усвідомлюючи, що і далі на Славка чекає не менше випробувань.

 Це такий хрест, який доводиться змалку нести хлопцю, але врешті-решт, він виростає гідним, хоча це дуже нелегко. Найбільше випробування Славка – щастя Юлька, якому, на його думку, все дістається легко без будь-яких зусиль. І це причина, чому Славку застить очі образа на світ, в якому одним доводиться важко працювати, а іншим все підноситься на тарілочці з синенькою смужечкою… Дуже сильна сцена двобою між Славком і Юльком. Так, Юлько ніколи не тримав шпаги в руках, і Славко ні в якому разі не мав битися з неосвіченим. Але… ж хіба можна засуджувати його за бажання хоч раз побачити, у його розумінні, кращого від себе переможеним?

    І, насправді, це не боротьба між образою і заздрістю. Цей двобій – втілення величезного непорозуміння між людьми.

    Шпага Славка ламається, завдаючи Юльку важкої рани, знайдений життєвий шлях вислизає з-під ніг. За помилку Славко жорстоко розплачується, коли його звинувачують у зовсім іншому злочині, а суспільство готове відвернутися.

    Славку важко бути самому, оббреханому, але він тримається, хоча й з останніх сил, і тримається гідно. І наскільки важливим виявляється для нього почути від друзів, від однокласників, від розумних та небайдужих дорослих те заповітне: «Ми тобі віримо!».

    Й іноді здається, що це внутрішня сила Славка і віра в нього інших людей і сприяла позитивному вирішенню, здавалося б, безнадійної ситуації. А Юлько… Юлько сам себе покарає за підлість. Він вміє себе карати, й у випадку з розчаруванням у батьку і родині, ми це дуже добре бачимо. Але чи покається Юлько? Чи зізнається у ганебному вчинку? Чи це йому допоможе? Чи навпаки, згубить?.. Які складні запитання і які життєві… Ця глибоко психологічна книга відкриває яскраву палітру людських стосунків, де кожен віднайде себе.

 УВАГА! ТЕСТУВАННЯ

1. Коли народилась письменниця Ніна Бічуя?

А. 26 червня 1937 року;

Б. 17 вересня 1938 року;

В. 24 серпня 1937 року;

Г.  11 листопада 1940 року.

2. Останні  двадцять років  Ніна  Бічуя  займається 

А. перекладом з німецької;

Б. перекладом з болгарської;

В. перекладом  з чеської;

Г. перекладом  з польської.

3. Як  починається   повість?

А.Був вечір.  Звичайний  вечір з   першим ,дуже  раннім  і  дуже  лапатим  снігом..

Б. Був вечір.  Звичайний  вечір з   першою  заметіллю…

В. Був вечір.  Звичайний  вечір з   першим  морозом ,який  щипав дітей…

Г. .Був вечір.  Звичайний  вечір з   першою хуртовиною, яка не  вщухала  довгі  години…

4.Кого  з  героїв  повісті  характеризує  ця  цитата : "Хлопець шматує папір,  шпурляє геть олівці,  а  потім знову  знаходить -  червоний,  синій,- малює  коней синіх  з  червоними  гривами,  і   в  тому  полум’ї  раптом  чує  музику, якої  не  дарували  струни. Може  , не  такий уже  він  поганий? Просто  музика  буває  різна?»

А. Стефко  Вус.

Б. Юлько  Ващук.

В.Славко  Беркута.

Г. Андрій  Лопух.

5.Назвати  героя , якого любило  теля,  сонце  і  баба?

А. Стефко  Вус.

Б. Юлько  Ващук.

В.Славко  Беркута.

Г. Настка Вус.

6.  «Ноги  ставали   міцнішими,  пружніли  м’язи , і вже  не  доводилося  весь  час  думати:як добре великим  і сильним – їх  ніхто не  штовхає… Мама потім  не  могла  ніяк повірити, що  хлопець сам  себе  вилікував…» Ці  слова – характеристика…

А. Юлька  Ващука

Б.Андрія Лопуха

В.Стефка  Вуса

Г.Славка  Беркути.

7.Назвати  місто , яке   так описано в   повісті:  « … І  попливло місто  із схилів  Княжої  гори,  як  ріка рушило  на  долини  і  пагорби, убрало  їх  у  каміння. У  чорні  брами на   Ринковій  площі  вступають  у  дивних  шатах горожами.  В  аптеці  на  Ставропігійській у  мідному  важкому начинні  товче сухі  зіллиська,  схожий на  ченця аптекар. Вулицею  котиться  віз із  оббитими  колесами…»

А.Київ

Б.Чернівці.

В.Львів

Г.Ужгород.

8. Про яку  рису  характеру  Юлька  Ващука наголошується  у   таких словах Славка  Беркути: «  Із  Юльком  сперечатися  - все  одно, що кам’яну  брилу  на  дуель  викликати, він на  своєму  стоятиме, хоч би  й  не  мав  рації»

А .гордість.

Б. мужність.

В. доброта.

Г. впертість.

9. "І  коли  він  помітив  сльози  на  синових  очах, то відвернувся, ніби  йому обов’язково   треба було  відвертатися, скидаючи плащ, і  син  зрозумів, що  батько ставиться  до  нього,як  до  дорослого  не хоче  бачити його  слабкості». До  якого героя повісті можна  віднести  ці слова

А.Славка  Беркуту.

Б.Стефка Вуса.

В.Юлька  Ващука.

Г. Андрія  Лопуха.

10.Якого  героя схарактеризовано такими словами  з тексту : « …  соловей –розбійник  з нашого двору. Стою  та  дивуюсь:  чому ти  такий добрий  став, у  дворі хлопчаків мало що не ломигає , а  тут над  сорокою  розчулюється! Метаморфоза»

А.Андрія  Лопуха

2. .Юлька  Ващука.

В. Славка  Беркуту.

Г. Стефка Вуса.

11. Назвіть  розділ,  в  якому розповідається  про  розмову Славка  Беркути  з тренером , який прагне дізнатися  причину пропусків  занять  з  фехтування хлопцем.

А. « Також  о другій  голині  дня»

Б. «Напередодні»

В. «Тоді  була  п’ятниця»

Г.»Два по   два  - чотири»

12.Відшукайте  проблему, якої  не  порушено  у повісті Ніни  Бічуї «Шпага  Славка  Беркути»

А. збереження життя  дитини;

Б. віра  у  свій талант;

В. самовдосконалення і  самореалізація  дитини;

Г. відповідальність людини  за  свої вчинки.

13. Установіть  відповідність.

 Герой                                                   Вчинок

1.Славко Беркута                   А. Рятує сороку з  переламаним  крилом.

2.Стефко  Вус                         Б. Страждає через невіру однокласників

3.Юлько  Ващук                    В.Вірить  у  невинність  Беркути.

4. Лілі   Теслюк                     Г. В  міліції  називає чуже  прізвище  замість  свого.

                                                 Д. Не  боїться   пити  вино  на  вулиці.

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

14.Установіть  відповідність

Проблема                                                                       Герой

1.Відсутність  повноцінного спілкування                 А. Лілі Теслюк

   з дорослими                                                              Б. Стефко  Вус

2.Пртистояння брехні і правди                                  В.Юлько  Ващук

3.Самотність  дитини                                                  Г.Славко  Беркута

4.Віра  у  свій  талант                                                  Д.Андрій Лопух

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

15.Установіть  відповідність

    Герой                                                     Цитата  з  твору

1.Славко  Беркута              А. «Ноги ставали міцнішими , пружніли  м’язи , і  вже   

                                                 не  доводилося весь  час  думати: як добре

2.Стефко  Вус                          великим  і  сильним - їх  ніхто не штовхає…»

3.Лілі  Теслюк                   Б. «  …Теля любило …..Сонце  гріло, баба                             

4.Юлько  Ващук                розказувала казки. Сонце  любило …. , і баба

                                      любила ….»

 В. «Вона  й  сама  не  довго  ображалася, що  її переставали слухати  і  розпитувати про знімання  в  розпитувати про знімання  в  кіно. Мугикала пісеньки на  уроках,носила  в  клас  паяца з великим червоним  ротом.»

  Г.»…малює коней  синіх  з червоними  гривами, і  в  тім

  полум’ї раптом чує музику, якої не  дарували струни.»

 Д. «  У школі  надто багато дітей, я просто не встигаю

 приглянутися до їхнього кольору»

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

      Завдання  відкритої  форми  з короткою  відповіддю

16.Назвіть  жанр твору»Шпага  Славка  Беркути»  у  визначенні  самої  авторки?

17.Вкажіть рису характеру  Юлька, яка була  домінуючою?

18.Назвати героя, про якого говориться у  цій  цитаті  з  тексту:  « І  від  лагідного  батькового  руху, від  ласкавого  «мій  хлопчику» …   раптом відчув себе  сильним  і  здатним  довести  власну  правоту. Бо  ж  могло бути інакше.  Бо  тато  міг також  сказати:  « Один раз повірили –досить. Досить.»

ПІДСУМОК!

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. 

1. Опрацювати біографію письменниці.

2. Прочитати повість та скласти план до неї.

3. Написати міні-твір "Мій улюблений герой" - за прочитаним твором.