Філологічний експрес: Сторінка для учнів

150 років від дня народження Петра Федоровича Залозного (1866–1921). Український поет, письменник, мовознавець, перекладач, педагог, учитель земських шкіл Полтавщини та Катеринославщини. Автор підручника «Коротка граматика української мови», збірки поезій «Русалочка», водевілю «На досвітках», оповідань «Свічечка», «Діти» та інших творів.

175 років від дня народження Тадея Розеславовича Рильського (1841–1902). Український культурно-освітній діяч,економіст та етнограф, один з найактивніших учасників національного відродження 50–60-х рр. ХІХ ст. Один із фундаторів Київської старої громади, засновник і викладач української школи для дітей і дорослих у с. Романівка на Житомирщині. Автор розвідок про українські народні звичаї, побут, розвиток економіки України «Дім заробітковий і сучасний економічний лад», «Про Херсонські заробітки», «Студії над основами розкладу багатства», праці «До вивчення українського народного світогляду», переказів про Коліївщину.

125 років від дня народження Степана Шаха (1891–1978). Український педагог, освітній і громадський діяч, дійсний член НТШ у Львові, директор української чоловічої гімназії в Перемишлі, учитель класичної філології в академічній гімназії Львова та німецьких гімназій в еміграції (з 1944 р.).

155 років від дня народження Івана Михайловича Занчевського (1861–1928). Український математик, педагог, доктор прикладної математики, ректор Новоросійського університету (Одеса), викладач вищих навчальних закладів, громадський діяч. Започаткував застосування векторного та геометричного методів у механіці.

105 років від дня народження Степана Андрійовича Крижанівського (1911–2002). Український поет, критик, перекладач, літературознавець, доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Автор віршів, поем, сонетів, байок і притч, віршованих оповідань і балад, жартів і приповідок, праць з питань теорії та історії літератури. Чимало праць присвятив творчості українських письменників, один з авторів «Історії української літератури» (у 2 т., у 8 т.), критичних статей «В житті моїм до всього маю діло …», «Уроки Павла Тичини», «Виховання правдою і красою», поетичних збірок «Срібне весілля», «Ще не вечір», «Формула щастя» та ін. Лауреат Республіканської премії ім. О. І. Білецького.

165 років від дня народження Івана Францевича Павловського (1851–1922). Український історик-архівіст, викладач історії в Полтавському кадетському корпусі, секретар Полтавської губернської архівної комісії, організатор і директор музею Полтавської битви 1709 р. Брав участь у роботі недільних шкіл. Автор близько 150 праць, зокрема, «Битва під Полтавою 27 червня 1709 р. та її пам’ятники», «Полтавці» та ін.

270 років від дня народження Йоганна Генріха Песталоцці (1746–1827). Швейцарський педагог-демократ, один з основоположників народної школи, дидакт, засновник теорії елементарної освіти та ідеї розвивального навчання, керівник відомих виховних закладів Швейцарії – «Установи для бідних», притулку для сиріт, середніх шкіл та учительських семінарій інтернатного типу. Розробник теорії елементарної освіти, що спрямована на забезпечення гармонійного розвитку дитини, охоплює розумове, морально-етичне й фізичне виховання. Один із перших педагогів, які прагнули практично пов’язати навчання з працею вихованців. Автор творів з питань виховання й навчання «Лінгард і Гертруда», «Книга матерів», «Лебедина пісня» тощо, посібників із методики початкового навчання «Азбука спостережень», «Наочне вчення про число» та рельєфних дидактичних посібників, що використовуються в початкових класах під час вивчення математики.

140 років від дня народження Джека Лондона (Джон Гріффіт Лондон, 1876–1916). Американський письменник, публіцист, автор оповідань, повістей – «Поклик предків», «Білозуб», романів «Морський Вовк», «Залізна п’ята», «Серця трьох», «Місячна долина», автобіографічного роману «Мартін Іден», що є вершиною реалізму письменника.

135 років від дня народження Антіна Львовича Лотоцького (1881–1949). Український письменник, педагог, громадський діяч, учитель гімназії Рогатина, учасник Першої світової війни (у лавах Українських січових стрільців). Редактор часописів «Самопал», «Червона калина», «Світ дитини», автор літературних обробок народних казок, легенд, історичних переказів, оповідань для дітей та юнацтва, зокрема, «Бузьки», «Пан Коцький», «Пригоди Лиса Микити», «Історія України для дітей» та ін.

145 років від дня народження Агатангела Юхимовича Кримського (1871–1942). Відомий український учений, філолог-поліглот (знав понад 60 мов), письменник, критик, перекладач, історик-сходознавець, фольклорист, етнограф, педагог, професор і викладач історії країн мусульманського Cходу та арабської мови й літератури Лазаревського інституту східних мов у Москві. Дослідник історії української мови й літератури, професор всесвітньої історії та керівник кафедри україністики Київського університету, один із засновників і керівників Української академії наук. Автор підручників і посібників з філології («Українська граматика для учнів вищих класів гімназій і семінарій», «Історична граматика української мови»), досліджень з історії Близького Сходу,історії шкільної справи та вищої освіти на Сході, курсів історії та літератури арабів, персів, турків, поетичної збірки «Пальмове гілля» (у 3 ч.), оповідання «Перші дебюти одного радикала» та ін.

95 років від дня народження Івана Яремовича Бойчака (1921–1972). Український літературознавець, літературний критик, прозаїк, кандидат філологічних наук, член СП України, завідувач відділу критики журналу «Дніпро», старший редактор відділу прози цього ж журналу. Автор нарису про творчість П. Усенка «Поезія комсомольської пристрасті», статей про В. Симоненка, І. Драча, М. Вінграновського та інших письменників.

195 років від дня народження Антіна Степановича Петрушевича (1821–1913). Український історик, архівіст, археолог, мовознавець, громадсько-політичний і церковний діяч. Почесний доктор Київського університету, почесний член Краківської, Бухарестської та Петербурзької АН, член Імператорського Московського археологічного товариства, член-засновник Галицько-руської матиці та Руського народного інституту «Народний дім» у Львові. Автор праць історично-філософської тематики «Зведений Галицько-руський літопис 1500–1772» (у 6 т.), статей з археології Галичини, укладач етимологічного словника всіх слов’янських мов у порівнянні з іншими мовами.

355 років від заснування (1661) Львівського університету, одного з найстаріших навчальних закладів України, який пройшов складний шлях розвитку в умовах феодальної Польщі, Австро-Угорської монархії й буржуазної Польщі (до 1939 р.). Університет є спадкоємцем Львівської єзуїтської колегії (1608), якій привілеєм польського короля Яна ІІ Казиміра Вази надано титул університету (1661), нині – Львівський національний університет імені Івана Франка.

120 років від дня народження Івана Євгеновича Шиманського (1896–1982). Український методист математики, учитель математики шкіл Вінничини, викладач, декан, заступник директора з наукової роботи Київського гідромеліоративного інституту, завідувач кафедри Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького, завідувач сектору методики математики Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР. Автор праць «Вивчення довжини кола і площ кривих поверхонь», підручників для студентів педагогічних вищих навчальних закладів «Математичний аналіз», «Математика». За редакцією вченого вийшли науково-методичні збірники статей «Методика викладання математики», «Математика в школі», «Викладання математики в школі».

125 років від дня народження Павла Григоровича Тичини (1891–1967). Український поет, перекладач, літературознавець, критик, публіцист, громадський і державний діяч, доктор філологічних наук, академік АН УРСР, член-кореспондент Болгарської АН, керівник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР, міністр освіти УРСР, Голова ВР УРСР. Член редколегії «Словника української мови» (в 11 т.), «Русско-украинского словаря» (у 3 т.), автор праць «Слово – зброя», «Квітни, мово наша рідна», збірників віршів «Сонячні кларнети», «Плуг», «Вітер з України», «Чуття єдиної родини», «І рости, і діяти», «Срібні ночі» та ін. Лауреат Державної премії СРСР, Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.

240 років від дня народження Ернста Теодора Амадея Гофмана (1776–1822). Німецький письменник-романтик, композитор, музичний критик, художник-декоратор, представник пізнього німецького романтизму. Автор новел і повістей, романів, казок, у яких поєднано фантастику і реальність, гумор і сатиру, ліризм і гротеск, комічне й трагічне. Автор опер «Аврора», «Ундіна», симфоній.

80 років від дня народження Жозефа Луї Лагранжа (1736–1813). Французький математик і механік, президент Берлінської АН, дійсний член Паризької АН, почесний член Петербурзької АН, викладач математики і професор артилерійського училища в Турині, організатор Туринської АН. Один із розробників метричної системи мір, засновник і викладач Нормальної та Політехнічної шкіл. Автор праць з питань варіаційного числення, теорії чисел, алгебри, математичного аналізу, диференціальних рівнянь, аналітичної й теоретичної механіки, астрономії.

225 років від дня народження Івана Чурговича (1791– 1862). Український педагог, публіцист, греко-католицький священик, доктор богослов’я, викладач, директор Ужгородської гімназії, Ужгородської учительської семінарії. Автор праць з теорії й практики освіти, навчання й виховання. Ініціатор будівництва в селах краю нових шкіл, забезпечення їх педагогічними кадрами.

175 років від дня народження Василя Йосиповича Ключевського (1841–1911). Російський історик, історіограф, почесний академік Петербурзької АН, професор Московського університету, прихильник державницького напряму в історіографії. Автор праць з історії боярської думи Давньої Русі, походження кріпацтва в Росії, соціального й національно-визвольного руху на українських землях тощо. Автор «Курсу російської історії» (у 5 ч.), циклу нарисів про письменників та власних літературних творів.

175 років від дня народження Архипа Івановича Куїнджі (1841–1910). Український і російський живописець-пейзажист, педагог, експериментатор у галузі кольору, дійсний член Петербурзької АМ, професор, член Товариства передвижників, ініціатор створення Товариства художників (1909), пізніше – Товариство художників імені А. І. Куїнджі. Автор творів на українську тематику, співець української ночі («Українська ніч», «Вечір на Україні», «Місячна ніч на Дніпрі», «Захід сонця в степу» «Чумацький тракт» та ін.).

150 років від дня народження Ромена Роллана (1866– 1944). Французький письменник, музикознавець, громадський діяч, почесний академік АН СРСР, один з організаторів антифашистських конгресів. Автор драм про Велику французьку революцію, музикознавчих досліджень, біографій Бетховена, Мікеланджело, Л. Толстого, роману-епопеї «Жан-Крістоф» (у 10 т.), романів «Кола Брюньйон», «Зачарована душа». Лауреат Нобелівської премії (1915).

145 років від народження Івана Филипчака (1871–1945). Український педагог, письменник, краєзнавець, музеєзнавець, культурний діяч. Учитель середніх навчальних закладів Самбірщини (Львівська область), викладач Самбірської вчительської семінарії; член Товариства Бойківщина», один із засновників і директор Самбірського історико-етнографічного музею. Автор історичних повістей, краєзнавчих нарисів, розвідок з історії шкільництва, зокрема, «Княгиня Романова», «Історія села Берегів», «З історії шкільництва на західній Бойківщині» та ін. Арештований радянською владою, помер на засланні.

255 років від опублікування (січень – лютий 1761) роману-трактату, роману-утопії французького просвітителя, філософа, письменника й педагога Жан-Жака Руссо (1712–1778) «Юлія, або Нова Елоїза» – гімну ідеальному, божественному коханню, роману, далекого від канонів тодішньої літератури.

170 років від заснування (грудень 1845 – січень 1846) Кирило- Мефодіївського товариства (братства) – таємної україно-слов’янської політичної організації в Києві, членами якої були М. Костомаров, Т. Шевченко, В. Білозерський, М. Гулак, П. Куліш. Важливе значення в програмних документах Товариства надавалося планам розвитку освіти, зокрема заснуванню шкіл, виданню для них підручників з історії, географії, арифметики та інших предметів. У березні 1847 р. Товариство було розгромлено, його діяльність заборонено.

155 років від виходу друком (1861) в Петербурзі першого номера українського суспільно-політичного й літературно- художнього журналу «Основа», заснованого колишніми членами Кирило-Мефодіївського товариства. Видавець – В. Білозерський (журнал виходив протягом січня 1861 – лютого 1862 рр.).

170 років від дня народження Стенлі Холла (1846 – 1924). Американський психолог, один із основоположників педології, експериментальної педагогіки та психології старіння. Професор Університету Джона Хопкінса, в якому заснував одну з перших у США лабораторію експериментальної психології. Президент Університету Кларка, в якому організував перший у США Інститут дитячої психології. Засновник і перший президент Американської асоціації психологів. Автор першої монографії з психології раннього юнацького віку «Юність».

90 років тому (1926) відбулося публічне відкриття Державної педагогічної бібліотеки у Львові (заснована в грудні 1925 р. з ініціативи тодішньої Кураторії Львівської шкільної округи). У 1947 р. книгозбірня дістала свою сучасну назву – Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека.

115 років від дня народження Валер’яна Петровича Підмогильного (1901–1937). Український письменник, перекладач, бібліограф, один з найвидатніших новелістів ХХ ст. Започаткував інтелектуальну орнаментальну прозу (неореалізм), член літературних об’єднань «АСПИС», «Ланка», «МАРС» та СП СРСР. Учитель шкіл Дніпропетровська, Червонограда, Ворзеля, редактор видавництва «Книгоспілка» і журналу «Життя й революція». Автор оригінальних творів – збірок оповідань «Військовий літун», «Проблема хліба», циклу новел «Повстанці», повістей «Остап Шантала», «Третя революція», романів «Місто», «Невеличка драма», перекладів французької класики. Арештований за приналежність до «групи письменників-націоналістів» і згодом розстріляний на Соловках.

120 років від дня народження Ісаака Ізраїловича Мінца (1896–1991). Російський історик, педагог, професор, доктор історичних наук, академік АН СРСР, завідувач кафедр історії СРСР в Московському інституті філософії, літератури й історії, Московському університеті, Московському педагогічному інституті. Один із перших істориків Великої вітчизняної війни 1941–1945 рр., голова комісії при АН СРСР зі створення «Літопису Вітчизняної війни». Автор робіт «Англійська інтервенція і північна контрреволюція», «Історія Великого Жовтня» (у 3 т.), «Історія громадянської війни в СРСР» та ін. Лауреат Державних премій СРСР (1943, 1946) та Ленінської премії (1974).

135 років від дня народження Григорія Миколайовича Беклемішева (1881–1935). Російський і український піаніст, педагог, музичний просвітитель, музично-громадський діяч. Один із засновників та викладач фортепіанної кафедри Київської консерваторії, ініціатор відкриття музичної школи-десятирічки при Київській консерваторії і музично-професійної школи, реорганізованої згодом у музичне училище імені Р. Глієра.

120 років від дня народження Федора Пилиповича Максименка (1896–1983). Український бібліограф-енциклопедист, книгознавець, один із засновників української бібліографії другого ступеня (метабібліографії). Співробітник Всенародної бібліотеки України (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), завідувач відділом періодики. Заступник директора, згодом – завідувач відділу рукописів та рідкісної книги бібліотеки Львівського університету. Упорядник, редактор, рецензент десятків бібліографічних українознавчих покажчиків з різних галузей науки. Консультант великомасштабних проектів з української та світової бібліографії. Автор праць «Матеріяли до краєзнавчої бібліографії України», «Межі етнографічної території українського народу», «Першодруки (інкунабули) Наукової бібліотеки Львівського університету», «Збірки історичних відомостей про населені пункти Української РСР» та ін.

80 років від дня народження Бориса Миколайовича Мозолевського (1936–1993). Український історик, археолог, поет, кандидат історичних наук, член СП СРСР, учасник археологічних експедицій Півдня України, завідувач сектору скіфської археології Інституту археології НАН України. Автор відкриттів у галузі скіфознавства, зокрема віднайдення золотої пекторалі (1971) у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині. Автор поетичних збірок «Початок березня», «Заграва», «Червоне вітрило», «Дорогою стріли» та ін., книжки «Скіфський степ», розвідки «Товста Могила» та наукових праць з археології.

180 років від дня народження Миколи Олександровича Добролюбова (1836–1861). Російський літературний критик, публіцист, революційний демократ, просвітитель, один із керівників журналу «Современник», прихильник принципів нового «справжнього виховання» та «справжньої освіти», що будуються на основі поваги до особистості дитини та особливостей її природи. Автор педагогічних праць «Про значення авторитету у вихованні», «Міністерство народної освіти в Росії», «Органічний розвиток людини...» та ін., критичних статей «Темне царство», «Що таке обломовщина?», «Затуркані люди», ліричних віршів, пародій і сатири.

165 років від дня народження Івана Дмитровича Ситіна (1851–1934). Російський книговидавець, просвітитель, один із організаторів видавничої справи та засновник типографій у Росії. Видавець шкільних підручників і наочних посібників, книжок серії «Библиотека самообразования», зібрання творів класиків російської літератури, першої «Детской энциклопедии» (у 10 т.), народних енциклопедій Харківського товариства грамотності (у 12 т.), дешевої літератури для самоосвіти народу, календарів, газет, журналів.

155 років від дня народження Миколи Дмитровича Зелінського (1861–1953). Український та російський вчений у галузі органічної та фізичної хімії, педагог, громадський діяч. Приват-доцент Новоросійського університету (Одеса), професор кафедри аналітичної й органічної хімії Московського університету, керівник Московського товариства дослідників природи. Засновник однієї з найбільших наукових шкіл хіміків-органіків, автор класичних праць з органічного каталізу. Добув з нафти ароматичні вуглеводні, які використовують для виготовлення барвників, штучного каучуку, пластмас, медикаментів, вибухових речовин.

170 років від дня народження Володимира Єгоровича Маковського (1846–1920). Російський живописець, майстер побутового жанру, педагог, академік, дійсний член Петербурзької Академії мистецтв (згодом – її ректор), член Товариства пересувних художніх виставок, викладач Московського училища живопису. Автор картин «Любителі соловейків», «Чекання», «Засуджений», «Не пущу» та ін. Багато живописних полотен присвятив побуту та природі України («Дівич вечір», «Українка», «Ярмарок у Полтаві» та ін.). Розписував Спасо-Преображенський собор у Сумах.

305 років від дня народження Якова Блоницького (1711–1774). Український мовознавець, перекладач, педагог, викладач риторики Києво-Могилянської та Московської Заіконоспаської академій. Дослідник близько слов’янських пам’яток, упорядник словників «Лексиконъ еллино-славенскій» та «Лексиконъ славено-еллино-латинскій», автор книжок «Коротка грецька граматика», «Граматика нова старого і славного язика словенского…».

155 років від дня народження Євгена Олександровича Кивлицького (1861–1921). Український історик, філолог, педагог, бібліотекознавець, видавець, редактор журналу «Киевская старина», викладач Ніжинського ліцею князя Безбородька та гімназій Києва, голова Ради бібліотекарів та завідувач Всенародної бібліотеки України у Києві (нині – НБУВ НАН України).

575 років від дня народження Алішера Навої (1441–1501). Узбецький поет, мислитель, учений, художник, музикант, державний діяч, основоположник узбецької літератури. Автор збірок віршів, поем, прозових творів, наукових трактатів, філософсько-алегоричних та філософсько-дидактичних творів, оповідей про письменників-сучасників. Педагогічні погляди вченого, ідеї про виховання і навчання увійшли до скарбниці народної педагогіки.

105 років від дня народження Мстислава Всеволодовича Келдиша (1911–1978). Російський математик і механік, головний теоретик космічних програм, академік і президент АН СРСР, директор Інституту прикладної математики АН СРСР, професор Московського університету, організатор і науковий керівник науково-дослідних інститутів, наукових семінарів. Автор праць з аеродинаміки, космонавтики, гідромеханіки, теорії коливань, теорії хвиль на поверхні важкої рідини, обчислювальної математики, теорії функцій комплексної змінної, інтегрування диференціальних рівнянь.

145 років від дня народження Леся Мартовича (Олекса Семенович, 1871–1916). Український письменник і громадський діяч, доктор права, учасник селянського руху Галичини, редактор газет «Хлібороб», «Громадський голос», автор сатиричних і гумористичних оповідань з життя галицького селянства, інтелігенції, зокрема, «Нечитальник», «Хитрий Панько», «Смертельна справа», «Грішниця», повістей «Забобон», «Село Підойми», правознавчої праці «Реформа подружнього закону».

115 років від дня народження Івана Юхимовича Сенченка (1901–1975). Український письменник, який поєднав зрілий реалізм із романтизмом, ліризм із сатирою і гумором, літературний критик, учитель Червоноградщини (на Полтавщині). Редактор журналів «ВАПЛІТЕ», «Літературний ярмарок», «Пролітфронт», автор оповідань «Історія однієї кар’єри», «Подорож до Червонограда», «Дубові гряди», історичної повісті «Чорна брама», сатиричного твору «Холуєві записки», автобіографічної повісті «Савка», творів для дітей тощо.

150 років від дня народження Миколи Прокоповича Василенка (1866–1935). Український історик держави і права, педагог, науковий, ромадсько-політичний діяч, академік Української АН, дійсний член НТШ у Львові, член Українського наукового товариства в Києві, голова Історичного товариства Нестора-літописця. Викладач історії та російської мови у Київській жіночій гімназії, Володимирському кадетському корпусі, Київському університеті, куратор Київської шкільної округи, міністр освіти в уряді Скоропадського. Один з ініціаторів заснування державних українських університетів у Києві й Кам’янці-Подільському, Національної бібліотеки, Державного українського архіву, Національного музею, Національної галереї мистецтва. Автор наукових і публіцистичних праць з історії України й історії права, зокрема, «Політичні погляди М. Драгоманова», «Нариси з історії Західної Русі і України» та ін.

150 років від дня народження Гната Павловича Житецького (1866–1929). Український історик, педагог, архівіст, літературознавець, дійсний член НТШ у Львові, редактор видавництва «Просвіта» та часопису «Книжковий вісник», учитель середніх навчальних закладів у Санкт-Петербірзі та Києві, один із засновників і завідувачів відділу рукописів Всенародної бібліотеки України (нині – НБУВ). Автор праць з історії суспільно-політичної думки України XVII–XIX ст., історіографії, археологічних публікацій, літературознавчих розвідок тощо. Вивчав творчість Т. Шевченка, М. Гоголя, О. Пушкіна, М. Костомарова та інших діячів.

185 років від дня народження Миколи Семеновича Лєскова (1831–1895). Російський письменник, журналіст, публіцист, працівник казенної палати в Києві, учений комітету Міністерства народної освіти (Петербург), вільний слухач Київського університету, знавець української мови, фольклору. Автор повістей «Житіє однієї баби», «Леді Макбет Мценського повіту», оповідань «Лівша», «На краю світу», творів, написаних на українському матеріалі, – «Нехрещений піп», «Печерські антики», «Старосвітські психопати», «Заячий реміз», спогадів про Т. Шевченка.

110 років від дня народження Агнії Львівни Барто (1906–1981). Російська дитяча поетеса, письменниця, кіносценарист, член редакційної ради журналу «Мурзилка», голова секції дитячих письменників Москви. Автор низки творів для дошкільників і молодших школярів, зокрема, поетичних збірок «Іграшки», «Вірші дітям», «За квітами в зимовий ліс», книжок «Записки дитячого поета», «Знайти людину». Автор сценаріїв дитячих кінофільмів «Підкидьок», «Слон і мотузочок» та ін. Лауреат Сталінської премії другого ступеня та Ленінської премії.

160 років від дня народження Софії Федорівни Русової (1856–1940). Українська культурно-освітня діячка, педагог, літературний критик, публіцист, один з організаторів українського жіночого руху, основоположник концепції національної системи освіти і виховання, системи дошкільного виховання, фундатор першого дитячого садка в Києві. Член Київської громади, Харківського й Київського товариств грамотності, викладач Вищих жіночих курсів, Фребелівського педагогічного інституту, Комерційного інституту в Києві, Київського кадетського корпусу, Кам’янець-Подільського університету та інших навчальних закладів України, Росії, Чехословаччини. Голова департаменту дошкільної й позашкільної освіти Генерального Секретарства освіти УНР, організатор та керівник Всеукраїнської учительської спілки. Співзасновник і редактор педагогічного журналу «Світло», автор праць «Дошкільне виховання», «Перша читанка для дорослих», «Методика колективного читання», «Сучасні течії в новій педагогіці» та ін., літературно-критичних праць про творчість Г. Сковороди, М. Гоголя, Т. Шевченка, М. Драгоманова, визначних жінок України. Чималу увагу приділяла розвитку бібліотек, зокрема організації книгозбірень як культурно-освітніх осередків позашкільної освіти.

165 років від дня народження Якова Миколайовича Шульгина (1851–1911). Український історик, громадсько-культурний діяч, педагог, викладач історії київських та одеських гімназій, співробітник журналу «Киевская старина», видавництва «Вік», член Історичного товариства Нестора-літописця, дійсний член НТШ у Львові, засновник (разом із М. Грушевським) Українського наукового товариства в Києві (1907). Автор праць з історії Лівобережної України (ІІ пол. ХVII – XVIII ст.), зокрема, «Про гайдамаків і Максима Залізняка», П. Полуботка й Коліївщину.

125 років від дня народження Бориса Семеновича Манжоса (1891–1938). Український педагог, дидакт, практик-експериментатор, учасник розбудови нової системи освіти, розвитку нової школи з виробничою працею і політехнізмом на основі марксистської ідеології. Учитель української мови й літератури в Київській жіночій гімназії С. В. Ігнатьєвої, директор шкіл Київської губернії, викладач вищої школи, керівник кафедри дитячого руху Всеукраїнського інституту народної освіти. Помічник директора з навчальної роботи в Польському інституті соціального виховання в Києві, завідувач відділу соціального виховання Київської повітнаросвіти, інспектор Київського Губсоцвиху, завідувач навчальної частини в дитячому містечку «Ленінськ» під Києвом, організатор першої в Україні фабрично-заводської семирічки в Києві. Автор статті «Дві теорії навчання» – першого і єдиного в Україні дослідження гештальтпсихології з використанням першоджерел, підручника «Основи радянської дидактики. Ч.1. Аналітика педагогічного процесу», що став значним явищем у розвитку педагогічної науки в СРСР.

115 років від дня народження Василя Григоровича Смекаліна (1901–1940). Український композитор, диригент, педагог, викладач та декан диригентсько-хорового факультету Музично-драматичного інституту імені М. Лисенка в Києві, диригент Київського театру опери та балету. Автор «Урочистого маршу», «Рондо», обробок українських народних пісень та інших музичних творів.

75 років від дня народження Бориса Всеволодовича Пічугіна (1941–2004). Український географ-методист, викладач і доцент Луганського національного педагогічного університету. Автор підручників і методичних посібників для середньої школи «Географія материків і океанів» (7 кл.), «Практичні роботи з географії в 7 класі», «Шкільний визначник мінералів і гірських порід».

70 років тому (1946) створено Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти відповідно до спільної постанови Закарпатського облвиконкому і бюро обкому КП(б)У «Про перетворення Центрального методичного кабінету в м. Ужгороді в обласний інститут удосконалення кваліфікації вчителів».

230 років від дня народження Вільгельма Ґрімма (одного з братів Грімм, 1786–1859). Німецький філолог, письменник, член Пруської АН, професор Геттінгенського і Берлінського університетів, засновник міфологічної школи у фольклористиці. Автор досліджень у галузі мовознавства, фольклору, німецької літератури епохи середньовіччя, збирач й видавець німецьких народних казок і переказів (разом з братом Якобом).

145 років від дня народження Лесі Українки (Лариса Петрівна Косач-Квітка, 1871–1913). Видатна українська поетеса, драматург, прозаїк, літературний критик, фольклорист, перекладач, громадська та освітня діячка, основоположник педагогічної системи, принципів педагогіки життя, родинної, народної педагогіки, що грунтувалася на навчальній, репетиторській і методичній діяльності. Автор підручника для сестер «Давня історія східних народів», збірок ліричних віршів «На крилах пісень», «Думи і мрії», поем «Давня казка», «Осіння казка», «У катакомбах», драматичних творів «Касандра», «Камінний господар», «Оргія», драми-феєрії «Лісова пісня», перекладів творів М. Гоголя, І. Тургенєва, Г. Гейне, В. Гюго, Дж. Байрона, Гомера.

135 років від дня народження Павла Федотовича Альошина (1881–1961). Український архітектор і цивільний інженер, педагог, професор, доктор архітектури, викладач Київського художнього інституту, головний архітектор Києва, один із засновників та віце-президент Академії будівництва й архітектури УРСР. Розробник проекту Педагогічного музею в м. Києві (нині – Київський будинок учителя), Ольгинської жіночої гімназії (нині – один з будинків НАН України), Миронівської селекційної станції та ін., автор праць з історії української архітектури.

95 років тому (1921) колегія Укрголовпрофосу прийняла рішення про заснування Кам’янець-Подільського інституту народної освіти на базі Кам’янець-Подільського університету (1918). Після численних реорганізацій з 1977 р. інститут носить назву Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут, із 2008 року – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка.

260 років від дня народження Іллі Андрійовича Безбородька (1756–1816). Український (козацько-старшинського роду з Переяславщини) генерал, сенатор, дійсний таємний радник, граф, учасник російсько-турецьких воєн, керівник лівого флангу військ О. Суворова при штурмі Ізмаїла (1790). На його кошти та кошти брата засновано гімназію вищих наук (1820) у м. Ніжин, з 1832 р. – Ніжинський ліцей, нині – Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.

185 років від дня народження Миколи Миколайовича Ґе (1831–1894). Український і російський живописець, портретист, професор історичного й портретного живопису, член Ради Петербурзької АМ, один із засновників мистецького об’єднання «Товариство художніх пересувних виставок», один із фундаторів спорудження пам’ятника Миколі Гоголю в Ніжині. Автор портретів українських селян, пейзажних етюдів, зразків портретного жанру, картин на історичні, міфологічні та євангельські теми, зокрема «Тайна вечеря», «Голгофа», «Що є істина?», «Совість», «Петро І допитує царевича Олексія» та ін.

170 років від дня народження Федора Яковича Фортинського (1846–1902). Український історик-медієвіст, педагог, доктор загальної історії, професор кафедри всесвітньої історії, декан історико-філологічного факультету та ректор Київського університету. Викладач київських Вищих жіночих курсів. Член історичного товариства Нестора-літописця. Дослідник проблем середньовічної історії європейських країн та слов’янського Помор’я. Автор праць «Причини розпаду монархії Карла Великого», «Розвиток папської влади в середні віки», «Історичний огляд» та ін.

155 років від дня народження Рудольфа Штейнера (Штайнер, 1861–1925). Австрійський філософ, педагог, засновник антропософії, вчення про медіативне мислення та методологічні основи вальдорфської педагогіки. Викладач робітничої школи в Берліні, викладач курсів з питань теорії й практики навчання і виховання у вальдорфських школах, заснував дослідний і навчальний центр «Гетеанум», антропософське товариство.

190 років від дня народження Памфіїла Даниловича Юркевича (1826–1874). Видатний український філософ і педагог, мислитель, наставник Київської духовної академії по класу філософських наук, викладач (логіка, історія філософії, педагогіка), а згодом – декан історико-філологічного факультету Московського університету. Розробник своєрідної філософської концепції – «філософія серця», що ґрунтується на вченні про «серце» як символ внутрішнього світу людських переживань. Автор праць з педагогіки – «Читання про виховання», «Курс загальної педагогіки з додатками», «Загальні основи методики», «Ідеї і факти з історії педагогіки» та інші, з філософії – «Ідея», «З науки про людський дух», «Серце і його значення в духовному житті людини» та ін.

170 років від дня народження Василя Васильовича Докучаєва (1846–1903). Російський учений, педагог, громадський діяч, доктор геогнозії та мінералогії. Консерватор (хранитель) у геологічному кабінеті, професор, керівник кафедри мінералогії Петербурзького університету, директор Новоалександрійського інституту сільського господарства та лісництва (нині – м. Пулави, Польща). Учасник і керівник багатьох геологічних експедицій на території України (Полтавщина, Харківщина, Дніпропетровщина, Бессарабія), засновник у Полтаві природничо-історичного музею (1891). Основоположник теорії генези грунтів. Автор праць «Картографія російських грунтів», «Російський чорнозем», «Наші степи колись і тепер» та ін. Володар золотої медалі та ордена «За заслуги у землеробстві» Всесвітньої виставки (Париж, 1889).

95 років від заснування (1921) Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (ЛНУ). Згідно з постановою уряду УСРР про відкриття першого на Донбасі ВНЗ організовано губернські вищі педагогічні курси (1921), на основі яких у 1923 р. засновано Донецький інститут народної освіти. У 1934 р. він був перетворено на Луганський педагогічний інститут, у 1939 р. закладу присвоєно ім’я Тараса Шевченка. У 1998 р. інституту надано статус університету, у 2003 р. – статус національного. З 2008 р. вуз функціонує як Луганський національний університет імені Тараса Шевченка.

140 років від дня народження Мирона Михайловича Кордуби (1876–1947). Український історик, джерелознавець, археограф, бібліограф, публіцист, письменник, доктор філософії, учитель гімназій Львова, Чернівців, Холма, професор Варшавського й Львівського університетів. Один з організаторів Українського таємного університету у Львові, дійсний член НТШ у Львові, Археологічної комісії ВУАН. Автор праць «Ілюстрована історія Буковини», «Українська і польська історична література про українську еміграцію», «Бібліографія історії України» (рукопис), соціально-побутових оповідань, статей і рецензій з питань розвитку літератури.

150 років тому (1866) створено Київську російську публічну бібліотеку, підпорядковану Міністерству внутрішніх справ у Санкт-Петербурзі, з 1891 р. – Київська міська публічна бібліотека (підпорядкована Київській міській управі). У 1957 р. стала бібліотекою республіканського підпорядкування – Республіканська бібліотека УРСР імені КПРС, з 1994 р. отримала назву Національна парламентська бібліотека України, яка є провідним державним, культурним, освітнім і науково-інформаційним закладом.

205 років від дня народження Антона Могильницького (1811–1873). Український поет-романтик, один з продовжувачів традицій «Руської трійці», депутат австрійського парламенту, священник сіл Галичини, поборник національно-культурного відродження галицьких українців. Автор патріотичних віршів «Рідна мова», «Згадка старовини», поетичного маніфесту «Судьба поета», послання «Пробудися, соловію», балади «Русин-вояк», епічної поеми «Скит Манявський», перекладу українською мовою балади Ф. Шиллера «Граф на Габсбургу».

190 років від дня народження Олександра Івановича Строніна (1826–1889). Український громадський та освітній діяч, історик-соціолог, викладач Кам’янець-Подільської, Новгород-Сіверської та Полтавської гімназій. Брав участь в організації й роботі недільних шкіл, громади в Полтаві. Автор праць про роль законів і висновків природничих і математичних наук в історії суспільства.

115 років від дня народження Наума Ілліча Ахієзера (1901–1980). Український математик, педагог, організатор науки, громадський діяч, член-кореспондент АН УРСР, корифей класичного математичного аналізу, організатор математичних досліджень у Східній Україні, наукового й освітнього центру в Харкові. Викладач Київського інституту народної освіти та інших ВНЗ Києва, Ніжина, Москви, Казахстану, завідувач кафедр Харківського університету та Харківського авіаційного інституту. Автор всесвітньо відомих монографій і підручників з теорії функцій комплексної змінної, функціонального аналізу, теорії інтегральних рівнянь.

85 років від дня народження Олександра Івановича Білаша (1931–2003). Український поет, композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист України, Герой України, член Спілки композиторів УРСР, член Національної СП України, викладач Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. Автор музики до пісень, опер, оперет, кінофільмів, творів для симфонічного й духового оркестрів, вокально-симфонічних і вокально-інструментальних творів, восьми поетичних збірок. Лауреат премії імені М. Островського, Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.

80 років від дня народження В’ячеслава Григоровича Сидякіна (1936–2005). Український біолог, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч науки і техніки України, фахівець у галузі психофізіології, екології і магнітобіології, дослідник вищої нервової діяльності людей і тварин, їх адаптації до зовнішнього середовища. Ректор і завідувач кафедри Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (м. Сімферополь), один з організаторів Кримської школи магнітобіології. Автор наукових праць «Космічна екологія», «Вплив глобальних екологічних факторів на нервову систему», «Психофізіологічний підхід до проблеми навчання і здоров’я учнів», «Питання екологічної фізіології» та ін.

130 років від дня народження Григорія Івановича Нарбута (1886–1920). Український художник-графік, фундатор українського книжкового мистецтва – системи комплексного оформлення книжки та нового шрифту. Один з перших дослідників української художньої старовини, один із засновників і ректор Української академії мистецтв, керівник відділу образотворчих мистецтв Наркомосу УСРР. Автор ілюстрацій до книжок «Малоросійський гербовник», «Герби гетьманів Малоросії», «Стародавні садиби Харківської губернії», «Українська абетка», ескізів для українських карбованців, обкладинок і оформлення журналів «Мистецтво», «Наше минуле», силуетних портретів, заставок, емблем тощо.

200 років від дня народження Олександра Степановича Афанасьєва-Чужбинського (1816, ін. 1817–1875). Український та російський письменник, історик, мовознавець і етнограф, представник української романтичної поезії середини ХІХ ст. Учасник етнографічних експедицій по Україні Російського географічного товариства, інспектор шкіл грамотності Балтійського флоту, завідувач музею Петропавловської фортеці. Автор віршів, повістей, романів, творів про Т. Шевченка, упорядник «Словаря малорусского наречия», анонімної збірки віршів «Що було на серці», деякі вірші з цієї збірки («Скажи мені правду, мій любий козаче», «Ой, у полі могила», «Прощання») близькі до народних пісень.

135 років від дня народження Володимира Івановича Бірчака (1881–1952). Український письменник, філолог, педагог, публіцист, громадський діяч Галичини і Закарпаття, дійсний член НТШ у Львові, учитель української мови й літератури гімназій Львова, Дрогобича, Мукачева, доцент Кам’янець-Подільського університету, інспектор гімназій і семінарій в уряді Карпатської України. Упорядник шкільних підручників («Руська читанка» для 1–4 класів), автор художніх і літературознавчих творів, історичних повістей, мовознавчих розвідок.

150 років від дня народження Володимира Володимировича Каллаша (1866–1918). Український і російський літературознавець, фольклорист і бібліограф, викладач гімназій Московського університету. Автор праць про життя і творчість М. Гоголя, О. Пушкіна, І. Котляревського, нарисів із новітньої російської літератури, бібліографічних праць.

125 років від дня народження Амвросія Максиміліановича Бучми (1891–1957). Український актор, режисер театру й кіно, педагог, професор, викладач Київського інституту імені І. К. Карпенка-Карого, народний артист СРСР, член художнього об’єднання «Березіль», художній керівник Київської кіностудії. Один із засновників українського театрального й кіномистецтва XX ст. Лауреат двох Сталінський премій другого ступеня.

105 років від дня народження Богдана Стебельського (1911–1994). Український художник, мистецтвознавець, літературознавець, доктор філології, громадський і культурний діяч, педагог, учитель і директор у середніх школах, редактор сторінки «Література і мистецтво» газети «Гомін України», голова Спілки Митців Канади, Асоціації Діячів Української Культури, Голова НТШ у Канаді. Автор книжок «Про ілюстрацію дитячої книжки», «Ідеї і творчість» та численних розвідок на мистецтвознавчі й літературні теми.

170 років від дня народження Адріана Вікторовича Прахова (1846–1916). Російський та український мистецтвознавець, археолог, художній критик, педагог, професор, громадський діяч. Викладач історії та теорії мистецтв у Петербурзькому університеті й Петербурзькій академії мистецтв, дійсний член Московського й Російського археологічних товариств. Після переїзду до Києва (1880) займався дослідженням і копіюванням настінного живопису в стародавніх церквах України. Керівник реставрації і поновлення фрескового стінопису Кирилівської церкви, автор і керівник проекту внутрішнього оздоблення Володимирського собору в Києві. Викладач історії мистецтв у Київському університеті, член Київського товариства охорони пам’яток старовини та мистецтва.

110 років від дня народження Олексія Микитовича Руська (1906–1964). Український вчений-хімік, педагог, організатор народної освіти, член-кореспондент АПН РРФСР, президент Педагогічного товариства УРСР. Викладач хімії Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького, а згодом – ректор Київського університету імені Т. Г. Шевченка, ректор Об’єднаного українського державного університету в м. Кзил-Орді (Казахстан), заступник міністра освіти УРСР (з 1944 р.), директор Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР (1958–1964), організатор й учасник республіканських науково-педагогічних конференцій, голова комітету з освіти республіканської комісії ЮНЕСКО. Автор підручників, навчальних і методичних посібників з хімії для ВНЗ і середніх шкіл («Лабораторні вправи з загальної і неорганічної хімії», «Теорія розчинів» та ін.), праць з історії розвитку принципу поєднання навчання з продуктивною працею, проблем організації народної освіти й питань школознавства («За дальший розвиток педагогічної науки на Україні», «Виробниче навчання в школі» та ін.).

130 років від дня народження Курта Коффки (1886–1941). Німецько-американський психолог, приват-доцент і професор Гісенівського університету (Німеччина), професор коледжу Сміта (США), один з головних представників гештальтпсихології. Засновник і редактор журналу «Психологічні дослідження», автор монографій «Принципи гештальтпсихології», «Основи психічного розвитку», праць з проблем психології: сприйняття, пам’яті, мислення, навиків.

105 років від дня народження Любомира Дмитровича Дмитерка (1911–1985). Український письменник, драматург, прозаїк, публіцист, літературний критик, головний редактор журналу «Вітчизна», редактор Київської кіностудії, член СП СРСР, заступник голови управління СПУ, автор поетичних збірок «Іду», «Молода земля», «Основа», «Світе мій», романів «Розлука», «Крізь дні і ночі», «Останні кілометри», трилогії «Міст через прірву», п’єс «Генерал Ватутін», «Шляхи людські», «Суд серця», «Лавровий листок» та інші (поставлені в театрах Києва, Харкова, Львова, Одеси). Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1979).

80 років від дня народження Геннадія Михайловича Чайченка (1936–1998). Український біолог, педагог, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України, фахівець у галузі фізіології вищої нервової діяльності та функціонального значення структур лімбічної системи мозку, психофізіологічних механізмів розумової діяльності людини, завідувач кафедри Київського університету імені Т. Г. Шевченка, розробник оригінальної комп’ютерної методики для визначення рівня розумового розвитку учнів старших класів і студентів; автор підручника «Фізіологія вищої нервової діяльності», навчального посібника «Основи фізіології вищої нервової діяльності» та підручника для студентів «Фізіологія людини і тварин» (у співавт.).

105 років від дня народження Поля Фреса (1911–1996). Французький психолог, директор Інституту психології Сорбонни, президент Французького психологічного товариства, Міжнародної асоціації наукової психології; автор наукових праць з психології сприймання, пам’яті, емоцій, порівняльного вивчення мови, психолінгвістики та експериментальної психології, зокрема 9-томної «Експериментальної психології» (у співавт. з Ж. Піаже).

180 років від дня народження Василя Степановича Гнилосирова (1836–1900). Український педагог, публіцист, етнограф, культурно-просвітницький діяч, один з організаторів Харківської громади, недільних шкіл, учитель повітової школи в Охтирці, викладач російської мови в училищі й гімназії Харкова, Звенигородського училища, директор і викладач (російська мова, історія та георгафія) міського училища в Каневі (23 роки), доглядач могили Т. Г. Шевченка. Автор програми щодо збирання етнографічних матеріалів під час експедицій, праць «Начерки педагогічного характеру», «Підготовка до географії», «Проба складання підручника з історії», «Учні переяславських слов’яно-латинських шкіл в 1744 році», «Щоденник» та ін.

165 років від дня народження Ісмаїла Гаспринського (1851–1914). Кримськотатарський громадсько-політичний і культурний діяч, науковець, педагог, мислитель, письменник, послідовник К. Д. Ушинського. Пропагандист синтезу традиційної мусульманської духовності з передовими досягненнями європейської культури. Викладач російської мови в початкових школах, реформатор традиційної мусульманської школи. Ініціатор створення для кримськотатарських дітей новометодних шкіл із викладанням російської, арабської і турецької мов та запровадженням екзаменів і позакласних форм навчання. Член науково-краєзнавчої організації Криму – Таврійської губернської наукової архівної комісії. Видавець першої в Криму тюркомовної газети «Терджиман» («Перекладач»). Автор підручників для початкової школи «Учитель дитини», «Турецька хрестоматія», методичного посібника «Книга для учителів», новели «Горе Сходу», повісті «Африканські листи», політичного есе «Російське мусульманство – думки, замітки і спостереження мусульманина» та інших літературних творів.

80 років від дня народження Михайла Григоровича Осадчого (1936–1994). Український поет, письменник, журналіст, літературознавець, дисидент, педагог, викладач, доцент кафедри журналістики Львівського університету, редактор університетської газети, старший редактор Львівської телестудії, член Спілки журналістів України, Львівського відділення СП України. Автор відомої повісті «Більмо», автобіографічної повісті про О. Вишню «Геній сміху, або зустріч із вождем», збірки віршів «Місячне поле» та інших творів.

20 років тому (1996) ВР України ухвалила Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР «Про освіту» (1991)», згідно з яким було запроваджено статті про державний контроль за діяльністю освітніх закладів, державні стандарти освіти, освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні, післядипломну освіту, заклади післядипломної освіти.

140 років від дня народження Григорія Андрійовича Ільїнського (1876–1937). Український і російський мовознавець, член-кореспондент АН СРСР, педагог, викладач Харківського університету, професор Ніжинського історико-філологічного інституту та Саратовського й Московського університетів. Автор праць із питань походження слов’янських мов і писемності, праслов’янської мови, літературознавства, палеографії, текстології, міфології літератури Київської Русі, рецензій на фольклорні видання В. Гнатюка, В. Шухевича, праці А. Кримського, І. Свєнціцького.

105 років від дня народження Олексія Миколайовича Боголюбова (1911–2004). Український математик і механік, член-кореспондент АН УРСР, професор Київського інженерно-будівельного інституту. Автор праць «Творіння рук людських: історія машин», «Популярно про робототехніку», «Механіка в історії людства», «Математики-механіки: біографічний довідник», посібників з арифметики «Розв’язування арифметичних задач на рух в початковій школі», «Про професіонально-педагогічне направлення викладання арифметики в педагогічному училищі», редактор збірника наукових праць «Нариси з історії математичної фізики», довідника «Київські математики-педагоги».

235 років від дня народження Олександра Христофоровича Востокова (1781–1864). Російський філолог-славіст, поет, палеограф, археограф, академік Петербурзької АН, доктор Празького університету, основоположник порівняльно-історичного слов’янського мовознавства в Росії, бібліотекар Публічної бібліотеки Румянцевського музею. Автор граматик російської та церковно-слов’янської мов, філософської лірики, од, видавець «Остромирового Євангелія», упорядник «Словника церковнослов’янської і російської мови» (у 2 т.). Лауреат Демидівської премії.

135 років від дня народження Марійки Підгірянки (Марія Омелянівна Домбровська, 1881–1963). Українська поетеса, педагог, учитель-методист народних шкіл Галичини, автор поетичного збірника «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», навчального посібника для початкової школи «Ластівочка» (у 2 ч.), віршів для дітей, оповідань, п’єс.

190 років від дня народження Григорія Миколайовича Геннаді (1826–1880). Російський бібліограф, книгознавець, літературознавець, один із засновників журналу «Библиографические записки». Автор бібліографічних праць з історії літератури і театру, археології, історії, бібліографії, зокрема, покажчиків «Література російської бібліографії», «Російські книжкові рідкості», видатних людей Малоросії, бібліотек Росії та довідкового словника російських письменників і вчених (також містяться відомості про українських діячів), бібліографії творів О. С. Пушкіна, першого біографа М. В. Гоголя.

125 років від дня народження Олександра Миколайовича Лаврова (1891, ін.1896–1971). Російський педагог, біолог-методист, член-кореспондент АПН РРФСР, заслужений учитель РРФСР, учитель біології школи № 2 в Москві, співробітник журналів «Биология в школе», «Естествознание в школе». Автор праць з питань організації і методики проведення уроків з біології та на навчально-дослідних ділянках, підготовки учнів до професії садовода.

100 років від дня народження Олексія Івановича Бородіна (1916–1997). Український математик, фахівець у галузі теорії чисел, історії і методики викладання математики, кандидат фізико-математичних наук, професор Донецького університету. Автор підручників «Теорія чисел», «Алгебра і теорія чисел», наукових і науково-популярних книжок «Історія розвитку поняття про число і системи числення», «Біографічний словник діячів у галузі математики» (у співавт.), «Число і містика», «Радянські математики», «Математика», «Із історії математики».

420 років від дня народження Рене Декарта (1596 – 1650). Французький філософ, фізик, математик і фізіолог, основоположник європейського класичного раціоналізму, аналітичної геометрії, засновник алгебраїчної символіки, понять незалежної змінної величини і функцій, поняття рефлексу (у фізіології), розробник закону збереження кількості руху (у фізиці), механічної гіпотези утворення тіл Сонячної системи, прямолінійної системи координат (Декартова). Автор праць «Міркування про метод», «Геометрія», «Метафізичні роздуми», «Основи філософії», «Пристрасті душі».

150 років від дня народження Йосипа Йосиповича Косоногова (1866–1922). Український фізик, методист, метеоролог, академік АН УСРР, професор Київського університету. Організатор тимчасових педагогічних і Вищих жіночих курсів, на яких читав курс лекцій з методики викладання фізики в школі. Уперше застосував ультрамікроскоп для вивчення явищ електролізу. Автор праць з питань електричних коливань, фізики діелектриків, оптики, підручника «Основи фізики» та методичних посібників для вчителів.

130 років від дня народження Тадеуша Котарбінського (1886–1981). Польський філософ, логік, академік, президент Польської АН, педагог, викладач гімназії імені М. Рея у Варшаві, професор, завідувач кафедри логіки Варшавського університету, ректор і завідувач кафедри філософії Лодзького університету. Представник Львівсько-варшавської школи неопозитивізму й аналітичної філософії, один із засновників праксеології (наука про діяльність людини), дослідник проблем онтології, теорії пізнання, формальної логіки. Автор праць «Елементи теорії пізнання, формальної логіки і методології наук», «Ідея свободи», «Лекції з історії логіки» та ін.

150 років від дня народження Олександра Павловича Нечаєва (1866–1917). Російський педагог, популяризатор наукових знань з природознавства, викладач географії в середніх навчальних закладах Петербурга, у Гірничому інституті, на Вищих жіночих Бестужевських курсах. Автор науково-популярних книжок з фізичної географії, історії геології та мінералогії, посібника для учнів «Зошит для самостійних робіт з географії», упорядник хрестоматії з фізичної географії «Морем і сушею».

150 років від дня народження Ферруччо Бузоні (1866–1924). Італійський піаніст, композитор, диригент, музичний педагог, професор консерваторії в Гельсінгфорсі, Москві, Бостоні, професор класу вищої композиторської майстерності при Берлінскій академиї мистецтв. Автор п’яти опер, у тому числі «Турандот» і «Доктор Фауст», п’єс, романсів та інших музичних творів, книжок «Ескіз нової естетики музичного мистецтва».

220 років від дня народження Олександра Григоровича Ободовського (1796–1852). Російський педагог і статист, учитель математики, природознавства, латинської мови в гімназіях і виховних будинках Петербурга й Гатчини, викладач педагогіки в Головному педагогічному інституті Петербурга (20 років). Один з видавців і редакторів першого в Росії «Педагогического журнала», учень і послідовник І. Г. Песталоцці, автор праць з географії, космографії, статистики, педагогіки й дидактики.

70 років від дня народження Євгена Павловича Постовойтова (1946–2003). Український педагог, дефектолог, кандидат педагогічних наук, член-кореспондент АПН України, фахівець у галузі методики навчання й виховання дітей, хворих на церебральний параліч, їх реабілітації та працевлаштування. Директор загальноосвітніх середніх шкіл Києва, школи-інтернату № 15, старший науковий співробітник Інституту педагогіки та Інституту проблем виховання АПН України. Розробник моделі навчально-реабілітаційного центру для дітей, хворих на церебральний параліч. Член редакційної ради журналу «Дефектологія», автор наукових праць «Управління виховною роботою в школі-інтернаті», «Специфіка позаурочної виховної роботи з учнями шкіл-інтернатів для дітей-сиріт», «Зняття адаптаційних труднощів у дітей в соціально-реабілітаційному центрі» та ін.

175 років від дня народження Олександра Яковича Ґерда (1841–1888). Російський педагог, основоположник методики викладання природознавства як наукової дисципліни, один із засновників і викладачів Василєостровської безплатної школи, вихователь і викладач Петербурзької 1-ї військової гімназії, директор першої в Росії виправної колонії для малолітніх злочинців. Автор підручників з мінералогії, зоології, визначників рослин, мінералів, методичних посібників для початкової школи.

135 років від дня народження Дмитра Миколайовича Ревуцького (1881–1941). Український мистецтвознавець, композитор, музикознавець, фольклорист, літературознавець, перекладач, педагог. Викладач словесності в приватній школі Ревеля (нині – м. Таллін, Естонія), у київській гімназії В. Науменка, у 7-й Київській гімназії, викладач і професор Київського музично-драматичного інституту імені М. Лисенка, старший науковий співробітник Інституту українського фольклору АН УРСР. Один із засновників Музичного товариства імені М. Леонтовича, Етнографічного кабінету ВУАН. Один із основоположників українського музикознавства, зокрема лисенкознавства. Автор праць «Українські думи та пісні історичні», «Живе слово: теорія виразного читання для школи», «Шевченко і народна пісня», «Український фольклор і Лисенко» та ін.

110 років від дня народження Анатолія Івановича Шияна (1906–1989). Український письменник, прозаїк, драматург, член СП УРСР, автор оповідань «Розплата», «Мар’яна», романів «Гроза» (художній фільм «Гроза над полями»), «Хуртовина», повістей, п’єс-казок для дітей «Івасик-Телесик», «Котигорошко», «Летючий корабель» (й однойменної кіноповісті), «Ялинка», «Іван – мужицький син» та ін. Лауреата премії імені А. Головка.

140 років від дня народження Іларіона Семеновича Свєнціцького (1876–1956). Український філолог, педагог, історик, мистецтвознавець, громадсько-культурний діяч. Викладач історії української мови в Київському університеті, на курсах учителів у Лохвиці, Гадячі, Борзні, завідувач кафедри слов’янської філології Львівського університету, керівник Львівського відділення Інституту мовознавства АН України, організатор і директор Національного музею у Львові. Автор праць «Бучацьке євангеліє XIII cт.», «Нариси з історії української мови», «Заповіт Ярослава Мудрого» та ін.

130 років від дня народження Вадима Олександровича Кондакова (1886–1959). Російський педагог, географ-краєзнавець, професор, член-кореспондент АПН РРФСР, викладач і організатор практичних занять на учительських курсах, інспектор шкіл, редактор педагогічних журналів, організатор першої в Росії татаро-башкирської вчительської семінарії, викладач Пермського, Свердловського університетів, Казанського педагогічного інституту. Автор праць з питань методики географії, природознавства, шкільного краєзнавства, фізичної географії Уралу.

195 років від дня народження Шарля Бодлера (1821 – 1867). Французький поет і критик епохи романтизму та імпресіонізму, учасник революції 1848 р., видавець газети «Суспільний порятунок». Автор поетичних збірок «Квіти зла», «Маленькі поеми у прозі», «Що вам небо з довічними муками», збірки статей «Романтичне мистецтво», трактату про наркотики «Штучний рай».

145 років від дня народження Фріца Ґансберга (1871–1950). Німецький педагог, прихильник вільного виховання й трудової школи (під трудом розумів активну діяльність учнів – розумову працю), організатор школи вільного виховання в Бремені, автор численних методичних посібників, підручників, збірників вправ з німецької мови і книжок для читання («У нас вдома», «Творча робота в школі» та ін.).

90 років від дня народження Мирослава Леоновича Бутрина (1926–2000). Український літературознавець і бібліограф, кандидат філологічних наук, фахівець у галузі української літературної бібліографії й книгознавства, історії українського друку. Упорядник бібліографічних покажчиків «Мова і стиль українських письменників», «Бібліографічні покажчики з української мови і літератури», «Письменники – лауреати премій СРСР і союзних республік» та ін.

115 років тому (1901) на Троїцькій площі Києва з ініціативи Київського товариства грамотності (1882–1908) урочисто закладено Народний дім (нині – Київський державний театр оперети) за проектом архітектора Г. Антоновського. Народний дім опікувався освітніми, національними, духовними, економічними й соціальними завданнями позашкільної освіти.

100 років тому (1916) в Києві відбувся педагогічний з’їзд (ініційований Київським учбовим округом), який відкрив відомий психолог В. В. Зіньковський доповіддю «Проблеми виховання в школі». Результатом роботи з’їзду стало ухвалення резолюції «Принципи виховання й навчання в середній школі та її організація».

130 років від дня народження Едуарда Толмена (1886–1959). Американський психолог, теоретик необіхевіоризму, доктор філософії Гарвардського університету, професор і викладач Каліфорнійського університету. Засновник системи, що поєднує ідеї біхевіоризму, гештальтпсихології і фрейдизму, розробник когнітивної пізнавальної теорії навчання, дослідник феномена «латентного» (прихованого) научіння.

130 років від дня народження Миколи Степановича Гумільова (1886–1921). Російський поет, перекладач, ідеолог і теоретик акмеїзму – модерністської течії в російській поезії, організатор і керівник «Цеху поетів», у якому об’єдналися однодумці-акмеїсти, мандрівник – учасник експедицій в Італію, Африку, член редколегії видавництва «Всемирная литература». Автор поетичних збірок «Романтичні квіти», «Перли», «Чуже небо», збірок оповідань «Тінь від пальми» та критичних статей «Листи про російську поезію».

120 років від дня народження Миколи Миколайовича Семенова (1896–1986). Російський фізик і фізикохімік, академік АН СРСР, директор Інституту хімічної фізики АН СРСР, один із творців хімічної фізики, теорії ланцюгових реакцій, теплового вибуху газових сумішей. Головний редактор журналу «Хімічна фізика», засновник журналу «Хімія та життя». Лауреат Державних премій СРСР та Нобелівської премії (1956).

175 років від дня народження Христини Данилівни Алчевської (1841–1920). Український педагог, прогресивна діячка народної освіти, віце-президент Міжнародної ліги освіти, організатор і керівник недільних шкіл, методист початкової школи, засновник й учитель Харківської жіночої недільної школи, що стала організаційно-методичним центром недільних шкіл Російської імперії, член Харківського товариства поширення серед народу грамотності, попечитель однокласної земської школи в с. Олексіївка (нині – Луганська область), збудованої на власні кошти. Автор методичного посібника для навчання дорослих «Книга дорослих», праці «Передумане й пережите», до якої ввійшли щоденники, листи, спомини. Упорядник покажчика книжок для народного й дитячого читання «Що читати народу?» (у 3 т.).

85 років від дня народження Зінаїди Іванівни Слєпкань (1931–2006). Український математик-методист, доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, старший викладач кафедри математики Мелітопольського педагогічного інституту, професор Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. Автор науково-методичних праць з методики навчання математики для вчителів «Системи рівнянь другого степеня» (у співавт.), «Урок математики в школі», «Методика викладання математики: практикум», «Методика навчання математики», «Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі», «Методика викладання алгебри і початків аналізу», посібників і підручників для учнів 9–11 класів «Алгебра і елементарні функції», «Математика : посібник для факультативних занять у 10 класі», «Алгебра і початки аналізу» (5 видань).

55 років від дня народження Ірини Борисівни Матяш (1961). Український історик-архівознавець, педагог, фахівець з історії української культури, архівознавства, бібліографістики, книгознавства, історії української дипломатії. Доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, віце-президент Українського біографічного товариства, член Українського історичного товариства, НТШ у Львові, Міжнародного інституту архівістики в Маріборі-Трієсті та інших організацій, заступник голови Спілки архівістів України, відповідальний редактор його друкованого органу, директор Українського НДІ архівної справи та документознавства, 1-й заступник Голови Державного комітету архівів України, професор кафедри театрознавства Національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. Автор праць «Архівна наука і освіта в Україні 1920–1930-х років», «Архівознавство : підручник для студентів історичних факультетів вищих навчальних закладів України» (у співавт.), «Катерина Грушевська: життя і діяльність», «Архівна україніка в Канаді: історіографія, типологія, зміст» та ін.

55 років від дня народження Георгія Володимировича Касьянова (н. 1961). Український історик, педагог, доктор історичних наук, учитель історії та суспільствознавства в навчальних закладах Києва, викладач університетів Канади, США, Великої Британії, Фінляндії, Австрії, завідувач відділу новітньої історії та політики в Інституті історії України НАН України, член Європейської асоціації розвитку вищої освіти. Автор праць «Сталінізм на Україні» (у співавт.), «Українська інтелігенція 1920-х – 30-х років: соціальний портрет та історична доля», «До питання про ідеологію ОУН» та ін.

200 років від дня народження Шарлотти Бронте (1816–1855). Англійська письменниця, представниця критичного реалізму в англійській літературі, вчителька шкіл, викладач англійської мови пансіону Егера в Брюсселі. Автор романів «Учитель», «Джен Ейр», «Містечко», «Шерлі», в яких порушуються проблеми жіночої рівноправності, соціальної нерівності, питання освіти (багато в чому твори автобіографічні).

250 років від дня народження Анни Луїзи Жермені де Сталь (1766–1817). Французька письменниця, публіцист, теоретик літератури, творчість якої посіла особливе місце в розвитку французької літератури, філософії, історіографії, теорії республіканського лібералізму, основоположник естетики раннього французького романтизму. Автор політико-філософських трактатів «Про вплив пристрастей», «Роздуми про революцію», літературних есе «Про літературу», «Про Німеччину», «Про літературу з погляду суспільних інституцій», романів «Дельфіна», «Корінна, або Італія», п’єси «Джейн Грей», автобіографічного твору «Десять років вигнання». У 1812 р. проїздом побувала в Україні, зокрема в Києві.

205 років від дня народження Людвіга Отто Гессе (1811–1874). Німецький математик, учень К. Якобі, професор Політехнічної школи в Мюнхені, розробник однієї з інтерпретацій геометрії Лобачевського, автор праць з аналітичної і проективної геометрії, теорії виключення й варіаційного числення.

135 років від дня народження Франца Хількера (1881 – після 1949). Німецький педагог, учитель середньої школи, викладач педагогіки Берлінської академії мистецтв, учений секретар Центрального інституту методів навчання й виховання, засновник і директор Педагогічного центру Вісбадена, редактор журналів «Нове виховання», «Гімнастика», «Педагогічний листок», автор праць з питань реформи школи та порівняльної педагогіки.

125 років від дня народження Олександра Васильовича Багрія (1891–1949). Український, російський і азербайджанський літературознавець, фольклорист і бібліограф, педагог, шевченкознавець, професор Кубанського інституту народної освіти та Азербайджанського університету (м. Баку), дослідник біографії і світогляду Т. Шевченка, зв’язків його поезії з творами письменників інших народів. Автор праць з питань джерелознавства, методології літературознавства, монографії «Т.Г. Шевченко. Оточення. Мотиви творчості. Стиль».

115 років від дня народження Леоніда Володимировича Занкова (1901–1977). Російський психолог, педагог, дефектолог, учитель сільської школи, завідувач дитячої колонії в Тамбовській області, співробітник Інституту дефектології й Інституту теорії та історії педагогіки АПН РРФСР, завідувач кафедри дефектології МДПУ імені В. Леніна, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН РРФСР, АПН СРСР. Фахівець з проблем психології пам’яті, мислення й мови нормальних та аномальних дітей. Автор праць «Нариси психології розумово відсталої дитини», «Пам’ять школяра, її психологія і педагогіка», «Про предмет і методи дидактичних досліджень», «Про початкове навчання», «Бесіди з учителями» та ін.

170 років від дня народження Івана Григоровича Верхратського (1846–1919). Український філолог, письменник, природознавець, педагог, дійсний член НТШ у Львові, основоположник української наукової термінології з природознавства, видавець літературно-наукового журналу «Денниця», учитель природознавства гімназій Дрогобича, Станіслава, Львова (учитель І. Франка). Автор перших шкільних україномовних підручників із ботаніки, зоології, мінералогії, праць з лексикології й правопису, діалектології, статей з літературної української мови, народної літератури, а також ліричних і сатиричних творів, зокрема, збірок «Стрижок», «Тріолети», «Байки, приказки, повістки».

145 років від дня народження Любові Борисівни Хавкіної (1871–1949). Український і російський бібліотекознавець, бібліограф, доктор педагогічних наук, прихильник педагогічних ідей Дж. Дьюї (1859–1952), директор Науково-дослідного інституту бібліотекознавства в Москві. Організатор першого в Росії (Харків, 1903) Національного відділу бібліотекознавства та бібліотечного музею при Харківській громадській бібліотеці, розробник проекту бібліотечної освіти. Автор перших університетських посібників з питань бібліотечної справи в Росії та за кордоном.

305 років від дня народження Дейвіда Юма (1711–1776). Англійський філософ-просвітитель, психолог, історик, економіст, представник суб’єктивного ідеалізму, попередник позитивізму, прихильник ідеї вільної конкуренції й торгівлі, бібліотекар Товариства единбурзьких адвокатів. Автор праць «Історія Великобританії», «Трактат про людську природу», «Дослідження розуму людини» та ін.

155 років від дня народження Миколи Олександровича Рибкіна (1861–1919). Російський математик, педагог, викладач математики приватного реального училища К. К. Мазіна, Лазаревського інституту східних мов, Московської практичної академії комерційних наук та іних закладів Москви. Автор підручників і збірників задач з геометрії та тригонометрії для середньої школи, зокрема, «Геометрія» (8–9 кл.), «Прямолінійна тригонометрія» (9–10 кл.), «Збірник стереометричних задач, що потребують застосування тригонометрії», «Збірник тригонометричних задач», «Збірник геометричних задач» (планіметрія і стереометрія), що витримали 28 видань.

140 років від дня народження Георгія Федоровича Проскури (1876–1958). Український вчений у галузі гідромеханіки й гідродинаміки, гідромашинобудування й авіації, академік АН УРСР, заслужений діяч науки і техніки УРСР, викладач харківських ВНЗ, керівник лабораторії проблем швидкохідних машин і механізмів Інституту проблем машинобудування. Автор праць з теорії гідроаеродинаміки, повітряних гвинтів, газових і водяних турбін, насосів. Лауреат Державної премії СРСР.

110 років від дня народження Ростислава-Романа Єндика (1906–1974). Український педагог, антрополог, поет, прозаїк, публіцист, журналіст, громадський і політичний діяч, дійсний член НТШ, професор і ректор Українського техніко-господарського інституту, директор Дому української науки. Автор наукових робіт з антропології українців, публіцистичних праць про Д. Донцова, героїчне минуле українського народу, жудожніх творів, зокрема, поеми «Титан» та збірки новел «Жага».

75 років від дня народження Ірини Володимирівни Жиленко (1941–2013). Українська поетеса, прозаїк, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка. Автор поетичних збірок «Соло на сольфі», «Вікно у сад», «Дім під каштаном», «Дівчинка на кулі» та ін., повістей для дітей «Двічі по два дорівнює кульбабці», «Новорічна історія про двері …», збірок дитячої лірики «Достигають колосочки», «Вуличка мого дитинства», «Казки буфетного гнома». Лауреат премії імені В. М. Сосюри (1987).

60 років від дня народження Володимира Михайловича Литвина (1956). Український історик, державний, політичний і освітній діяч, фахівець з новітньої історії України, історії міжнародних відносин, конституційного права, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Т. Шевченка, дійсний член Академії правових наук України та Національної академії наук України, голова ВР України. Автор праць «Політична арена України: дійові особи та виконавці», «Економічні аспекти ролі України у формуванні Європи сьогодення та Європи майбутнього», «Україна: Європа чи Євразія?», «Україна: міжвоєнна доба (1921–1938 рр.)» та ін.

145 років від дня народження Вільяма Штерна (1871–1938). Німецький психолог і філософ-ідеаліст, професор, основоположник диференціальної психології, директор Гамбурзького психологічного інституту. Автор праць з питань загальної, генетичної, прикладної та юридичної психології, класичних праць з дитячої психології, зокрема дитячої обдарованості, один із перших застосував метод тестів, запровадив поняття «коефіцієнта інтелекту».

150 років від дня народження Івана Ілліча Синюка (1866–1953). Український письменник, педагог, учитель сільських шкіл Буковини (40 років віддав педагогічній праці), організатор педагогічних видань, редактор дитячого журналу «Ластівка». Автор статей з питань школи й народної освіти, казок для дітей, збірки новел і нарисів «Образки з життя і природи», п’єс «Мужики», «Чесна Вероня», в яких змальовано важке життя буковинських селян.

240 років від дня народження Йоганна Фрідріха Гербарта (1776–1841). Німецький філософ, психолог і педагог, прихильник асоціативної психології, професор Геттінгензького і Кенігсберзького університетів, засновник педагогічного семінару з дослідною школою в Кенігсберзькому університеті, розробник концепції чотирьох ступенів навчання (ясність, асоціація, система і метод), системи морального виховання, що грунтується на п’яти моральних ідеях (внутрішнья свобода, досконалість, прихильність, право, справедливість), концепції виховуючого навчання. Автор праць «Загальна теорія освіти», «Загальна педагогіка», «Головні пункти метафізики», «Підручник психології», «Нариси педагогічних читань».

220 років від дня народження Хораса Манна (1796–1859). Американський педагог-демократ і діяч у галузі народної освіти, керівник прогресивного громадсько-педагогічного руху за поліпшення шкільної освіти (безплатне навчання, єдина шкільна система, розширення програм елементарного навчання тощо), засновник першого педагогічного журналу в США, упорядник річних доповідей-звітів про стан народної освіти у штаті Массачусетс, які стали стратегічною «педагогічною бібліотекою», – таку оцінку звітам дав К. Д. Ушинський (1824–1871).

180 років від дня народження Сидора Івановича Воробкевича (1836–1903). Український письменник, композитор, диригент, педагог, викладач Чернівецької духовної семінарії, гімназії та університету, один із засновників і редакторів журналу «Буковинська зоря», альманаху «Руська хата», керівник «Руського літературного товариства». Автор творів про історичне минуле українського народу – поеми «Нечай», оповідань «Турецькі бранці», «Блудний син», патріотичних віршів і ліричних пісень, повістей, поем, музичних творів, зокрема, романсів «Заграй ти, цигане старий», «Ви дівочі сині очі», хорів на тексти Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича та статей з питань музики.

170 років від дня народження Генріка Сенкевича (1846–1916). Польський письменник-реаліст, журналіст, майстер історичного, психологічного роману та новели, прихильник суспільної течії «варшавського позитивізму». Автор історичної трилогії «Вогнем і мечем», «Потоп» і «Пан Володийовський», роману-епопеї «Камо грядеші», історичного роману «Хрестоносці», психологічних романів «Без догмату», «Родина Поланецьких». Лауреат Нобелівської премії (1905).

115 років від дня народження Миколи Миколайовича Миронова (1901–1998). Український педагог, методист з початкового навчання, історик педагогіки, фахівець з проблем дитячих та юнацьких громадських рухів, завідувач секції дитячої літератури Українського науково-дослідного інституту педагогіки (УНДІП), головний редактор видавництв «Дитяча література», «Радянська школа», доцент Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького, старший науковий співробітник Інституту педагогіки АПН України, популяризатор творчості українського педагога І. П. Соколянського. Автор читанок для початкових класів, «Методики пояснювального читання», «Педагогічних вимог до читанок», грунтовних досліджень з історії дитячого руху, праці «Батьківські турботи» про виховання та підготовку дітей до школи в сім’ї та ін.

160 років від дня народження Зиґмунда Фрейда (Фройд, 1856–1939). Австрійський невропатолог, психіатр, психолог і філософ, фундатор теорії й техніки психоаналізу, основоположник «психотарсичного методу» (методу лікування неврозів шляхом гіпнозу), теорії дитячої сексуальності, теорії «Ероса і Танатоса», професор Віденського університету, один із засновників Міжнародної психоаналітичної асоціації. Автор філософської системи несвідомих психічних процесів (фрейдизм), праць з фізіології та анатомії головного мозку, психоаналітики, зокрема, «Психологія мас та аналіз людського Я», «Дослідження істерії», «Тлумачення сновидінь» та ін.

155 років від дня народження Рабіндраната Тагора (1861–1941). Індійський письменник, філософ, педагог, прогресивний громадський діяч, прихильник пантеїзму (Бог і світ є тотожними, такими, що збігаються). Засновник школи, яку перетворено на національний університет, та просвітницького центру поблизу університету. борець за національну освіту, що ґрунтується на стародавній індійській педагогіці та ідеях прогресивних зарубіжних педагогів. Автор праць з педагогіки, підручників бенгальською мовою для народних шкіл, поетичних творів, пісень, оповідань, романів «Катастрофа», «Гора», «Дім і світ», творів живопису (2 тис. картин і малюнків). Лауреат Нобелівської премії (1913).

145 років від дня народження Володимира Михайловича Гнатюка (1871–1926). Український фольклорист, етнограф, мовознавець, літературознавець, перекладач і видавець, громадський і культурний діяч, член-кореспондент Петербурзької АН, академік ВУАН, учений секретар, голова етнографічної комісії НТШ у Львові. Представник порівняльно-історичного методу у фольклористиці, один з організаторів українського літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ ст. та «Українсько-руської видавничої спілки». Автор праць з фольклористики, історії літератури, мовознавства, соціології, демографії, зокрема, «Війна і народна поезія», «Галицько-руські народні легенди» (у 2 т.), «Коломийки» (у 3 т.), «Українська народна словесність», біографічно-критичних нарисів про І. Котляревського, Марка Вовчка, С. Руданського, М. Глібова, Е. Золя та ін.

80 років від дня народження Володимира Олексійовича Підпалого (1936–1973). Український поет-лірик, перекладач, редактор Держлітвидаву України та видавництва «Радянський письменник», член СП УРСР. Автор збірок «Зелена гілка», «В дорогу – за ластівками», «Вишневий світ», «Береги землі», «Сковородинські думи» та ін., перекладів українською мовою творів російських, єврейських, вірменських письменників.

330 років від дня народження Габріеля Даніеля Фаренгейта (1686–1736). Німецький фізик, склодув, майстер виготовлення фізичних приладів, зокрема ртутних і спиртових термометрів, відкривач явища переохолодження води, залежності температури кипіння води від зовнішнього тиску, створив температурну шкалу (шкала Фаренгейта), за якою температура танення льоду 32°, кипіння води 212°.

245 років від дня народження Роберта Оуена (1771–1858), Англійський соціаліст-утопіст, просвітитель, прихильник соціальних перетворень шляхом освіти й виховання, засновник перших трудових комун у Нью-Ленарку (Шотландія), «Нова гармонія» (США), «Гармонія холл» (Англія), дитячих садків, ясел, недільних шкіл для робітників, «Інституту для формування характеру» – системи культурно-освітніх закладів для дітей різного віку, в якій узагальнено педагогічну діяльність просвітителя.

145 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника (1871–1936). Український письменник-експресіоніст, громадський діяч, майстер психологічної новели, зокрема діалогу, активний учасник громадсько-політичного життя Галичини. Автор збірок новел «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога», «Моє слово», «У нас все свято» та ін. (за новелами письменника створено художній кінофільм «Камінний хрест»).

125 років від дня народження Михайла Опанасовича Булгакова (1891–1940). Російський прозаїк і драматург (родом з України), лікар за фахом, автор сатиричних оповідань, фейлетонів, повістей «Дияволіада», «Собаче серце», «Фатальні яйця», п’єс «Багряний острів», «Зойчина квартира», роману «Майстер і Маргарита», творів української тематики – роману «Біла гвардія», п’єси «Дні Турбіних», оповідання «Записки юного лікаря», ліричного нарису «Київ місто».

105 років від дня народження Макса Фріша (1911–1991). Швейцарський письменник (писав німецькою мовою), журналіст, драматург, філолог, фахівець у галузі архітектури, почесний доктор Нью-Йоркського та Чиказького університетів, учасник урочистостей з нагоди ювілею М. Горького (у 1966 р. уперше відвідав СРСР, у 1986 р. – вдруге). Автор романів «Гомо фабер», «Штіллер», драм «Китайський мур», «Андорра» та ін. Лауреат шиллерівської премії, премії німецьких видавництв та премії міста Єрусалима.

95 років від дня народження Миколи Олександровича Дашкієва (1921–1976). Український письменник, фольклорист, член СП УРСР, автор віршованого роману «Правда», збірки віршів «На перевалі», науково-фантастичних і пригодницьких повістей і романів «Торжество життя», «Володар Всесвіту», «Зуби дракона», «Загибель Уранії», «З безодні минулого», збірок оповідань «Галатея», «Еліксир життя», роману про українського композитора ХVIII ст. Максима Березовського «Страчена пісня».

150 років від дня народження Миколи Миколайовича Бахтіна (1866–1940). Російський літературознавець, перекладач, бібліограф, автор і видавець збірок «З чужих полів», «Кобзар», до яких увійшли переклади з української літератури, зокрема вірші Т. Шевченка, історико-етнографічного нарису «Угорська Русь». Укладач картотеки російських перекладів з іншомовної літератури (окремий розділ присвячено українським письменникам), бібліографічного покажчика «Шевченко в російських перекладах».

55 років тому (1961) засновано Національну премію України імені Тараса Шевченка (Шевченківська премія) – найвищу відзнаку за творчі досягнення в галузі української літератури, мистецтва й архітектури. Її засновано як республіканську премію імені Т. Шевченка відповідно до постанови РМ УРСР.

90 років від дня народження Володимира Андрійовича Роменця (1926–1998). Український психолог, історик психології, мислитель, доктор психологічних наук, дійсний член АПН України, науковий співробітник Інституту філософії АН УРСР, професор і викладач психології Київського університету імені Т. Г. Шевченка, завідувач відділу Інституту психології АПН України. Фундатор новітніх напрямів психологічної науки: психологічного вчення, побудованого на засадах вчинкового підходу, вчення про рушійні сили психологічного розвитку людини, системи конкретно-наукових теорій вчинку тощо. Автор праць «Психологія творчості», «Виховання творчих здібностей у студентів», багатотомної «Історії всесвітньої психології», підручника «Основи психології», книжки «Життя і смерть: осягнення розумом і вірою».

95 років тому (1921) РНК УСРР ухвалила постанову «Про боротьбу з неписьменністю», яка зобов’язувала все неписьменне населення віком від 8 до 50 років вчитися писати й читати. Реалізація декрету покладалася на Всеукраїнську надзвичайну комісію з боротьби із неписьменністю, створену в складі НКО. Очолив комісію голова ВУЦВК Г. Петровський (проіснувала 9 років).

80 років тому (1936) ЦВК і РНК СРСР було ухвалили постанову «Про організацію Всесоюзного комітету з вищої школи при Раді Народних Комісарів СРСР», відповідно до якої створювався Всесоюзний комітет у справах вищої школи. Керівництво комітету поширювалося на всі вищі навчальні заклади, крім військових і закладів, підвідомчих Всесоюзному комітету в справах мистецтва.

155 років від дня народження Георгія Георгійовича Де-Метца (1861–1947). Український (бельгійського походження) фізик, педагог, методист, професор Київського університету, завідувач кафедри Київського педагогічного інституту, один із основоположників дидактики фізики як педагогічної науки, приват-доцент і викладач Новоросійського університету (Одеса), ректор Київського політехнічного інституту, редактор журналу «Физическое обозрение», організатор зразкового фізичного кабінету в Києві, який відіграв важливу роль у вдосконаленні системи шкільної фізичної освіти. Автор першого посібника з методики навчання фізики українською мовою в школах УРСР «Загальна методика викладання фізики», науково-методичних праць (близько 80), з питань теорії і практики навчання фізики і астрономії в загальноосвітніх школах, університетах і педагогічних ВНЗ.

110 років від дня народження Миколи Івановича Алпатова (1906–1963). Російський педагог, доктор педагогічних наук, професор, фахівець в галузі історії педагогіки і народної освіти, теорії і практики виховання й політехнічного навчання учнів, вихователь дитячих будинків у Ленінграді, завідувач кафедри педагогіки і психології Воронезького педагогічного інституту. Автор праць «Виховна робота в школах-інтернатах», «Позакласна робота у міській середній школі», «Виховання і школа на сучасному етапі» та ін.

195 років від дня народження Миколи Івановича Гулака (1821–1899). Український громадсько-політичний діяч, педагог, учений, кандидат правознавства. Працював перекладачем у Київській археологічній комісії, чиновником при канцелярії київського, подільського та волинського генерал-губернатора. Член гуртка київської молоді, один із засновників таємного Кирило-Мефодіївського товариства, противник самодержавно-кріпосницького ладу, борець за національну незалежність українського та інших слов’янських народів. За ідеологічні та політичні погляди був ув’язнений. Після звільнення займався педагогічною й науковою роботою в Одесі, Керчі, Ставрополі, Кутаїсі та Тифлісі (Грузія). Автор багатьох праць з історії, філософії, математики, філології, юриспруденції та інших наук.

135 років від дня народження Олександра Калістратовича Бабенка (1881–1959). Український фізик-методист, професор, викладач фізики в середніх навчальних закладах Вінниці, завідувач кафедри методики фізики Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. Автор праць «Нариси з методики викладання фізики в середній школі» (у 4 т., у співавт.), відзначених Республіканською премією імені К. Д. Ушинського, «Коливання і хвилі», «Електромагнітна індукція», «Звук», «Фізика. 7 кл.» та ін.

195 років від дня народження Пафнутія Львовича Чебишова (1821–1894). Російський математик і механік, доктор фізико-математичних наук, професор, академік Петербурзької АН, засновник Петербурзької математичної школи, член Берлінської, Болонської, Паризької, Шведської академій наук, викладач математичних дисциплін Петербурзького університету (35 років), член Московського математичного товариства, засновник конструктивної теорії функцій, математичної науки про механізми (створив понад 40 і вдосконалив 80 машин і механізмів). Автор праць з проблем теорії імовірностей і математичної статистики, арифметики й теорії чисел, математичного аналізу та аналітичної механіки, один з авторів програм з математики, підручників, методичних посібників з викладання елементарної математики в школах та вищих навчальних закладах.

220 років від дня народження Єгора Федоровича фон Брадке (1796–1861). Російський військовий та освітній діяч (шведського походження), дійсний статський радник Міністерства народної освіти, перший попечитель Київського учбового округу (1832–1838), Дерптського учбового округу (1854–1861), провідник державної освітньої політики, один з ініціаторів відкриття Київського університету Св. Володимира, який став центром Київського учбового округу. До заслуг попечителя належать постійно зростаюча кількість учнів і студентів, відкриття нових гімназій, училищ, шкіл, проведення реформ з реорганізації училищ округу, налагодження навчального процесу в навчальних закладах, успішне функціонування учбового округу, в якому закладено фундамент для подальшого розвитку вищої освіти.

270 років від дня народження Іоахима Генріха Кампе (1746–1818). Німецький педагог-філантропіст, дитячий письменник і філолог, засновник і видавець Брауншвейгського журналу філософських, філологічних і педагогічних знань, один із авторів колективної праці-зібрання передової німецької педагогіки епохи Просвітництва «Загальний перегляд всієї шкільної виховної справи …» (у 16 т.), основоположник дитячої літератури в Німеччині, автор «Зібрання творів для дітей та юнацтва», повісті «Новий Робінзон» (117 видань), 5-томного словника німецької мови.

180 років від дня народження Костя Гавриловича Горбаля (1836–1903). Український поет, педагог і журналіст, домашній учитель та вчителя шкіл і гімназій Тернополя, Стрия, Перемишля, видавець і редактор журналу «Нива» і газети «Русь». Автор статей «3 питання про малоруську літературу», «Відносини між поетами і суспільністю», «Різниця в пом’якшенні приголосних у польській та українській мовах» та ін., біографічних оповідань «Мати», «Виїзд на посаду», «Спомини з молодих літ».

115 років від дня народження Кирила Дмитровича Синельникова (1901–1966). Український фізик, академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, професор Харківського університету, викладач і директор Харківського фізико-технічного інституту АН УРСР, один з основоположників сучасної ядерної прискорювальної техніки, засновник наукової школи фізиків-ядерників. Автор праць з ядерної фізики, техніки високого вакууму, фізики твердого тіла, плазми, фізичного матеріалознавства, термоядерного синтезу. Лауреат Державної премії СРСР.

110 років від дня народження Івана Андрійовича Гарайди (1906–1945). Український філолог, лектор Краківського університету, директор «Подкарпатского общества наук» в Ужгороді. Автор «Грамматики руського язика» для українських шкіл Угорщини, укладач словника іншомовних слів «Причинки до словаря чужих слів», угорсько-польського та угорсько-українського словників (втрачені).

90 років від дня народження Джеймса Крюса (1926–1997). Німецький дитячий письменник, перекладач, педагог за фахом, продовжувач традицій німецької літературної класики та романтизму в дитячій літературі, створив новий тип героя: самостійного, упевненого в собі, розумного, контактного та небайдужого. Автор творів педагогічного спрямування, фантастичної повісті «Тім Талер, або Проданий сміх», повістей «Коли я був королем», «Мій прадідусь і я», «Флорентіна», «Машина, яка розмовляє» та ін. Лауреат німецьких премій у галузі дитячої літератури, володар Золотої медалі Г.-К. Андерсена (1960).

100 років від заснування (1916) Чернігівського учительського інституту (нині – Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка). У 1961 р. закладу присвоєно ім’я Тараса Шевченка, з 1998 р. – Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, у 2010 р. – надано статус національного.

110 років від створення (1906) Всеукраїнської учительської спілки (ВУС) – професійної організації вчителів і діячів народної освіти, завданням якої було відродження української школи, організація шкільної та позашкільної освіти. У 1917 р. спілку очолювала С. Русова (діяла до 1920 р., з перервами).

85 років від виходу у світ (1931) педагогічного часопису «Дошкільне виховання» – щомісячного науково-методичного журналу Міністерства освіти і науки України для педагогів і батьків. З 1931 по 1941 рік виходив під назвою «За комуністичне виховання дошкільника». У 1941–1945 рр. не видавався, з травня 1951 р. має нинішню назву. Журнал нагороджено Почесною Грамотою Президії ВР України.

195 років від дня народження Аполлона Миколайовича Майкова (1821–1897). Російський поет, перекладач, співець російської природи, член-кореспондент Петербурзької АН, голова Комітету іноземної цензури, учасник літературних читань (разом із Т. Шевченком) на користь недільних шкіл у Петербурзі. Автор поем «Дві долі», «Машенька», «Панночка», творів на історичну тематику «Хто він?», «Біля труни Грозного», «З слов’янського світу», драматичних поем, поезій, поетичного перекладу «Слова о полку Ігоревім» та перекладів творів Й. Гете, Г. Гейне, А. Міцкевича та інших поетів.

160 років від дня народження Фрідріха Папе (1856–1940). Польський історик, дослідник історії Польщі XV–XVI ст., бібліотекар, професор, дійсний член АН у Кракові. Працював у Бібліотеці імені Оссолінських у Львові та бібліотеці Львівського університету, співзасновник Історичного товариства у Львові (1886), директор бібліотеки Ягеллонського університету, заступник директора Бібліотеки Чарторийських у Кракові, інспектор бібліотеки АН у Кракові, професор Ягеллонського університету. Член Угорської АН, почесний член Польського історичного та Угорського історичного товариств і Товариства польських бібліотекарів. Дослідник доби панування династії Ягеллонів.

115 років від дня народження Бориса Павловича Грабовського (1901–1966). Український фізик, учений-винахідник, конструктор першої у світі установки електронного телебачення (1928). Автор винаходів: катодного осцилятора, окулярів для сліпих, апарату для глухонімих, малолітражного гелікоптера, трикрилого планера, вакуумного пристрою для плавання та ін. Заслужений винахідник республіки Узбекистан, син відомого українського поета Павла Грабовського.

135 років від дня народження В’ячеслава Костянтиновича Прокоповича (1881–1942). Український громадсько-політичний і державний діяч, дипломат, педагог, публіцист й історик, учитель історії Київської гімназії, активний учасник у створенні та діяльності Товариства українських поступовців (разом з М. С. Грушевським), редактор педагогічного журналу «Світло», член Української Центральної ради (згодом – Малої ради), міністр освіти в уряді В. О. Голубовича, Голова РМ УНР. Автор публіцистичних і науково-історичних праць «Київська міліція», «Заповіт Орлика», «Під золотою корогвою», «Сфрагістичні етюди».

205 років від дня народження Віссаріона Григоровича Бєлінського (1811–1848). Російський літературний критик і публіцист, революціонер-демократ, філософ-матеріаліст, прихильник діалектики Гегеля, основоположник російської реалістичної естетики і літературної критики, завідувач літературно-критичного відділу журналів «Отечественные записки» і «Современник», викладач словесності в навчальних закладах. Автор річних оглядів літератури, літературно-критичних статей, праць з питань фольклору, театру, педагогіки, зарубіжної літератури, підручника «Основи російської граматики для початкового навчання, складені Віссаріоном Бєлінським».

185 років від дня народження Джеймса Клерка Максвелла (1831–1879). Англійський фізик, член Лондонського Королівського товариства, викладач фізики Кембриджського університету, основоположник загальної теорії електромагнетизму, класичної електродинаміки, один із засновників кінетичної теорії газів. Автор праць з проблем молекулярної фізики, оптики, механіки, теорії пружності, основ графічної статики.

150 років від дня народження Костянтина Миколайовича Дерунова (1866–1929). Російський бібліотекознавець і бібліограф, учасник народницького революційного руху, працівник бібліотек Міністерства фінансів, Наркомату фінансів СРСР, завідувач бібліотеки Російської асоціації науково-дослідних інститутів суспільних наук. Автор капітальної праці – картотеки бібліографій російських рецензій (300 тис. назв) за 1850 – 1928 рр., а також праць «Життєві завдання бібліографії», «Типові риси в еволюції російської суспільної бібліотеки», «Примірний бібліотечний каталог. Звід кращих книг російською мовою з 60-х рр. по 1905».

280 років від дня народження Шарля Огюстена Кулона (1736–1806). Французький фізик і військовий інженер, член Французької АН, основоположник закону електростатики – закону Кулона, який визначає величину сили взаємодії електричних зарядів. Автор праць з електрики, магнетизму й технічної механіки. За прізвищем вченого названо одиницю електричного заряду та електричної індукції в Міжнародній системі одиниць (СІ) – кулон.

235 років від дня народження Вікентія Івановича Беретті (1781–1842). Український та російський архітектор, представник класицизму й ренесансу, професор і академік Петербурзької АН, автор споруд в Києві: Інституту шляхетних дівчат (тепер Міжнародний центр культури і мистецтв), головного корпусу Київського університету, Олександрівського костьолу, розробник проекту (генерального плану забудови) розвитку Києва як історичного і культурного центру України.

205 років від дня народження Гаррієт Бічер-Стоу (1811–1896). Американська письменниця, автор роману «Хатина дядька Тома”, який здобув світову славу і відіграв певну роль в ідеологічній підготовці скасування рабства в США, публіцистичного твору (коментаря) «Ключ до «Хатини дядька Тома», соціального роману «Дред, повість про Прокляте болото» та інших творів.

160 років від дня народження Димитра Благоєва (1856–1924). Діяч революційного руху Росії та Болгарії, педагог, учитель, засновник однієї з перших в Росії соціал-демократичної групи (Благоєва група), учасник руху вчителів за незалежність болгарської школи. Автор праць з питань школи й народної освіти, зокрема, «Законопроект з питань навчання і його зміст», «Похід проти загальної освіти», «Учительський рух», а також низки підручників, навчальних посібників, «Російсько-болгарського словника».

245 років від дня народження Філіппа Емануеля Фелленберга (1771–1844). Швейцарський педагог, сучасник Песталоцці, з яким мав педагогічні розбіжності щодо поглядів на навчання і виховання дітей. Прихильник ідеї поєднання дитячої продуктивної праці з навчанням і вихованням, засновник виховних установ для дітей бідняків, середнього класу й вищих станів, семінарії для підготовки вчителів, народних шкіл, «землеробського інституту» для підготовки спеціалістів у галузі сільського господарства.

140 років від дня народження Івана Васильовича Шаровольського (1876–1954). Український філолог, літературознавець, перекладач, професор і викладач історії західноєвропейської літератури, англійської, німецької і французької мов, курсів з романістики й германістики Київського університету, співробітник Інституту мовознавства АН УРСР. Автор праць з питань західноєвропейської літератури, германської й романської мов, зокрема, «Німецькі позичені слова в українській мові», «Про народну латинь як основу романських мов», «Конспект курсу історії німецької мови», посібника «Історія західноєвропейської літератури середніх віків», упорядник «Німецько-українського словника», перекладу українською мовою «Утопії» Т. Мора.

105 років від дня народження Віктора Платоновича Некрасова (1911–1987). Російський письменник, журналіст, архітектор за фахом, основоположник такого напряму в літературі, як військова проза, учасник Сталінградської битви, з 1974 р. на еміграції у Франції. Автор одного з кращих творів про Вітчизняну війну «В окопах Сталінграда», повістей «В рідному місті», «Кіра Георгіївна», дорожніх нарисів, ностальгічних спогадів про Київ, його історію та архітектуру «Записки роззяви» (Париж, 1975), «Маленької печальної повісті» – про долю «третьої хвилі» емігрантів у СРСР, нарису «По той бік стіни» (про ФРН), публіцистичних статей, спогадів про письменників, сценарію документального фільму «Невідомому солдату». Лауреат Державної премії СРСР (1947).

335 років від дня народження Єлизара (Феофана) Прокоповича (1681–1736). Український учений-гуманіст, просвітитель, педагог, філософ, письменник-полеміст, поет, оратор, церковний і державний діяч, єпископ Псковський і Нарвський, архієпископ Новгородський. Прихильник і пропагандист ідей Р. Декарта, Дж. Локка, Ф. Бекона, поборник геліоцентричної системи М. Коперника та вчення Г. Галілея. Професор, викладач (піїтика, риторика, філософія, арифметика, геометрія, логіка, богослов’я), а згодом – ректор Києво-Могилянської академії. Організатор школи для дітей з передовими методами викладання. Автор букваря «Первое учение отрокам», «Духовный регламент», «Букварь славенский …», трагікомедії «Володимир», низки поезій, історичних, юридичних, педагогічних і літературно-теоретичних праць.

125 років від дня народження Івана Мірчука (1891–1961). Український філософ, історик культури, науково-освітній, політичний і громадський діяч, один з ідейних та організаційних лідерів української діаспори. Директор Українського наукового інституту в Берліні (1930–1945), ректор Українського Вільного університету в Мюнхені, член Української Вільної академії наук, член-кореспондент Баварської академії наук. Досліджував проблеми української духовності, її втілення в окремих національних типах. Автор праць «Українська культура в її історичному становленні», «Призначення нації», «Історія української культури» та ін.

30 років тому (1986) засновано Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Г. C. Сковороди. Президією РМ УРСР прийнято рішення «Про відкриття в місті Переяславі-Хмельницькому Київської області філіалу Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького». 24 листопада 1993 р. на базі філіалу створено Переяслав-Хмельницький державний педагогічний інститут, в 1994 р. – йому присвоєно ім’я Г. С. Сковороди, у 2002 р. – надано статус університету.

45 років тому (1971) колегії Міністерства освіти УРСР, Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР, Державний комітет РМ УРСР з професійно-технічної освіти ухвалили рішення «Про спільну роботу загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ і середніх спеціальних навчальних закладів у зв’язку із здійсненням загальної середньої освіти молоді в Українській РСР».

145 років від дня народження Володимира Митрофановича Арнольді (1871–1924). Український і російський ботанік, член-кореспондент Російської АН, фахівець у галузі ембріології й цитології голонасінних, географії водоростей. Засновник харківської школи альгологів (альгологія – наука про водорості).

125 років від дня народження Івана Петровича Крип’якевича (1886–1967). Український історик, науковець, педагог, археограф, освітній і громадський діяч, журналіст, доктор філософії, доктор історичних наук, дійсний член і бібліотекар НТШ у Львові, академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, організатор наукового життя та українського шкільництва на Волині й Холмщині, учитель історії в гімназіях Рогатина, Львова й Жовкви, директор Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові, професор Львівського університету, редактор дитячого журналу «Дзвінок». Автор шкільних підручників з історії «Коротка історія України для початкових шкіл…», «Огляд історії України: для вищих кляс середніх шкіл…», посібника для студентів «Історія української держави ХVII ст.», фундаментальних праць «Богдан Хмельницький», «М. Грушевський: життя й діяльність», «Історія українського війська», «Історія української культури», «Всесвітня історія» та ін.

170 років від дня народження Костянтина Васильовича Єльницького (1846–1917). Російський педагог, один з основоположників розвитку жіночої педагогічної освіти, автор підручників і посібників з педагогіки, історії педагогіки, методики російської мови в початковій школі, зокрема, «Виховання і навчання в сім’ях і школі. Педагогіка», «Курс дидактики», «Методика початкового навчання вітчизняної мови», «Загальна педагогіка», «Нариси з історії педагогіки», «Педагогічна хрестоматія», «Російські педагоги другої половини ХІХ століття», «Шкільне навчання. (Дидактика)», «К. Д. Ушинський. Його життя, діяльність і педагогічні праці».

145 років від дня народження Андрія Митрофановича Лободи (1871–1931). Український фольклорист, літературознавець, етнограф, педагог, професор Київського університету, академік ВУАН, керівник Етнографічної комісії ВУАН, член-кореспондент АН СРСР, професор Вищих жіночих курсів у Києві, головний редактор «Етнографічного вісника», дослідник слов’янського епосу, народної словесності, збирач фольклору. Автор праць «Білоруська народна поезія і російський билинний епос», «Лекції з народної словесності», «Сучасний стан і чергові завдання української етнографії», розвідок про творчість Т. Шевченка, О. Пушкіна, діяльність М. Максимовича. Нагороджений Великою золотою медаллю Всесоюзного географічного товариства.

75 років від дня народження Руслана Яковича Пирога (1941). Український історик, дослідник політичної історії, національної біографістики, архівознавець, джерелознавець, доктор історичних наук, академік Української академії історичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, викладач Харківського університету, керівник архівів Києва, завідувач відділу історії української революції 1917–1921 рр. Інституту історії України НАН України. Автор понад 300 праць, зокрема, «Маршрутами історії», «Михайло Грушевський», «Гетьман Павло Скоропадський між Німеччиною і Росією» та ін.

370 років від дня народження Готфріда Вільгельма Лейбніца (1646–1716). Німецький учений, філософ, математик, фізик, мовознавець, богослов, логік, історик, бібліотекар, один із родоначальників німецької ідеалістичної діалектики. Організатор і перший президент Берлінської АН, член Англійського Королівського товариства, Паризької АН, таємний радник Петра І, бібліотекар та історіограф при дворі Ганноверського герцога, реорганізатор герцогської бібліотеки у Вольфенбюттері. Основоположник німецької літературної мови, математичної логіки, конструктор вітряного двигуна для насосів, обчислювальної машини, відкрив диференціальне та інтегральне числення, теорію рядів, теорію чисел, закон збереження кінетичної енергії та один з найважливіших принципів фізики – принцип найменшої дії.

135 років від дня народження Василя Васильовича Зеньковського (1881–1962). Український психолог, філософ, богослов, теоретик та історик педагогіки, церковний і громадсько-політичний діяч. Один з основоположників соціальної педагогіки в Російській імперії, дослідник психолого-педагогічних проблем виховання дітей і молоді, відомий представник російського педагогічного зарубіжжя. Професор і викладач Київського університету, директор Фребелівського інституту, міністр культури та віросповідань в уряді П. П. Скоропадського, учасник російського християнського руху в еміграції, професор Белградського університету (Югославія). Один із засновників Російського педагогічного інституту імені Я. А. Коменського в Празі, професор Свято-Сергієвського богословського інституту в Парижі. Автор праць «Соціальне виховання, його завдання і шляхи», «Психологія дитинства», «Проблеми шкільного виховання в еміграції», «Російська педагогіка в ХХ столітті», «Принципи православної педагогіки» та ін.

125 років від дня народження Петра Йосиповича Панча (Панченко, 1891–1978). Український письменник, член і секретар правління СП УРСР, голова Харківської організації СП УРСР, учасник Всесвітнього конгресу на захист культури (Париж, 1935), редактор журналів «Червоний шлях» і «Радянська література». Автор збірки повістей «Голубі ешелони», повісті «Олександр Пархоменко», роману «Облога ночі» (події революції 1905–1907 рр.), оповідань про Велику Вітчизняну війну, історичного роману про визвольну війну 1648–1654 рр. «Гомоніла Україна», автобіографічної повісті «На калиновім мості». Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1965).

145 років від дня народження Марселя Пруста (1871–1922). Французький письменник, близький до імпресіонізму й символізму, творчість якого відзначається вишуканістю стилю й тонкістю психологічного аналізу. Автор збірки новел «Втіхи і дні», циклу романів «У пошуках втраченого часу», що став переломним у розвитку прози ХІХ ст. та мав значний вплив на розвиток французького роману ХХ ст.

110 років від дня народження Павла Івановича Приступи (1906–1975). Український мовознавець, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу мовознавства Інституту суспільних наук АН УРСР (Львів). Автор праць з української діалектології, підручника з польської мови (для 3 кл. шкіл з польською мовою навчання), співавтор «Атласу української мови» (у 2 т.) та ін.

150 років від дня народження Антона Степановича Синявського (1866–1951). Український історик, економіст, педагог і громадський діяч, новатор геополітичних досліджень української економіки, гірничої статистики. Один з подвижників української географії, наукового краєзнавства й краєзнавчої шкільної географії, викладач Вищих жіночих курсів та юнкерського училища Одеси, директор комерційних шкіл (училищ) у Лодзі, Білостоці, Катеринославі, директор департаменту середніх шкіл Міністерства народної освіти УНР (за Гетьманату та Директорії). Приват-доцент Кам’янець-Подільського університету, професор київських вищих шкіл, старший науковий співробітник ВУАН, голова Київської філії Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства, один із засновників і завідувач кафедри Благовіщенського агропедінституту (Зелений клин Далекого Сходу Росії) та учасник створення при ньому Українського відділення. Автор творів «Гірнича статистика», «Із життя Півдня», «Методологія економгеографії», «Україна та Близький Схід у світлі геополітики» та ін.

80 років від дня народження Анатолія Олексійовича Копилова (1936–2007). Український історик-славіст, педагог, організатор науки та освіти, кандидат історичних наук, заслужений працівник освіти України, учитель семирічної школи, професор, декан історичного факультету, проректор, ректор Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (з 2008 р. – Кам’янець-Подільський національний університет). Дослідник проблем соціально-політичної історії Болгарії 1940–1980-х рр. й україно-болгарських відносин XIX–XX ст. Автор праць «Вітчизняний фронт і народно-демократична революція в Болгарії», «Хотинське повстання» (у співавт.), «Кам’янець-Подільський державний український університет: від ідеї заснування до ліквідації (1917–1921 рр.)» та ін.

140 років від дня народження Володимира Олексійовича Розова (1876–1940). Український мовознавець, перший викладач історії української мови Київського університету, професор Ніжинського історико-філологічного інституту, Таврійського (Сімферополь) університету та університетів Скоп’є і Загреба (Югославія). Дослідник історії розвитку української шкільної драми, староболгарських і старосербських писемних пам’яток. Автор праць із слов’янської філології, зокрема, з історії української мови, діалектології (староруської, галицько-волинської), видавець «Південноруських грамот» та «Українських грамот» (ХІV, ХV ст.).

170 років від дня народження Фрідріха Паульсена (1846–1908). Німецький філософ і педагог, професор Берлінського університету, прихильник ідей ідеалістичного монізму і пантеїзму, борець за рівність прав класичних і реальних гімназій та інших середніх навчальних закладів, захисник методів навчання, що активізують самостійність учнів та їх мислення. Автор праць з питань методів навчання в середній школі, історії середньої й вищої освіти в Німеччині, етики та її зв’язку з педагогікою.

170 років від дня народження Миколи Миколайовича Миклухо-Маклая (1846–1888). Російський учений (українського походження), мандрівник зі світовим ім’ям, громадський діяч, фахівець у галузі порівняльної анатомії тварин, зоології, географії, антропології та етнографії, дослідник походження і життя народів різних рас, зокрема Нової Гвінеї, Філіппін, Австралії, Меланезії, поборник захисту колоніальних народів. Автор першого проекту Декларації прав людини, щоденників подорожей, зокрема, «Мандрівка на Нову Гвінею», «Серед дикунів Нової Гвінеї», «Подорожі: статті», «Людина з Місяця: щоденники, статті, листи» та ін.

145 років від дня народження Філарета Михайловича Колесси (1871–1947). Український фольклорист, композитор, музикознавець, літературознавець, доктор філології, дійсний член ВУАН, педагог, викладач гімназій Львівщини, професор, завідувач кафедри фольклору та етнографії Львівського університету, керівник Державного музею етнографії у Львові, Львівського відділу Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР. Автор понад 100 праць, серед яких «Огляд українсько-руської народної поезії», «Мелодії українських народних дум», «Народні пісні з Південного Підкарпаття», «Українська усна словесність» та ін.

205 років від дня народження Вільяма Теккерея (1811–1863). Англійський письменник, сатирик, поет-пародист, літературний критик, журналіст, художник-карикатурист. Автор повістей «Записки Жовтоплюша», «Звичайна історія», історичного роману «Кар’єра Баррі Ліндона», збірника нарисів «Книга снобів», знаменитого роману «Ярмарок суєти» – гострої соціальної сатири на тогочасне суспільство, літературно-критичних нарисів «Англійські гумористи ХVIII ст.». Створив понад 2000 малюнків: шаржів, карикатур, пейзажів, портретів, ілюстрацій до своїх творів.

105 років від дня народження Василя Степановича Кучера (1911–1967). Український письменник, кореспондент, член СП УРСР, автор збірок оповідань і нарисів «Дві новели», «Марта», «Мої друзі», романів «Устим Кармалюк», «Чорноморці», «Голод», «Трудна любов», «Орли воду п’ють», сценарію до кінофільму «Вітер зі сходу».

110 років від дня народження Олени Іванівни Теліги (у дівоцтві Шовгенів, 1906–1942). Українська поетеса «празької школи», громадська діячка, член ОУН, організатор і голова Спілки українських письменників в окупованому німцями Києві та засновник і редактор часопису «Литаври» (у лютому 1942 р. поетесу разом із чоловіком було заарештовано й розстріляно в Бабиному яру). Автор публіцистичних статей, оповідання «Або-Або», збірок поезій «Душа на сторожі», «Прапори духа», «Полум’яні межі», «О краю мій …» та ін. Імені Олени Теліги засновано літературну премію, яку вперше присуджено поетесі Ліні Костенко.

90 років від дня народження Сергія Олексійовича Баруздіна (1926–1991). Російський письменник, головний редактор журналу «Дружба народів», автор повістей, казок, віршів, книжок для дітей «Раві і Шаші», «Казка про трамвай», «Крок за кроком», романів «Повторення пройденого», «Вірити й пам’ятати», збірки літературно-критичних статей «Люди і книги».

190 років від дня народження Олександра Миколайовича Афанасьєва (1826–1871). Російський історик, фольклорист, літературознавець, збирач народних російських і українських легенд, казок, переказів, пісень, упорядник і видавець «Російських народних казок» (у 3 т.), «Народних російських легенд». Автор праці «Поетичні погляди слов’ян на природу», збірки «Дерево життя. Вибрані статті».

145 років від дня народження Жана Овіда Декролі (1871–1932). Бельгійський педагог, лікар і психолог, професор Вищої педагогічної школи, професор гігієни та лікувальної педагогіки Брюссельського університету, один із представників нового виховання, засновник Інституту дефективних дітей та школи для нормальних дітей, що називалася «Школа для життя через життя», навчання в якій будувалося на основі вільного виховання, а теми навчальної програми концентрувалися навколо дитини: «Дитина та її організм», «Дитина і тварини», «Дитина і рослини», «Дитина і суспільство», «Дитина і всесвіт». Автор низки праць, присвячених методам вивчення й класифікації аномальних дітей та методам виховання й навчання.

150 років від дня народження Модеста Пилиповича Левицького (1866–1932). Український письменник, педагог, перекладач, дипломат, лікар. Один із засновників Української радикальної партії, член київського товариства «Просвіта», член редколегії газети «Громадська думка». Головний санітарний лікар залізниць України, директор культурно-освітнього відділу Міністерства шляхів. Радник, а згодом і голова Української дипломатичної місії в Греції. Викладач Української сільськогосподарської академії в Подебрадах (Чехо-Словаччина), учитель української мови в гімназіях Луцька. Автор соціально-психологічних оповідань, нарисів, етюдів, гуморесок, роману «Перша руїна», мемуарів «Спогади лікаря», мовознавчих статей, підручника «Граматика української мови», перекладач романів «Історія одного селянина» (у 4 ч.) Еркмана-Шатріана, «Спартак» Р. Джованьйолі, «Фараон» Б. Пруса та ін.

120 років від дня народження Володимира Івановича Масальського (1896–1979). Український мовознавець, педагог, професор, доктор філологічних наук, фахівець з методики навчання української і російської мов у середній школі. Викладач педагогічних навчальних закладів Бердянська, Білої Церкви, Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, Київського інституту професійної освіти, Польського педінституту (Білорусь), завідувач відділу УНДІПу, член редакційної колегії журналу «Українська мова в школі». Один з укладачів бібліографічного покажчика з російського та українського мовознавства. Автор першого посібника з джерелознавства «Нариси з історії розвитку методики викладання української та російської мов у школах Української РСР», шкільних підручників з української мови для середньої школи, посібника для педагогічних ВНЗ «Методика викладання української мови у середній школі» (у співавт.), праць «Культура мови в початковій школі», «К.Д. Ушинський про систему знань з мов» та ін.

185 років від дня народження Іллі Миколайовича Ульянова (1831–1886). Російський педагог-демократ, учитель, кандидат математичних наук, інспектор і директор народних училищ Симбірської губернії, батько В. І. Леніна, викладач Пензенського інституту, учитель шкіл Нижнього Новгорода, послідовник К. Д. Ушинського, М. Ф. Бунакова, М. О. Корфа, прихильник нових методів навчання, учасник створення нових народних шкіл, шкільних бібліотек, ініціатор організації курсів підготовки вчителів, літніх курсів для вчителів народних шкіл. Автор методичних порад і вказівок з питань методики навчання в народних школах, методів керівництва й інспектування шкіл.

160 років від дня народження Джорджа Бернарда Шоу (1856–1950). Англійський драматург (ірландського походження), публіцист, критик. Автор сатиричних комедій «Будинки вдівця», «Професія місіс Уоррен», ліричної комедії «Кандіда», героїчної трагедії «Свята Іоанна», комедій «Пігмаліон», «На мілині», «Чому вона не хотіла» та ін. Лауреат Нобелівської премії з літератури (1925).

85 років від дня народження Івана Михайловича Дзюби (1931). Український літературознавець, письменник, критик, громадсько-політичний діяч, Герой України, академік НАН України, міністр культури. Один із лідерів покоління шестидесятників, активний учасник дисидентського руху, , один із засновників Народного руху України. Завідувач відділу критики журналу «Вітчизна», головний редактор журналу «Сучасність». Автор книжок і публікацій з проблем розвитку культури, мистецтва, функціонування української мови, зокрема праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Лауреат премії імені О. Білецького, Державної премії України імені Т. Шевченка, Міжнародних премій Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів та імені В. Жаботинського.

140 років від дня народження Володимира Полікарповича Яворського (1876–1942). Український хімік-органік, академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, викладач хімії Київського університету і Київського політехнічного інституту, директор Інституту органічної хімії і технології АН УРСР, директор об’єднаного Інституту неорганічної і органічної хімії АН УРСР.

155 років від дня народження Любові Олександрівни Яновської (1861–1933). Українська письменниця, майстер соціально-психологічної прози і драматургії, організатор недільної школи й учитель шкіл Лубенського повіту на Полтавщині, член і голова київської «Просвіти», член літературної організації «Плуг», діячка жіночого руху, делегат Першого Всеросійського з’їзду жінок у Петербурзі (1908). Автор оповідань «Злодійка Оксана», «Смерть Макарихи», повісті «Городянка», п’єс «Без віри», «Людське щастя», «Лісова квітка», «Повернуся із Сибіру», «Огненний змій», «Четверта аксіома», творів для дітей.

95 років від заснування (1921) Львівського таємного українського університету – вищого навчального закладу, що діяв нелегально на громадських засадах у Львові (1921–1925). Організовано університет за ініціативою НТШ у Львові, Товариства українських наукових викладів імені П. Могили, Ставропігійського інституту на базі діючих з 1919 р. університетських курсів. Першим ректором університету був В. Щурат.

135 років тому (1881) затверджено Статут про створення українського педагогічного об’єднання «Руське товариство педагогічне» (РТП) – масової громадської інституції, що діяла в Галичині (1881–1939), Статут 1912 р. затвердив нову назву – «Українське педагогічне товариство» (УПТ), з червня 1926 р. – «Рідна школа», заслугою якого є організація народних шкіл, гімназій, ліцеїв, професійних шкіл, бурс, дошкільних закладів, курсів для сільських дітей, учительських семінарій, видавничої діяльності. У 1939 р. Товариство ліквідовано, з 1991 р. відродилося Львівське Крайове Товариство «Рідна школа».

240 років від дня народження Амадео Авогадро (1776 – 1856). Італійський фізик і хімік, викладач фізики університетського ліцею, професор математичної фізики Туринського університету. Автор основного закону (закон Авогадро) ідеальних газів, оригінального курсу молекулярної фізики (у 4 т.) й фізичної хімії

130 років від дня народження Богдана Романовича Заклинського (1886–1946). Український педагог, публіцист, літературознавець. фольклорист, етнограф і краєзнавець, дитячий письменник, просвітницький і громадський діяч, учитель народних шкіл Галичини, Закарпаття, Чехословаччини, співробітник секції народного шкільництва Загальноукраїнської культурної ради у Відні. Упорядник архіву Українського педагогічного товариства у Львові, співробітник журналу «Дзвінок», газети «Учительське слово» та Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору і етнографії АН УРСР, член товариств «Просвіта», «Сільський господар», НТШ у Львові. Автор шкільних підручників «Український буквар», «Букварева читанка», «Читанка для 3 кляси», праць з педагогіки «Історія українського виховання», «Методика усного і письменного стилю для всіх шкіл», «План виховної роботи в школі», «Українська пісня в школі», монографії «Українська культура духовна і матеріальна» та ін.

120 років від дня народження Жана Піаже (1896–1980). Швейцарський психолог, філософ, педагог, професор Женевського й Паризького університетів, доктор наук Сорбонни, Гарвардського й Чикагського університетів, засновник Міжнародного епістемологічного центру, Міжнародного бюро з питань навчання та Женевської школи генетичної психології; редактор журналу «Архіви психології», фундатор наукової школи в галузі вивчення розумового розвитку дитини, дитячих уявлень про світ, в основі яких лежить певна розумова позиція дитини – егоцентризм, автор концепції стадійного розвитку інтелекту.

125 років від дня народження Олександра Івановича Попова (1891–1958). Український педагог, освітній і церковний діяч, педолог, організатор освіти, ідеолог системи соціального виховання. Учитель харківських середніх навчальних закладів, керівник харківських педагогічних курсів імені Г. Сковороди, член Харківського педагогічного товариства й педагогічного музею, голова Науково-педагогічного відділу Головсоцвиху. Професор Харківського інституту народної освіти, перший декан факультету соціального виховання, засновник науково-дослідної кафедри педагогіки. Учасник і основний доповідач трьох Всеукраїнських конференцій з педагогічної освіти. Організатор і перший директор УНДІП. Редактор журналу «Радянська освіта», збірників «Дитячий будинок», «Охорона дитинства», автор праць «Про організацію педологічного музею», «К. Д. Ушинський як педолог», «Соціальне виховання – захист дітей» та ін.

120 років від дня народження Михайла Васильовича Доленга (Клоков, 1896–1982). Український вчений-ботанік, доктор біологічних наук, поет, літературний критик, автор наукових праць з питань флористики, систематики й географії вищих рослин. Один з авторів 12-томного видання «Флора УРСР», «Визначник рослин УРСР», збірників віршів «Цілюще зілля», «Об’єктивна лірика», «Роздуми», «Зелене й червоне», літературознавчих праць «Критичні етюди», «Творчість Володимира Сосюри» та ін. Лауреат Державної премії СРСР, Державної премії УРСР в галузі науки й техніки.

75 років від дня народження Романа Мар’яновича Лубківського (1941). Український поет, літературний критик, перекладач, заслужений діяч культури Польщі (за популяризацію в Україні польської літератури), заступник головного редактора журналу «Жовтень» (з 1990 – «Дзвін»), народний депутат України. Автор поетичних збірок «Зачудовані олені», «Громове дерево», «Смолоскипи», «Звіздар» та ін., збірок літературно-критичних статей «Многосвіточ», «Високі райдуги», упорядник видань «Вінок Маркіянові Шашкевичу», «Слово про Антонича». Лауреат літературних премій ім. В. Незвала (чеський фонд), ім. П. О. Звєздослава (словацький фонд), імені П. Г. Тичини «Чуття єдиної родини» та Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1992).

90 років від дня народження Петра Григоровича Баб’яка (1926–2011). Український бібліограф, літературознавець, архівіст, науковий співробітник Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника НАН України, дослідник життя й творчості І. Франка, Н. Кобринської, Уляни Кравченко, Ю. Федьковича, упорядник бібліографічних покажчиків «Петро Козланюк», «Марко Вовчок», «Житє і слово», «Автографи українських і російських письменників» та ін., у співавт. – «Олесь Гончар», «Хлібороб», «Особисті архівні фонди відділу рукописів» (Львівська наукова бібліотека), «Іванна Блажкевич», «Марійка Підгірянка» та ін.

105 років від дня народження Андрія Олександровича Білецького (1911–1995). Український філолог, доктор філологічних наук, професор Київського університету, дослідник давньогрецького епосу і міфології, давньорусько-грецьких, давньорусько-візантійських літературних зв’язків. Автор праць з класичної філології, загального мовознавства, романістики, палеографії, укладач антології античної поезії «Золоте руно», автор вступної статті і редактор «Словника античної міфології», літературно-критичних розвідок про творчість Езопа, Г. Юлія Цезаря, Лопе де Веги та ін., перекладів творів античних авторів, а також Ж. Верна, В. Скотта, А. Барбюса.

245 років від дня народження Вальтера Скотта (1771–1832). Англійський і шотландський письменник, літературний критик, видавець, засновник жанру історичного роману, в якому поєднуються реалістичні й романтичні тенденції, дослідник життя Наполеона Бонапарта. Автор романів «Пуритани», «Айвенго», «Роб Рой», «Квентін Дорвард», «Талісман» та ін., поетичних творів, праць мемуарного й біографічного характеру.

85 років від дня народження Надії Федорівни Скрипченко (1931–1996). Український педагог, кандидат педагогічних наук, фахівець з початкової освіти, відмінник народної освіти, заслужений учитель України, старший науковий співробітник сектору початкового навчання Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР, організатор однієї з перших лабораторій (школа №166 Києва), у якій велась експериментальна робота щодо переходу початкової ланки школи з чотирирічного на трирічний термін навчання та апробовувались підручники «Буквар» і «Читанка». Керівник експерименту навчання дітей-шестиліток, член редакційної колегії журналу «Початкова школа», редакційної ради видавництва «Радянська школа», фундатор газети-журналу «Розкажіть онуку». Автор підручників для чотирирічної й трирічної початкових шкіл, дидактичних, навчальних і методичних посібників для вчителів і вихователів, підручника для позакласного читання «Струмочок» і «Фонохрестоматії» до нього.

415 років від дня народження П’єра Ферми (1601–1665). Французький математик, радник Тулузького парламенту, автор «малої» і «великої теореми Ферма» (доведена у 1994 р. англійським математиком Ендрю Вайлсом), один із засновників теорії чисел, методу координат і рівнянь ліній другого порядку (в геометрії). Автор загального правила диференціювання та інтегрування степенів, основного принципу геометричної оптики (у фізиці) – узагальненого закону поширення світла.

180 років від дня народження Олександра Яковича Кониського (1836–1900). Український педагог, письменник, публіцист, громадсько-політичний діяч, адвокат, організатор недільних і вечірніх шкіл та бібліотек для народу, вчитель-методист недільних шкіл. Член Полтавської і Київської громад, Петербурзького товариства грамотності, один із фундаторів Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Автор підручників для початкових шкіл «Українські прописи», «Арихметика, або Щотниця для українських шкіл», «Граматика, або Перша читанка за для початку вченья», праць з педагогіки «Становище шкільної освіти в Полтаві», «Жіноча освіта на Україні», «Освіта на західно-південній Україні», поетичних збірок «Порвані струни», «Вибір з поем», оповідань, повістей, роману-хроніки «Грішники», двотомної праці «Тарас Шевченко – Грушівський. Хроніка його життя», молитви за Україну «Боже Великий, Єдиний…» (муз. М. Лисенка).

160 років від дня народження Омеляна Поповича (1856–1930). Громадський, політичний та освітянський діяч Буковини, педагог, філолог, письменник, редактор багатьох періодичних видань. Інспектор «руських» народних шкіл, член краєвої шкільної ради, краєвий інспектор учительських семінарій народних шкіл у Львові. Засновник Української поступової партії, редактор її офіційного органу – газети «Буковина», депутат буковинського сейму. Брав участь у розробці різноманітних законопроектів, зокрема освітянських. Засновник і голова українського товариства «Руська школа», а згодом – ініціатор перейменування його на «Українська школа». Один з керівників товариства «Рідна школа» у Львові. Автор багатьох шкільних підручників і методичних посібників, статей науково-методичного характеру. За життя був названий «батьком шкільництва на Буковині».

95 років від дня народження Миколи Яковича Зарудного (1921–1991). Український письменник і драматург, головний редактор Київської кіностудії імені О. П. Довженка, секретар правління СП УРСР та Київської організації СП УРСР. Автор романів «На білому світі», «Уран», «Гілея», п’єс «Сині роси», «На сьомому небі», «Дороги, які ми вибираємо», «Рим, 17, до запитання», трагедії «Тил», драм «Таке довге-довге літо», «Під високими зорями», «Пором», «За Сибіром сонце сходить» (про Устима Кармалюка) та ін. Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1978).

145 років від дня народження Леоніда Миколайовича Андреєва (1871–1919). Російський письменник, драматург, продовжувач демократичних і реалістичних традицій російської літератури ХІХ ст. Автор оповідань «Думка», «Стіна», «Провалля», в яких порушуються соціально-економічні проблеми, повістей «Губернатор», «Мої записки», драм «Життя людини», «Цар-Голод», «Чорні маски», «Сава», «Дні нашого життя» та інші, які йшли на сценах театрів Києва, Харкова, Черкас.

125 років від дня народження Олександра Миколайовича Раєвського (1891–1971). Український психолог, професор, завідувач кафедри психології Київського університету імені Т. Г. Шевченка, науковий співробітник Науково-дослідного інституту психології УРСР, дослідник актуальних проблем психології мовлення, розвитку мовлення та мислення в дітей, психології пам’яті в умовах психологічного експерименту. Автор праць «Розум та його виховання», «Пам’ять та шляхи її поліпшення», «Мовлення та його розвиток у дітей», «Психологія мовлення в радянській психологічній науці за 40 років. 1917–1957», один із авторів підручника «Психологія» за редакцією Г. С. Костюка.

300 років від дня народження Євгенія Булгарі (1716–1809). Грецький науковець, письменник, перекладач, церковний та освітній діяч, почесний член Петербурзької АН, придворний бібліотекар та експерт з різних галузей знань в Російській імперії. Викладав у містах Яніна, Козані (обидва в Греції), на Афоні, у Стамбулі. Архієпископ Слов’янської та Херсонської єпархії з резиденцією у Хрестовоздвиженському монастирі (Полтава), засновник місцевої школи співаків (півчих) (згодом – училище). Дослідник минулого Новоросії, історії сарматів, Київської Русі, творчості Ф. Прокоповича, С. Яворського та інших наукових проблем.

145 років від дня народження Василя Григоровича Щурата (1871–1948). Український учений-літературознавець, фольклорист, перекладач, поет, публіцист, педагог, доктор філології, академік АН УРСР, дійсний член НТШ у Львові, учитель гімназій Львівщини, директор і викладач приватної гімназії сестер-василіанок, перший ректор, завідувач кафедри і викладач Львівського таємного українського університету, професор Львівського університету, директор Львівської бібліотеки АН УРСР. Автор збірок поезій «Мої листи», «На трембіті», «Історичні пісні», поем «Зарваниця», «В суздальській тюрмі», перекладів українською мовою од Горація, «Слова о полку Ігоревім», «Пісні про Роланда», творів російських і зарубіжних поетів, праць про творчість Т. Шевченка, українсько-польські літературні зв’язки.

95 років від дня народження Леоніда Полтави (Пархомович, 1921–1990). Український поет, прозаїк, драматург, перекладач, публіцист, представник української діаспори в Німеччині, Франції, Іспанії, США, де працював у редакціях українських газет, на радіо «Свобода», «Голос Америки». Автор поетичних збірок «Жовті каруселі», «Біла трава», «Смак Сонця», поем «Енеїда модерна», «Слово про Україну», «Поема про Тараса Шевченка», роману про гетьмана Івана Мазепу «Тисяча сімсот дев’ять», творів для дітей, лібретто оперет «Лис Микита», «Лісова царівна», «Лисячий базар».

180 років від дня народження Френсіса Брет Гарта (1836–1902). Американський письменник-реаліст, літературознавець, журналіст, золотошукач. Автор циклу творів з життя золотошукачів «Каліфорнійські оповідання», історичної повісті «Тенкфул Блоссом» про війну за незалежність у Північній Америці, роману «Кларенс», збірки гострих пародій на письменників-романтиків і сентименталістів «Романи в найкоротшому викладі», пригодницьких творів для дітей.

25 років тому (1991) на основі відповідної ухвали Вченої ради Київського університету імені Тараса Шевченка виконком Старокиївської районної ради народних депутатів прийняв рішення про відкриття Українського національного гуманітарного ліцею імені Тараса Шевченка з українською мовою навчання.

160 років від дня народження Івана Яковича Франка (1856–1916). Український письменник, учений, мислитель, митець-реформатор, літературознавець, мовознавець, перекладач, етнограф, історик, бібліограф, педагог-публіцист, громадсько-політичний діяч. Доктор філософії Віденського університету, почесний доктор Харківського університету. Один із засновників радикальної партії Галичини. Редактор «Етнографічного збірника», журналів «Світ», «Дзвін», «Літературно-науковий вісник». Прихильник реформування системи народної освіти, критик стану навчально-виховного процесу в навчальних закладах Галичини, змісту шкільної освіти, викладання української мови і літератури. Автор праць «Допис про Дрогобицьку гімназію», «Педагогічні невігласи», «Наші народні школи і їх потреби», творів про дітей і школу «Борис Граб», «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», збірок казок «Коли ще звіри говорили», «Лис Микита». Автор майже десяти тисяч творів, написаних українською, російською, польською, чеською, німецькою мовами, серед яких художні твори, літературознавчі, історичні, філософські, етнографічні та інші, які вирізняються енциклопедичністю, оригінальністю, широкомасштабністю.

145 років від дня народження Теодора Драйзера (1871–1945). Американський письменник, публіцист, громадський діяч, один з організаторів Міжнародного конгресу проти війни (1932), учасник Міжнародного єднання революційних письменників, активний антифашист. Автор реалістичних романів «Сестра Керрі», «Дженні Герхардт», «Геній», «Трилогії бажання» («Фінансист», «Титан», «Стоїк»), роману «Американська трагедія», книжки нарисів «Трагічна Америка», «Драйзер дивиться на Росію» – спогадів та вражень від поїздки до СРСР (1927). Побував у Києві, Харкові, Одесі.

115 років від дня народження Петра Сергійовича Новикова (1901–1975). Російський математик, доктор фізико-математичних наук, академік АН СРСР, професор Математичного інституту імені В. А. Стеклова АН СРСР. Фахівець у галузі алгебри, теорії множин й математичної логіки. Організатор навчального процесу в педагогічних інститутах. Автор програм «Математичний аналіз», «Теорія функцій», «Алгоритми і математичні машини» для педагогічних інститутів.

110 років від дня народження Івана Костянтиновича Білодіда (1906–1981). Український мовознавець, педагог, академік і віце-президент АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, міністр освіти УРСР, професор Київського університету, директор Інституту мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР, голова Українського комітету славістів, дослідник мови творів класиків української літератури. Автор праць «Питання розвитку мови української радянської художньої прози», «Києво-могилянська академія і розвиток східнослов’янських літературних мов ХVII–ХVIII ст.», один із авторів «Курсу історії української літературної мови» (у 2 т.), «Сучасної української літературної мови» (у 5 т.), відповідальний редактор «Словника української мови (у 11 т.). Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1971), Державної премії СРСР (1983).

145 років від дня народження Ернеста Резерфорда (1871–1937). Англійський фізик, один із засновників ядерної фізики (одержав першу штучну ядерну реакцію), член і президент Лондонського королівського товариства, іноземний почесний член АН СРСР. Автора праць з радіоактивності й будови атомного ядра, лауреат Нобелівської премії (1908).

195 років від дня народження Германа Людвіга Фердінанда Гельмгольца (1821–1894). Німецький природознавець, природодослідник, працював у галузі фізики, математики, фізіології і психології. Засновник термодинамічної теорії хімічних процесів, основоположник теорії вихрового руху рідини. Автор праць з питань нервової та м’язової систем, електромагнетизму, оптики, теплоти, акустики, гідромеханіки, геометричних аксіом тощо.

70 років від заснування (1946) на I Всесвітньому конгресі студентів у Празі Міжнародної спілки студентів (МСС), метою діяльності якої визначено захисті прав та інтересів студентів, сприяння в здобутті молоддю професійної освіти, демократизація освіти, утвердження діалогу співробітництва між націями, народами, країнами.

125 років від дня народження Павла Петровича Филиповича (1891–1937). Український поет, літературознавець, критик, перекладач, представник київської групи «неокласиків», дослідник європейського та вітчизняного літературного процесу. Один з основоположників шевченкознавства, редактор збірників «Шевченко і його доба» (1921, 1925, 1926), професор і викладач Київського університету, співробітник бібліографічного журналу «Книгар». Автор збірок поезій «Земля і вітер», «Простір», літературознавчих розвідок «Шевченко і декабристи», «З новітнього українського письменства», перекладів творів французьких письменників.

205 років від дня народження Івана Миколайовича Вагилевича (1811–1866). Український поет, літературознавець, перекладач, архівіст, філолог, фольклорист, етнограф, громадський і культурний діяч, поборник національно-культурного відродження українського народу Галичини, збирач фольклорно-етнографічних матеріалів карпатських сіл. Працівник львівської бібліотеки Оссолінських, науковий керівник і директор міського архіву Львова. Один з організаторів «Руської трійці», перекладач «Слова о полку Ігоревім» українською і польською мовами, співавтор альманаху «Русалка Дністрова». Автор розвідок з історії «Літопис Нестора», «Хроніка південної Руси», нарису «Замітки о руській літературі», праць з мовознавства «Розправи про мову південно-руську», «Граматика мови малоросійської в Галичині», укладач «Словаря южноруського язика», один з упорядників і видавців «Словника польської мови».

160 років від дня народження Василя Лукича (Володимир Лукич Левицький, 1856–1938). Український освітній і культурно-громадський діяч, видавець, журналіст, літературознавець, критик, бібліограф, член «Академічного гуртка» Львівського університету, прихильник поглядів «народовців», поборник національно-культурного відродження українського народу. Видавець альманахів «Дністрянка», «Ватра», «Антологія руська», редактор журналу «Зоря», упорядник, редактор і видавець календарів «Просвіти», творів Т. Шевченка, С. Руданського, М. Старицького та ін. Автор літературознавчих статей, щорічних бібліографічних оглядів «Бібліографія руська, російська, польська, німецька, французька, чеська», бібліографії музичної літератури «Музикалія» та статей з бібліографії, історії.

250 років від дня народження Джона Дальтона (1766–1844). Англійський фізик і хімік, творець теорії хімічної атомістики, кольорової сліпоти (дефекту зору – дальтонізму), відкривач закону парціальних тисків газів і закону залежності розчинення газів від їхнього парціального тиску (закон Дальтона), президент Манчестерського літературного та філософського товариства, член Лондонського королівського товариства, володар Золотого ордена за відкриття в галузі хімії і фізики.

135 років від дня народження Андре Мазона (1881–1967). Французький філолог-славіст, літературознавець, член Французької академії написів і красного письменства, учений секретар Інституту живих слов’янських мов, професор слов’янської філології Страсбурзького університету, Колеж де Франс, директор Паризького інституту слов’янознавства, іноземний член-кореспондент АН СРСР та низки зарубіжних академій, член НТШ у Львові, викладач французької мови Харківського університету, засновник і редактор (понад 45 років) журналу «Огляд слов’янських студій». Автор праць із слов’янського мовознавства, граматики російської та чеської мов, розвідки про «Слово о полку Ігоревім», статей з історії української літератури «Марко Вовчок в Італії», «Про Шевченка» тощо.

90 років тому (1926) РНК УСРР видала постанову «Про прийом у вищі школи УСРР», відповідно до якої скасовувалася розкладка місць (за куріями) щодо прийому до вищої школи, збільшувався доступ у вузи представникам національних меншин та українцям, які перебували за межами республіки.

165 років від дня народження Максима Максимовича Ковалевського (1851–1916). Український і російський історик, правознавець, етнограф, соціолог, громадсько-політичний діяч, академік Петербурзької АН, один із визнаних лідерів ліберального руху, парламентар, професор і викладач Московського, Петербурзького, Стокгольмського й Оксфордського університетів, викладач Бестужевських і Лесгафтовських курсів, Психоневрологічного інституту й Педагогічної академії. Засновник у Парижі Російської вищої школи суспільних наук, першої в Росії кафедри соціології, розробник учення про розвиток суспільства, генетичної соціології, член Першої Державної думи від Харківської губернії, видавець-редактор журналів «Критичний огляд», «Вісник Європи» та енциклопедичного видання «Український народ в його минулому і теперішньому».

135 років від дня народження Надії Йосипівни Масалітінової (1876–1921). Російський педагог, фахівець у галузі дошкільного й фізичного виховання дітей, прихильниця педагогічної системи П. Ф. Лесгафта, організатор дитячих майданчиків, викладач педагогічних і дошкільних курсів при університеті Шанявського, викладач математики й природознавства в молодших класах приватної гімназії Алферова, курсів з підготовки працівників народної освіти, співробітник Першої дослідної станції з народної освіти та Московського товариства «Дитяча праця і відпочинок».

95 років від дня народження Станіслава Лема (1921–2006). Польський письменник (народився й навчався у Львові), учасник Руху Опору, представник науково-філософської фантастики. Автор романів «Астронавти», «Маска», «Катар», роману-утопії «Магелланова хмара», філософського роману «Соляріс» (однойменний фільм), роману-трактату «Голос Неба», збірок науково-фантастичних оповідань «Сезам», «Зоряні щоденники», «Книга роботів», філософсько-соціологічних праць «Діалоги», «Сума технології», «Абсолютний вакуум», присвячених питанням кібернетики, космонавтики, футурології, монографії «Фантастика і футурологія» (у 2 т.), автобіографічних романів «Незагублений час» і «Високий Замок».

85 років від дня народження Олександра Онуфрійовича Дзьобана (1931). Український бібліограф, архівіст, літературознавець, завідувач відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника АН УРСР. Упорядник покажчиків «Рукописи архіву М. С. Шашкевича», «Особисті архівні фонди відділу рукописів» (Львівської наукової бібліотеки), «Марійка Підгірянка», «Остап Терлецький» (у співавт.). Автор розвідок про життя і творчість українських письменників, публікацій епістолярних матеріалів Лесі Українки, К. Квітки, І. Нечуя-Левицького, С. Коваліва.

125 років від дня народження Івана Матвійовича Виноградова (1891–1983). Російський математик, академік АН СРСР, фахівець у галузі аналітичної теорії чисел, основи якої заклав Л. Ейлер. Професор Пермського, Ленінградського університетів, директор Математичного інституту АН СРСР. Автор праць «Новий метод аналітичної теорії чисел», «Диференціальне числення», «Метод тригонометричних сум в теорії чисел», підручника для університетів «Основи теорії чисел». Лауреат Державної премії СРСР.

105 років від дня народження Паоли Володимирівни Утевської (1911–2001). Українська письменниця, працівник редакцій «Літературної газети» та журналу «Вітчизна», автор книжок для дітей «З чорного золота», «Квітковий годинник», «Вічні мандрівники», «Таємниці твоєї кімнати», «Костикова зелена республіка», «Невмирущі знаки», «Історія фарфорової чашки» та ін.

125 років від дня народження Агати Крісті (1891–1976). Англійська письменниця, майстер детективного жанру, твори якої належать до так званого «інтуїтивного детективу». Автор романів «Пуаро розслідує», «Десятеро негринят», «Таємниця камінів», «Убивство Роджера Екройда», «Східний експрес», «Смерть на Нілі», п’єс «Мишоловка», «Свідок обвинувачення», збірки оповідань «Тринадцять проблем», повістей «Запізніла розплата», «П’ятеро поросят», «Таємниця Індійського острова» та ін.

50 років тому (1966) Колегія Міністерства освіти УРСР ухвалила постанову «Про підготовку до переходу шкіл республіки на нові навчальні плани і програми», в основу створення яких (програм) покладено підходи до змісту освіти, розроблені Центральною комісією Міністерства освіти СРСР (Москва).

95 років від дня народження Михайла Семеновича Логвиненка (1921–2002). Український літературознавець, критик, кандидат філологічних наук, член СП УРСР, заступник редактора «Робітничої газети», старший науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР. Автор книжок «Микола Островський – художник слова», «Правда і характер. Думки про сучасну прозу», «Література і наука», «Романи Вадима Собка» та ін. Один з авторів монографії «Епоха, людина, література», нагороджений Почесною грамотою Президії ВР України (2001).

175 років від дня народження Анатоля Климентійовича Вахнянина (1841–1908). Український композитор, письменник, перекладач, мистецтвознавець, педагог і журналіст, громадсько-політичний діяч, викладач гімназій Перемишля й Львова, організатор і перший голова товариства «Просвіта», засновник і директор Вищого музичного інституту імені М. Лисенка у Львові, один із лідерів партії «народовців» у Галичині, один із перших почав писати лемківською говіркою. Автор оповідань з життя галицьких селян, міщан, урядовців, зокрема, «Око за око», «Женщина», «Ловці», «Як я став політиком», пісень, хорів на тексти Ю. Федьковича, О. Колесси (гімн «Шалійте, шалійте, скажені кати»), музики до драми «Назар Стодоля» Т. Шевченка, лібретто й опери «Купало», перекладів творів М. Гоголя, І. Тургенєва, укладач пісенників і підручників для шкіл.

105 років від дня народження Вільяма Джералда Ґолдінґа (1911–1993). Англійський письменник, учитель середніх навчальних закладів, автор філософсько-алегоричних, притчевих за формою, романів «Володар мух», «Спадкоємці», «Злодюжка Мартін», «Шпиль», «Ритуал посвяти», «Паперові люди», «Обмежений простір», «Ритуали на морі», «У тісному сусідстві», «Пожежа внизу» та інші. Лауреат Нобелівської (1983) і Букерівської (1980) премій.

105 років від дня народження Миколи Львовича Нагнибіди (1911–1985). Український поет, перекладач, заслужений працівник культури Білоруської РСР, член СП УРСР. Автор збірок віршів, балад, поем «Зерна», «Дніпроград», «Незабутнє», «Морські балади», «Оживуть степи», «На полі битви», «Висота», «Благословенна будь!», «Подвиг любові» та інші. Лауреат Державних премій СРСР (1952) та Української РСР імені Т. Г. Шевченка (1970).

215 років від дня народження Бориса Семеновича Якобі (1801–1874). Російський фізик і винахідник у галузі електротехніки, електрохімії, гальванопластики, академік Петербурзької АН, професор Дерптського університету, конструктор першого магнітоелектричного двигуна (був застосований для приведення в рух судна), дослідник електромагнітів, розробник кількох типів телеграфних апаратів. Автор праць з військової справи, електричних вимірювань, метрології.

150 років від дня народження Герберта Джорджа Веллза (Уеллс, 1866–1946). Англійський письменник, основоположник наукової фантастики, доктор біології, шкільний учитель природничих наук, член Фабіанського товариства – соціал-реформістської організації. Автор підручників з біології й фізіографії, науково-фантастичних романів «Машина часу», «Невидимець», «Війна світів», «Перші люди на Місяці», роману-трактату «Новий Мак’явеллі», роману «Сучасна утопія» та ін.

225 років від дня народження Майкла Фарадея (1791–1867). Англійський фізик і хімік, основоположник учення про електромагнітне поле, один із засновників електрохімії, магнітооптики, член Лондонського королівського товариства, директор і професор Британського королівського інституту, іноземний почесний член Петербурзької АН. Ім’ям ученого названо: одиницю електричного заряду (фарадей), фізичну сталу (Фарадея число), основні кількісні закони електролізу (закони Фарадея), одиницю електроємності (фарада).

80 років від дня народження Арнольда Панасовича Грищенка (1936–2006). Український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, дійсний член АПН України, заслужений діяч науки й техніки України, дослідник актуальних питань морфології, синтаксису й словотвору української мови, старший науковий співробітник Інституту мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР, завідувач кафедри Київського національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, член редколегії журналу «Мовознавство». Автор посібників для вчителів української мови і літератури «Складно-сурядне речення в сучасній українській мові», «Прикметник в українській мові», у співавт. – «Сучасна українська літературна мова», «Українська граматика», «Історія української мови» (у 4 т.). Лауреат премії імені І. Я. Франка НАН України.

515 років від дня народження Джероламо Кардано (1501–1576). Італійський вчений у галузі космології, натурфілософії, математики і механіки (карданна передача, карданний механізм), професор математики Міланського університету, один із засновників буквенної алгебри, математичної школи при Міланському університеті, астролог та укладач гороскопів (один з них склав для себе). Автор книжок «Велике мистецтво, або Про правила алгебри» (методи розв’язування рівнянь, формули Кардано).

215 років від дня народження Михайла Васильовича Остроградського (1801–1862). Український і російський математик, педагог, академік Петербурзької, Паризької, Римської й Туринської Академій наук, професор вищих навчальних закладів Петербурга, один із засновників Петербурзької математичної школи. Автор праць з математичного аналізу, теорії чисел, теорії ймовірностей, диференціального й інтегрального числень, алгебри, геометрії, математичної фізики й теоретичної механіки, навчальних і методичних посібників з математики «Посібник початкової геометрії», «Курс небесної механіки», «Програма і конспект тригонометрії для військово-навчальних закладів» та ін.

100 років від дня народження Костянтина Йосиповича Біди (1916–1979). Український мовознавець, літературознавець, доктор слов’янської філології, професор, дійсний член НТШ у Львові, Канадської та Американської асоціації компаративного літературознавства та інших наукових установ. Науковий співробітник Віденського університету, викладач, професор, завідувач кафедри славістики Оттавського університету (Канада). Фахівець зі слов’янської філології, порівняльного літературознавства та історії української літератури. Автор понад 80 наукових праць різними мовами. Редактор видання «Перший Кобзар Шевченка» (Оттава, 1961).

135 років від дня народження Лу Сіня (Чжоу Шужень, 1881–1936). Китайський письменник світової слави, публіцист, перекладач, громадський діяч, основоположник сучасної китайської літератури, викладач Пекінського університету і Педагогічного інституту, співробітник Міністерства освіти Китаю, член письменницьких організацій і керівник Ліги лівих письменників. Автор оповідань, віршів, публіцистичних статей, сатиричних казок, «Короткої історії китайської прози», перекладач і популяризатор у Китаї творчості Т. Шевченка.

115 років від дня народження Семена Дмитровича Скляренка (1901–1962). Український письменник, публіцист, журналіст, перекладач, член СП УРСР, відповідальний секретар редакції часопису «Глобус». Автор повістей «Тиха пристань», «Матрос Ісай», «Україна кличе», романів «Бурун», трилогії «Шлях на Київ», історичних романів «Святослав», «Володимир», в яких уперше в художній літературі показано Київську Русь як визначну державу світу, що відіграла ключову роль в історії слов’янства, а твори про Княжу добу відіграли важливу роль у розвитку вітчизняного письменства.

95 років від дня народження Федора Кузьмича Сарани 1921–1995). Український учений-бібліограф, книгознавець, літературознавець, бібліофіл, громадський діяч, бібліограф і редактор Укрдержвидаву (нині – видавництво «Україна»), завідувач сектору бібліографії Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР, головний бібліограф Центральної наукової бібліотеки АН УРСР, редакції Української Радянської Енциклопедії (УРЕ), керівник бібліографічної комісії Бібліотечної ради при Президії АН УРСР, співробітник Вченої ради Книжкової палати України імені І. Федорова. Продовжувач бібліографічної шевченкіани, упорядник покажчиків творів українських письменників, фундаментальної праці «Слов’янська філологія на Україні (1958–1967 рр.)» (у співавт.). Автор статей про бібліографів, які закладали фундамент української бібліографії.

1918 – народився Василь Олександрович Сухомлинський (1918–1970). Видатний український педагог-гуманіст, мислитель, публіцист, дитячий письменник, громадський діяч, член-кореспондент АПН СРСР, Герой Соціалістичної Праці, заслужений учитель УРСР, учитель української мови й літератури в середніх навчальних закладах, директор Павлиської середньої школи, що на Кіровоградщині. Автор численних праць із проблем теорії й методики виховання дітей. Найвідоміша праця – «Серце віддаю дітям», що здобула Державну премію УРСР (1974).

150 років від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського (1866–1934). Видатний український історик, соціолог, літературознавець, письменник, організатор національної освіти й науки, діяч національного, культурного й державного відродження України. Професор Львівського університету, голова НТШ у Львові, один із засновників і керівників Української національно-демократичної партії, Товариства українських поступовців, Українського наукового товариства в Києві, голова Української Центральної Ради, Президент Української Народної Республіки, академік ВУАН і АН СРСР. Організатор (на власні кошти) Київського міського училища імені С. Грушевського (згідно із заповітом батька), учительської семінарії у Коломиї. Засновник, головний редактор і видавець «Літературно-наукового вісника». Автор підручників і методичних посібників з викладання історії України в школі «Ілюстрована історія України», «Про старі часи на Україні. Для першого початку», «Про українську мову і українську школу», славнозвісної «Історії України-Руси» (у 10 т.), «Історії української літератури» (у 5 т.).

175 років від дня народження Михайла Петровича Драгоманова (1841–1895). Видатний український учений-історик, літературознавець, публіцист, фольклорист, філософ, просвітитель, педагог, суспільно-політичний і громадський діяч. Один з ініціаторів відкриття недільних шкіл (учитель та автор підручників для цих шкіл), доцент і викладач історії Київського університету, професор Софійського університету, один з організаторів педагогічних курсів для підготовки вчителів українських народних шкіл. Активний діяч Київської громади, засновник Вільної української друкарні в Женеві та «Женевського гуртка», видавець політичного журналу «Громада», учасник боротьби проти національного й соціального поневолення українського народу. Автор праць з питань шкільної освіти – «Земство і місцевий елемент в народній освіті», «Про педагогічне значення малоросійської мови», «Народні школи», документально-публіцистичної праці «Про школи на Україні» та ін.

125 років від дня народження Отто Юлійовича Шмідта (1891–1956). Російський вчений у галузі математики, астрономії, геофізики, енциклопедист, державний і громадський діяч, Герой Радянського Союзу, академік АН УРСР, АН СРСР, приват-доцент Київського університету, професор Московського університету, директор Арктичного інституту, Інституту теоретичної геофізики АН СРСР. Відомий полярник, дослідник Арктики, керівник експедиції на криголамах «Г. Сєдов», «Сибіряков» та пароплаві «Челюскін». Головний редактор «Большой Советской Энциклопедии», основоположник нової космогонічної гіпотези про походження планет Сонячної системи, автор наукових праць з теорії груп.

225 років від дня народження Сергія Тимофійовича Аксакова (1791–1859). Російський письменник, член-кореспондент Петербурзької АН, цензор, пізніше – голова Московського цензурного комітету, шанувальник творчості українських письменників Т. Шевченка, Г. Квітки-Основ’яненка, П. Куліша, Марка Вовчка. Автор мисливських і рибальських оповідань, трилогії – «Сімейна хроніка», «Спогади», «Дитячі роки Багрова-внука», спогадів «Історія мого знайомства з Гоголем», літературної казки «Червоненька квіточка», що стала класичним твором дитячої літератури.

125 років від дня народження Йосипа Йосиповича Бокшая (1891–1975). Український живописець, педагог, народний художник України. Учитель гімназії в Ужгороді, викладач Ужгородського училища ужиткового мистецтва й Львівського інституту ужиткового та декоративного мистецтва. Один з основоположників сучасної живописної школи на Закарпатті, один з ініціаторів створення Товариства діячів образотворчого мистецтва на Підкарпатській Русі (1931), фундатор Ужгородської художньої школи. Працював у різних жанрах і техніках, автор розписів митрополичих палат і плафона кафедрального собору в Ужгороді, портретів, картин, книжкових ілюстрацій.

110 років від дня народження Івана Багряного (Іван Павлович Лозов’ягін, 1906, ін. 1907–1963). Український публіцист, письменник, художник, журналіст, політичний і громадський діяч, член літоб’єднання МАРС, один із ініціаторів створення Української головної визвольної ради в Галичині (1943, з 1945 р. – на еміграції в Німеччині), засновник газети «Українські вісті», Об’єднання демократичної української молоді та Об’єднання українських письменників. Автор романів «Тигролови», «Сад Гетсиманський», «Буйний вітер», «Людина біжить над прірвою», збірок поезій «До меж заказаних», «Золотий бумеранг», повістей «Морітурі», «Розгром», «Огненне коло», комедії «Генерал». Лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка (1992, посмертно).

135 років від дня народження Михайла Степановича Возняка (1881–1954). Український літературознавець, бібліограф, академік АН УРСР, професор Львівського університету, керівник відділу Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові, дослідник історії давнього українського письменства, життя і творчості письменників ХІХ – початку ХХ ст., історії журналістики, театру, фольклору. Автор праць «Матеріали до історії української пісні і віршів» (у 3 т.), «Початки української комедії», «Історія української літератури» (у 2 т.), упорядник і видавець «Листування І. Франка і М. Драгоманова», «Українські народні казки» (у 3 т.). Ініціатор щорічних конференцій, присвячених творчості І. Франка.

120 років від дня народження Агапія Пилиповича Шамрая (1896–1952). Український літературознавець, викладач української літератури Харківського інституту народної освіти, професор і викладач курсу античної літератури Київського університету, дослідник історії української й зарубіжної літератури. Автор праць «Українська література», «Харківські поети 20–30 рр. ХІХ ст.», «Перший твір нової української літератури» («Енеїда» І. Котляревського), «Е.-Т.-А. Гофман» та ін.

200 років від дня народження Ежена Потьє (1816–1887). Французький поет, діяч революційного руху І-го Інтернаціоналу, член Паризької комуни 1871 р. Автор пролетарського гімну «Інтернаціонал» (український переклад М. Вороного), збірок віршів «Хто безумець?», «Революційні пісні», поем про робітничий рух.

165 років від дня народження Плацида Дзівінського (1851–1936). Видатний український учений-математик, учитель, викладач математики та астрономії, приватний доцент, професор кафедри математики Політехнічної школи у Львові, керівник обсерваторії й метеостанції цієї школи. Декан різних відділень, а згодом – ректор Політехнічної школи. Активний член Політехнічного товариства у Львові.

140 років від дня народження Сергія Олександровича Єфремова (1876–1939). Український учений-літературознавець, літературний критик, педагог, історик і теоретик літератури, публіцист, громадсько-політичний і державний діяч, популяризатор і організатор літературного процесу в Україні. Один із фундаторів і лідерів Товариства українських поступовців, Української партії соціалістів-федералістів, заступник Голови Української Центральної Ради, віце-президент і голова Управи Української АН, дійсний член НТШ у Львові. Розробник концепції української державності, національної освіти й культури, за що зажив слави лицаря українського національного духу. Автор досліджень з історії літератури, літературознавства, освітянських проблем, зокрема, «Українознавство: покажчик потрібної для самоосвіти літератури», «В тісних рамцях. Українська книга в 1798–1916 рр.», «Історія українського письменства», антологія української літератури «Вік» (у 3 т.), «Щоденник. 1923–1929».

135 років від дня народження Івана Антоновича Кочерги (1881–1952). Український драматург, театральний і літературний критик, публіцист, старший науковий співробітник АН УРСР, заслужений діяч мистецтв УРСР, послідовник українського неоромантизму в галузі драматургії, основоположник жанрів романтичної драми, трагічного водевілю, філософської трагікомедії. Автор праць з питань теорії драми, п’єс «Майстри часу», «Годинникар і курка», «Фея гіркого мигдалю», історичної драми часів Коліївщини «Алмазне жорно», драми-феєрії «Марко в пеклі», романтичної драми «Свіччине весілля», історичної трагедії «Ярослав Мудрий», сценарію документального фільму «Київ», поеми «Пророк», присвяченої Т. Шевченку. Лауреат Державної премії СРСР (1947).

130 років тому (1886) в Харкові відкрито громадську бібліотеку, у 1922 р. бібліотеці присвоєно ім’я В. Короленка, а в 1930 р. вона здобула статус державної наукової бібліотеки, нині – Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка – друга в Україні за обсягом фондів після НБУВ.

130 років від дня народження Іванни Омелянівни Блажкевич (1886–1977). Українська письменниця, педагог, один з організаторів жіночого руху в Галичині, народна вчителька Станіславщини, організатор україномовних дитячих садків, закладів для сиріт, професійних курсів для молоді. Член Української соціалістично-радикальної партії, депутат Українських Народних Зборів у Львові, член СП УРСР. Розробник теоретичних заходів щодо забезпечення підвищення рівня освіти в Україні («Дошкільне виховання», «Сучасні течії в сучасній педагогіці», «Моральні завдання сучасної школи»). Автор віршованих п’єс, збірок поезій та оповідань для дітей –«Святий Миколай у 1920 році», «Тарас у дяка», «Вертеп», «Івась-характерник» та інших творів, статей з питань літератури, педагогіки, етнографії, спогадів про письменників, монографії «Про М. Шашкевича і про рідне село».

285 років від дня народження Генрі Кавендіша (1731–1810). Англійський фізик і хімік, член Лондонського королівського товариства, Паризької АН, один із засновників хімії газів, автор експериментальних досліджень з електрики й теплоти, складу повітря, хімічного складу води. Ученим обчислено середню густину Землі, її масу та гравітаційну сталу, здобуто кисень і вуглекислий газ.

70 років від дня народження Миколи Миколайовича Палтишева (1946). Український педагог-новатор, учитель фізики, кандидат педагогічних наук, народний учитель СРСР, відмінник народної освіти УРСР, лауреат премії імені Н. Крупської, почесний працівник системи професійно-технічної освіти, викладач фізики ПТУ №1 Одеси, на базі якого створено перший в Україні Технічний ліцей. Розробник нової поетапної системи навчання, яку було впроваджено в навчальних закладах СРСР, Японії, Франції, Німеччини, Куби, Монголії, урочно-тематичної залікової системи навчання та культурологічного й філософського напрямів у вивченні фізики. Автор навчальних і методичних посібників «Педагогічна гармонія», «Секрети практичної профтехпедагогіки», «Поетапна система навчання фізики в середніх ПТУ», «Відкриваю своє серце колегам» та ін.

155 років від дня народження Григорія Григоровича Павлуцького (1861–1924). Український мистецтвознавець, педагог, дійсний член Московського археологічного товариства, Українського наукового товариства, Історичного товариства Нестора-літописця, Київського товариства охорони пам’ятників старовини та мистецтва. Один із засновників Української академії мистецтв, Українського державного університету в Києві, професор Київського університету, викладач кількох київських вузів. Дослідник історії архітектури і народно-декоративного мистецтва України. Автор праць «Дерев’яні і кам’яні храми», «Історія українського орнаменту», «Про походження давньоруського живопису», «Про походження і розвиток візантійського мистецтва» та ін.

145 років тому (1871) відкрито Колегію Павла Галагана – приватний середній навчально-виховний заклад закритого типу для хлопчиків, що його заснував 26.03.1870 р. у Києві відомий український землевласник, громадський і земський діяч Г. Галаган на пам’ять свого померлого сина Павла. У червні 1920 р. Колегія припинила своє існування, від 1986 р. тут діє Державний музей літератури України (у 1999 р. здобув статус національного).

120 років від дня народження Селестена Френе (1896–1966). Французький педагог, учитель, директор початкової школи, представник так званої «прогресивної педагогіки», розробник педагогічних технологій (зокрема, «техніка Френе»), що передбачали оригінальні засоби розвитку дітей у дусі демократії, свободи, саморозвитку. Прихильник ідей вільного виховання, реконструкції особистого досвіду дітей, засновник і керівник «Міжнародної федерації прихильників нової школи», видавець і головний редактор журналів «Пролетарський учитель», «Дитяче мистецтво», автор праць «Типографія в школі», «Геть шкільні підручники», «Нова французька школа», «Моральне і громадянське виховання», «Педагогічні інваріанти».

95 років від дня народження Дмитра Омеляновича Луценка (1921–1989). Український поет-лірик, пісняр, заслужений діяч мистецтв УРСР, кореспондент Всесоюзного радіо в Україні, завідувач відділу поезії журналу «Вітчизна», член СП УРСР. Автор поетичних збірок «Дарую людям пісню», «Як тебе не любити», «Добрість», «За Березовою Рудкою», «Коли ти зі мною», «Березовий дзвін», популярних пісень «Києве мій», «Сивина», «Не шуми, калинонько», «Стоїть над Волгою курган», «Мамина вишня», «Осіннє золото» та ін. Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1976).

125 років від дня народження Юрія Клена (Освальд Фрідріхович Бурггардт, 1891–1947). Український поет-неокласик німецького походження, літературознавець, перекладач, славіст, викладач німецької та французької мов у Київському університеті, Київському інституті народної освіти, упорядник антології німецької поезії (у своїх перекладах) «Залізні сонети». Автор збірки віршів «Каравели», поем «Жанна Д’Арк», «Прокляті роки», «Попіл імперії», книги есе «Спогади про неокласиків», літературознавчих розвідок «Нові горизонти в галузі дослідження поетичного стилю», «Леся Українка і Гейне», «Гейне в українських перекладах».

320 років від дня народження Якова Андрійовича Марковича (1696–1770). Український письменник, перекладач, мемуарист, державний діяч, улюблений учень Феофана Прокоповича, наказний лубенський полковник, пізніше – генеральний підскарбій, один з найосвіченіших людей свого часу. Автор прозових і віршованих творів на мотиви псалмів і теми проповідей, видав «Щоденник», що охоплює півстолітню історію (1717–1767), твір є продовженням «Кройніки» гетьмана П. Полуботка і важливим джерелом вивчення історії України ХVIII ст.

80 років від дня народження Івана Федоровича Драча (1936). Український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч, народний депутат України 1–4 скликань. Один з ініціаторів утворення Народного руху України (НРУ), член Комітету національних премій України імені Т. Шевченка, голова Товариства зв’язків з українцями за межами України («Україна – світ»), учасник міжнародних дискусій і конференцій з проблем України, засідань Генеральної Асамблеї ООН. Автор збірок поезій «Соняшник», «Протуберанці серця», «Корінь і крона», «Американський зошит», «Вогонь із попелу», «Анатомія блискавки» та ін., збірки статей «Духовний меч», сценаріїв до кінофільмів «Криниця для спраглих», «Камінний хрест», «Пропала грамота» та ін., перекладів творів П. Севака, А. Вознесенського, Н. Хікмета, Ю. Словацького. Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1976), Державної премії СРСР (1983).

445 років від дня народження Вольфганга Ратке (1571–1635). Німецький педагог, дидакт, творець системи дидактичних правил, близьких до правил Я.А. Коменського, прихильник природовідповідного навчання й виховання, широкого використання у шкільному навчанні різних форм наочності, систематичного повторення матеріалу, підтримки інтересу до знань. Один із перших засновників звукового методу навчання грамоти рідною мовою. Автор праць методичного характеру, підручників і посібників для вчителів та меморіалу, в якому виклав думки щодо реформи школи і суспільства.

145 років від дня народження Дмитра Миколайовича Вергуна (1871–1951). Український публіцист, журналіст, поет, історик літератури, професор, викладач слов’янознавства і філології в Московському, Іркутському, Х’юстонському університетах, видавець часопису «Славянский век» (Відень), прибічник панслов’янського об’єднання. Автор праць з історії літератури Підкарпатської Русі та слов’янознавства, зокрема, «Слов’янскі бесіди», «Що треба знати про слов’ян», «Що таке Галіція», «Вісім лекцій про Підкарпатську Русь» та ін.

15 років тому (2001) МОН України затверджено «Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти» з метою забезпечення розвитку психологiчної служби в системi освiти України та створення належних умов працi практичним психологам (соцiальним педагогам) навчальних закладiв.

150 років від дня народження Казиміра Єжі Адольфа Твардовського (1866–1938). Відомий польський філософ, логік, педагог, засновник Львівсько-Варшавської логіко-філософської школи. Викладач філософії у Віденському університеті у Брентано, професор філософсього відділення Львівського університету, доктор Варшавського і Познанського університетів. Ініціатор створення у Львові Польського філософського товариства (1904). Автор праць «Уявлення і поняття», «Шість лекцій про середньовічну філософію», «Філософські статті і трактати» та ін.

120 років від дня народження Бориса Михайловича Теплова (1896–1965). Російський психолог, професор, доктор педагогічних наук, дійсний член АПН РРФСР, заслужений діяч науки РРФСР, засновник і керівник лабораторії для дослідження основних властивостей нервової системи людини, керівник лабораторії Інституту психології (Москва) та кафедри логіки і психології Академії суспільних наук, викладач Московського державного університету. Головний редактор журналу «Вопросы психологи», один з авторів і редактор п’ятитомного видання «Типологічні особливості вищої нервової діяльності людини», автор підручників з психології для середньої школи та вищих навчальних закладів.

205 років від дня народження Еваріста Галуа (1811–1832). Французький математик, основоположник сучасної алгебри, творець загальної теорії розв’язання алгебраїчних рівнянь, теорії скінченних полів, загальної теорії груп. Теорія Галуа стала надбанням усього світу й вплинула не тільки на розвиток алгебри, а й усієї математики ХІХ ст.

135 років від дня народження Пабло Пікассо (1881–1973). Іспанський і французький художник, графік, один із засновників кубізму, автор картин «Дівчинка на кулі», «Авіньйонські дівчата», «Мати і дитя», монументальних панно «Війна», «Мир», портретів, ілюстрацій до художніх творів Овідія, Елюара, Сервантеса. Лауреат Міжнародної премії миру (1950).

550 років від дня народження Еразма Роттердамського (1466–1536). Нідерландський письменник-сатирик, теолог, філософ-гуманіст доби Відродження, який відіграв значну роль у європейській науковій думці. Прихильник церковної реформи, захисник свободи волі, викладач навчальних і культурних центрів Європи, видавець грецькою мовою «Нового завіту» та перекладач Євангелія латинською мовою. Автор найвідомішого твору «Похвала глупоті», в якому піддаються нищівній критиці крайнощі схоластичної псевдомудрості, праць «Про раннє і доброчесне виховання дітей», «Про пристойність дитячої поведінки», «Про свободу волі» та ін.

135 років від дня народження Дмитра Яковича Макогона (1881–1961). Український письменник, педагог, культурно-освітный діяч Буковини та Галичини, учитель сільських і приватних шкіл. Автор гуморесок, фейлетонів, збірок віршів і оповідань «Мужицькі ідилії», «Шкільні образки», «Учительські гаразди», «По наших селах», «Проти хвилі» – про злиденне становище української школи в Австрії, важку працю вчителя та селян; публіцистичних статей «Знищення», «Виїмкові закони».

565 років від дня народження Христофора Колумба (1451–1506). Мореплавець епохи великих географічних відкриттів (за походженням – генуезець), автор проекту пошуків західноморського шляху з Європи в Індію, учасник чотирьох експедицій та відкриттів островів Вест-Індії, зокрема Багамських (12.10.1492 – офіційна дата відкриття Америки), островів Куба, Гаїті, Ямайка, Пуерто-Ріко та ін.

360 років від дня народження Едмунда Галлея (Галлі, 1656–1742). Англійський астроном і геофізик, упорядник каталогу 341 зорі Південної півкулі неба, відкривач явища власного руху зірок, обчислювач орбіт понад 20 комет, дослідник земного магнетизму, руху Місяця. Передбачив нову появу комети Галлея на 1759, 1835, 1910 роки – яскравої комети, що рухається навколо Сонця по еліптичній орбіті з періодом 76 років.

105 років від дня народження Івана Антоновича Цюпи (1911–2004). Український письменник, публіцист, журналіст, член СП УРСР, головний редактор журналу «Україна», автор творів «Новели рідного краю», «Василь Сухомлинський», «Брати», «Вічний вогонь», «Мужній вершник», «На крутих поворотах» та ін. Лауреат Республіканської премії імені М. Островського (1974), Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1985).

105 років від дня народження Олександра Ілліча Ахієзера (1911–2000). Український фізик-теоретик, філософ, педагог, організатор науки, академік АН УРСР, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки, керівник відділу Українського фізико-технічного інституту, завідувач кафедри теоретичної та ядерної фізики Харківського університету. Автор наукових праць з ядерної фізики, квантової електродинаміки, фізики елементарних частинок, фізики плазми, теорії твердого тіла, підручника «Механіка і молекулярна фізика» (спільно з Л. Ландау та Є. Ліфшицем), філософської праці з проблем сучасної фізики «Еволюція фізичної картини світу».

60 років тому (1956) відбулася Республіканська нарада завідувачів відділів шкіл облвно та директорів інститутів удосконалення кваліфікації вчителів з проблем реформування змісту шкільної освіти, негативного впливу на зміст навчально-виховної роботи культу Сталіна, підсумків роботи шкіл УРСР за 1955–56 н. р.

155 років від дня народження Дніпрової Чайки (Людмила Олексіївна Василевська, 1861–1927). Українська письменниця, поетеса, прозаїк, драматург, перекладач, громадська діячка, член київської «Просвіти», майстер ритмізованої мініатюри, співробітник дитячого журналу «Дзвінок». Автор оповідань «Уночі», «Революціонер», «Месниця», збірок поезій «Дівчина-чайка», «Буревісник», «Плавні горять», творів для дітей, казок «Казка про Сонце та його сина», «Грецька казка», лібретто до опер М. Лисенка «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Весна-красна» та ін., упорядник збірки «Українські народні пісні».

215 років від дня народження Северина Гощинського (1801–1876). Польський поет-романтик і публіцист, представник «української школи» в польській літературі, прихильник польського романтизму, член таємної Спілки вільних братів-поляків, учасник польського повстання (1830–1831 рр.), один з організаторів «Товариства польського народу» в Галичині. Автор поеми «Канівський замок» та вступної статті до неї «Кілька слів про Україну і уманську різню», повісті «Король старого палацу», «Щоденника подорожі до Татр», спогадів «Подорож мого життя».

205 років від дня народження Маркіяна Семеновича Шашкевича (псевд. Руслан Шашкевич, 1811–1843). Український письменник, перекладач, фольклорист, етнограф, громадсько-культурний діяч, організатор і лідер літературного гуртка «Руська трійця», один з упорядників і видавців альманаху «Русалка Дністровая» – першої на західних теренах України книжки, написаної живою українською мовою. Укладач «Читанки» для народних шкіл Галичини, автор праць з питань правопису і мови «Пиши – як чуєш, а читай – як видиш», «Руська мова» (ін. «Руська мати нас родила»), «Азбука», віршів на історичні теми, ліричної поезії, прози та перекладів зі слов’янських літератур.

110 років від дня народження Ігоря Володимировича Рахманова (1906–1980). Російський філолог, мовознавець, фахівець з методики навчання іноземних мов, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН РРФСР, послідовник ідей російського мовознавця Л. В. Щерби (1880–1944). Автор і редактор підручників і методичних посібників для середніх шкіл з німецької мови, німецько-російських словників.

365 років від дня народження Данила Савича Туптала (Димитрій Ростовський, 1651–1709). Український і російський письменник, просвітитель, церковний і культурний діяч. Ігумен монастирів Батурина, Глухова, Києва, Чернігова, метрополит Ростовського монастиря. Засновник духовної семінарії у Ростові, другої в імперії (після Чернігівської). Автор фундаментальної чотиритомної збірки із життя святих «Четьї Мінеї» («Книги житій святих»), численних послань, морально-повчальних проповідей, богословських і догматичних творів, шкільних драм.

195 років від дня народження Дмитра Павловича Пильчикова (1821–1893). Український громадський і культурний діяч, педагог, один із організаторів недільних шкіл у Полтаві, викладач Полтавського кадетського корпусу, член Кирило-Мефодіївського братства революційно-демократичного крила, фундатор Літературного товариства імені Тараса Шевченка (згодом – НТШ у Львові), батько та перший вчитель відомого фізика-експериментатора і винахідника Миколи Пильчикова (1857–1908).

80 років від дня народження Миколи Степановича Вінграновського (1936–2004). Український письменник, сценарист, кіноактор і кінорежисер, заслужений діяч мистецтв України, режисер Київської кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка (поставив десять фільмів, зіграв головну роль у фільмі «Повість полум’яних літ»). Автор поетичних збірок «Атомні прелюди», «На срібнім березі», «Цю жінку я люблю» та ін., збірок для дітей «Андрійко-говорійко», «Ластівка біля вікна», «На добраніч», повістей та роману «Северин Наливайко». Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка, літературної премії «Благовіст», премії Фундації Антоновичів (США) та премії імені В. Вернадського.

150 років від дня народження Євгена Костянтиновича Тимченка (1866–1948). Мовознавець-україніст, перекладач, педагог, дійсний член НТШ у Львові, Українського наукового товариства, член-кореспондент АН СРСР. Викладач, професор середніх і вищих навчальних закладів Києва, приват-доцент Варшавського університету, старший науковий співробітник Інституту мовознавства АН УРСР. Директор Постійної комісії для складання історичного словника української мови при УАН. Автор праць з фонетики, граматики, лексики, лексикографії, діалектології та історії української мови, підручників та упорядник словників. Його праці – «Українська граматика для шкіл середніх», «Курс історії українського язика: вступ і фонетика», «Українська граматика» та ін., автор першого перекладу українською мовою фінського епосу «Калевала».

125 років від дня народження Олеся Досвітнього (Олександр Федорович Скрипаль, 1891–1935). Український письменник, журналіст, член Спілки пролетарських письменників «Гарт», ВАПЛІТЕ, учасник Першої світової війни, головний редактор видавництва «Більшовик» та Всеукраїнського фотокіноуправління. Автор збірки оповідань про Китай «Тюнгуй», «На чужині», «Чия віра краща», «Нотатки мандрівника», романів «Американці», «Хто?» – з життя американських робітників, «Кварцит», присвяченого радянській дійсності. Незаконно репресований і розстріляний.

195 років від дня народження Федора Михайловича Достоєвського (1821–1881). Російський письменник, публіцист, відповідальний редактор журналу «Гражданин», співвидавець журналів «Время» і «Эпоха», член революційного гуртка М. Петрашевського (за що був ув’язнений), прихильник ідей утопічного соціалізму. Автор романів «Бідні люди», «Злочин і кара», «Ідіот», «Зневажені і скривджені», «Підліток», «Біси», «Брати Карамазови» – синтез соціальних, філософських і естетичних поглядів письменника, повістей «Двійник», «Білі ночі», «Неточка Незванова», «Записки з Мертвого дому», створив своєрідний моножурнал «Щоденник письменника».

80 років від дня народження Миколи Федоровича Сингаївського (1936–2013). Український поет, перекладач, завідувач відділу поезії газети «Літературна Україна», журналу «Ранок», головний редактор журналу «Піонерія», автор поетичних збірок «Покоління», «Родове дерево», «Ми громадяни», «Тепла земля» та ін., збірок оповідань і казок для дітей «Їжакова книжка», «Стежка до криниці», «Я вже виросла», текстів відомих пісень «Чорнобривці», «Полісяночка», «Україно, зоре моя», «В краю дитинства». Лауреат Республіканської премії ім. М. Островського, премії ім. Лесі Українки, премії імені О. Бойченка.

100 років від дня народження Мікулаша Неврлого (1916). Український, чеський і словацький літературознавець, критик, бібліограф, україніст, доктор славістики, науковий співробітник Науково-дослідного педагогічного інституту в Братиславі та Літературознавчого інституту Словацької АН, іноземний член НАН України (2003), автор франкознавчих та шевченкознавчих досліджень, зокрема, «Іван Франко і чеська культура», «Іван Франко і дитяча література», «Безсмертний Шевченко», «Шевченко і слов’янство», «Шевченко і театр» та ін., ґрунтовних розвідок про Лесю Українку, М. Сименка, Г. Сковороду, монографії «Українська радянська поезія 20-х років», упорядник покажчика «Словацька україніка. Бібліографія (1945–1964)».

125 років від дня народження Миколи Федоровича Четверухіна (1891–1974). Російський математик, доктор фізико-математичних наук, професор, засновник Московського міського семінару з графічних дисциплін. Автор підручників, навчальних посібників для педагогічних і технічних ВНЗ з проективної й нарисної геометрії, основ геометрії, методології та історії геометрії, методики викладання геометрії у середній школі.

120 років від дня народження Лева Семеновича Виготського (1896–1934). Російський психолог, професор, фахівець у галузі дитячої та патологічної психології, учитель російської мови та літератури профтехшкіл, вечірніх шкіл і робітфаку в Гомелі, викладач психології Московського інституту педології та дефектології, психолого-наукових і навчальних закладів Ленінграда, Ташкента, Українського психоневрологічного інституту (Харків), організатор лабораторії з психології аномального дитинства, пізніше – Експериментально-дефектологічний інститут Наркомосу. Автор праць «Педагогічна психологія», «Етюди з історії поведінки», «Розумовий розвиток дітей у процесі навчання», «Психологія мистецтва», «Гра і її роль в психічному розвитку дитини».

95 років від дня народження Дмитра Олексійовича Міщенка (1921). Український письменник, кандидат філологічних наук, заступник головного редактора Держвидаву України, головний редактор видавництва «Радянський письменник» (з 1991 р. – «Український письменник»). Автор історичних романів «Сіверяни», «Синьоока Тивер», «Лихі літа Ойкумени», «Розплата», збірок оповідань і повістей «Сини моря», «Доля поета», «Друге заміжжя», «Особисто відповідальний», романів «Вітри приносять грозу», «Честь роду», монографії «Розвиток реалізму в творчості М. Коцюбинського». Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1993).

305 років від дня народження Михайла Васильовича Ломоносова (1711–1765). Російський вчений-природодослідник, енциклопедист, поет, художник, історик, освітній діяч, професор хімії, академік Петербурзької АН, член Академії мистецтв, почесний член Шведської АН і Болонської академії. Відкрив один з основних законів природознавства – закон збереження матерії і руху, основоположник фізичної хімії, матеріалістичної філософії в Росії, реформатор російської літературної мови, один із засновників Московського університету (1755) та гімназій при ньому. Прихильник класно-урочної системи навчання, принципів наочності, науковості, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, ведення навчання рідною мовою. Автор педагогічної праці «Регламенти» для гімназій, навчальних посібників і підручників з фізики, хімії, історії, риторики для вищої школи, філологічних праць «Російська граматика», «Короткий посібник з красномовства …», поетичних творів «Петро Великий», «На здобуття Хотина» (ода), трагедій «Таміра і Селім», «Демофонт», історичного твору «Гімн бороді».

135 років від дня народження Віктора Федоровича Іваницького (1881–після 1948). Український історик-сходознавець, історик церкви, бібліограф, бібліотекознавець, професор Київської духовної академії, співробітник, а згодом заступник директора Всенародної бібліотеки України (нині – НБУВ), завідувач довідково-бібліографічного відділу в Республіканській бібліотеці Марійської Автономної СРР.

145 років від дня народження Уїльяма Херда Кілпатрика (1871–1965). Американський педагог, учень і послідовник Дж. Дьюї, викладач і президент Мерсерівського університету, професор педагогічного коледжу Колумбійського університету. Прихильник прагматичної педагогіки, автор педагогічної системи «експерименталізму», що ґрунтується на філософії прагматизму та психології біхевіоризму. Противник традиційної школи, процес навчання пропонував будувати на основі розширення й збагачення індивідуального досвіду учнів. Основоположник методу проектів, надавав пріоритетного значення в навчанні проектній діяльності. Автор праць «Метод проектів», «Основи методу», «Хрестоматія з філософії педагогіки» та ін.

115 років від дня народження Михайла Ореста (Михайло Костьович Зеров, 1901–1963). Український поет-неокласик, перекладач, журналіст, прихильник індійських релігійно-філософських систем, будівник Біломорсько-Балтійського каналу (чотири роки провів у концтаборах НКВД, після Великої Вітчизняної війни потрапив до таборів для біженців у Аугсбурзі, де прожив решту життя). Автор поетичних збірок «Луни літ», «Держава слова», «Душа і доля», «Гість і господа», «Пізні вруна», поетичних і прозових перекладів творів С. Георге, Р. Рільке, Ш. Леконт де Ліля та інших письменників.

215 років від дня народження Володимира Івановича Даля (1801–1872, літ. псевд. – Козак Луганський). Російський письменник, лексикограф, етнограф, фольклорист, військовий лікар, чиновник різних міст Російської імперії (родом з України). Один із засновників Російського географічного товариства, член-кореспондент і почесний академік Петербурзької АН. Автор підручників з ботаніки і зоології, збірок приказок і прислів’їв, повістей, оповідань, казок, творів української тематики «Савелій Граб», «Ваша воля, наша доля», «Скарб», «Упир» та ін., упорядник «Тлумачного словника живої великоруської мови» (у 4 т.).

110 років від дня народження Марії Федорівни Шабаєвої (1906–1984). Російський педагог, історик педагогіки, доктор педагогічних наук, професор, учитель суспільствознавства й історії в школах Москви, науковий працівник Московського і Ленінградського педагогічних інститутів, Науково-дослідного інституту історії теорії педагогіки АПН СРСР. Співавтор програм, підручників і навчальних посібників з історії педагогіки для педагогічних інститутів і училищ, зокрема, «Історія дошкільної педагогіки», «Історія педагогіки», «Методичні розробки до курсу історії педагогіки», «Контрольні роботи з курсу історії педагогіки», а також праць, присвячених вітчизняним і зарубіжним педагогам.

105 років від дня народження Аркадія Захаровича Добровольського (1911–1969). Український драматург, перекладач, кіносценарист, фахівець у галузі художнього перекладу, член СП УРСР, працівник Київської кіностудії художніх фільмів. Автор сценаріїв кінофільмів «Трактористи» (у співавт.) та «Перевірте свої годинники» (у співавт. з Ліною Костенко), перекладів творів зарубіжних письменників з англійської, французької, польської мов.

120 років від дня народження Віктора Степановича Косенка (1896–1938). Український композитор, піаніст, педагог, громадський діяч. Викладач Житомирського музичного технікуму, Музично-драматичного інституту імені М. Лисенка в Києві, професор музично-теоретичних дисциплін і викладач фортепіано й ансамблевої гри в Київській консерваторії. Один із перших українських авторів репертуару для дітей. Спадщина митця налічує 250 творів різних жанрів, серед яких «Класичне тріо», «Героїчна симфонія», «Молдавська поема».

190 років від дня народження Карла Коллоді (Лоренціні, 1826–1890). Італійський письменник, театральний критик, автор збірок оповідань, нарисів «Начерки», «Веселі оповідання», творів для дітей, зокрема повісті-казки «Пригоди Піноккіо, історія маріонетки», що набула всесвітньої популярності. Сюжет казки запозичив О. М. Толстой для повісті «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно».

120 років від дня народження Василя Леонідовича Гончарова (1896–1955). Український і російський математик, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент АПН РРФСР, викладач Харківського інституту геодезії, завідувач сектору методики математики Інституту методів навчання АПН РРФСР. Автор підручників з алгебри та методичних посібників для вчителів математики, зокрема, «Питання методики математики», «Арифметичні вправи і функціональна пропедевтика в середніх класах школи», «Алгебра» (у 2 ч.), «Початкова алгебра», «Методичні поради для викладачів до матеріалу з алгебри. 6 кл.».

120 років від дня народження Григорія Івановича Коляди (1896–1977). Український і російський книгознавець, доктор філологічних наук, викладач Київського педагогічного інституту, Саратовського, Ташкентського і Таджицького (Душанбе) університетів. Автор розвідок про російсько-українські й українсько-румунські зв’язки в галузі книгодрукування, початки вітчизняного друкарства, друкарську справу на західно-українських землях, діяльність Івана Федорова, Памви Беринди та інших друкарів.

135 років від дня народження Миколи Леонтійовича Бродського (1881–1951). Російський літературознавець, доктор філологічних наук, професор, дійсний член АПН РРСФР, викладач російської літератури комерційного училища Катеринослава, професор Московського університету, завідувач сектору російської літератури Інституту світової літератури імені О. М. Горького АН СРСР, автор праць з історії російської літератури, питань методики викладання літератури в середній школі. (ін.25.12)

90 років від дня народження Олеся (Олександр) Павловича Бердника (1926–2003). Український письменник, мислитель, громадсько-політичний діяч, член СП УРСР, СРСР, член-засновник Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, керівник громадської організації «Українська духовна республіка», видавець газет «Свята Україна», «Згода». Один із засновників науково-фантастичного жанру в українській літературі. Автор повістей «Привид іде по землі», «Серце Всесвіту», «Покривало Ізіди», «Зоряний корсар», романів «Шляхи титанів», «Стріла часу» та інших, а також книжок, що вийшли за кордоном, зокрема, «Свята Україна», «Золоті ворота», «Прометей», «Апостол безсмертя», «Україна Січі вогняної».

135 років від дня народження Стефана Цвейга (Цвайг, 1881–1942). Австрійський письменник, майстер психологічної новели, створив власну модель новели, що відрізняється від творів загальновизнаних майстрів короткого жанру; автор збірки новел «Перші переживання», оповідань «Амок», «Сум’яття почуттів», «Шахова новела» (здобули світову славу), романів «Нетерпіння серця», «Час перевтілення», біографічних розповідей про М. Магеллана, М. Стюарт, Еразма Роттердамського, Оноре де Бальзака, Л. Толстого, Р. Роллана, М. Горького та інших письменників.

135 років від дня народження Роже Кузіне (1881–1973). Французький педагог, один із теоретиків нового виховання, інспектор початкових шкіл, професор кафедри педагогіки Паризького університету, викладач педагогіки й психології в Сорбонні, засновник і редактор журналів «Нове виховання», «Нова французька школа», засновник і пропагандист методу так званої «вільної» групової роботи, яка виконується групою самостійно, а вчитель лише спостерігає, консультує і перевіряє роботи учнів.

40 років від заснування (1976) в Києві Української Гельсінської групи (УГГ) з метою нагляду за дотриманням умов Гельсінської угоди з боку радянської держави та захисту громадянських і національних прав (Гельсінську угоду підписано СРСР в 1975 р.). Очолив УГГ письменник М. Руденко.

70 років від дня народження Оксани Петрівни Рудницької (1946–2002). Український педагог, доктор педагогічних наук, відмінник освіти України, фахівець з музичної педагогіки, виховання особистості засобами мистецтва, культурологічної підготовки студентів педагогічних ВНЗ, професор і завідувач кафедри гри на музичних інструментах Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, завідувач лабораторії мистецької освіти Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (нині – Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України). Автор праць з проблем неперервної мистецької освіти, художньо-естетичного розвитку особистості в системі професійної освіти, зокрема, «Основи педагогічних досліджень», «Музика і культура особистості: проблеми сучасної педагогічної освіти», «Основи викладання мистецьких дисциплін» та ін.

130 років від дня народження Андрія Олександровича Загродського (1886–1948). Український філолог, педагог-методист, кандидат педагогічних наук, учитель російської словесності київської гімназії, викладач української мови і літератури у вищих навчальних закладах Києва, завідувач сектору методики мови НДІ педагогіки УРСР. Автор підручників з української мови для 5–7 класів шкіл УРСР «Граматика української мови» (у 2 ч.), праць з методики мови, формування орфографічних навичок, підвищення грамотності та розвитку мовлення учнів.

195 років від дня народження Миколи Олексійовича Вишнеградського (1821–1872). Російський педагог, фахівець із розвитку жіночої загальної й педагогічної освіти, професор педагогіки Головного педагогічного інституту в Петербурзі, викладач петербурзької Ларинської гімназії, інспектор класів Павловського жіночого інституту, керівник жіночих навчальних курсів. Автор проекту й уставу Маріїнських гімназій, засновник журналу «Русский педагогический вестник», упорядник першої російської програми з педагогіки, автор праць «Про спеціальні педагогічні навчальні заклади», «Про основні предмети початкової освіти».

145 років від дня народження Генріха Шарельмана (1871–1940). Німецький педагог-реформатор, один із представників педагогіки особистості, прихильник педагогічних ідей Й. Г. Песталоцці, принципів «вільного виховання», творчої самодіяльності вчителя й учнів (великого значення надавав засобам художнього виховання). Автор праць «У лабораторії народного вчителя», «Трудова школа», «Методика і техніка розповіді на уроках» та ін.

85 років від дня народження Григора Михайловича Тютюнника (1931–1980). Український письменник, прозаїк, перекладач, педагог, член Спілки письменників України. Учитель російської мови і літератури у вечірній школі на Донеччині, працівник редакції газети «Літературна Україна», видавництва «Молодь», сценарної майстерні Київської кіностудії імені О. П. Довженка. Перекладач творів В. Шукшина, Е. Распе та ін. Автор збірок новел «Зав’язь», «Батьківські пороги», «Крайнебо», «Коріння», книжок для дітей «Ласочка», «Степова казка», «Лісова сторожка», повістей «Климко», «Вогник далеко в степу» та ін. Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1980) і Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1989, посмертно).

205 років від дня народження Миколи Леонтійовича Устияновича (1811–1885). Український письменник, перекладач, громадсько-культурний діяч, член львівського письменницького гуртка «Руська трійця», діяч західноукраїнського просвітницького руху, борець за культурні й національні свободи українців, за права рідної мови й освіти. Один з ініціаторів і організаторів «Собору руських вчених», посол до Крайового сейму. Автор поеми «Путь на полонину», повістей «Страсний четвер», «Месть верховинця», віршів, що стали народними піснями, «Верховино, світку ти наш», «Піснь опришків», історичних творів «Похід Русі на Царгород», «Ужас на Русі», перекладів з чеської, російської, хорватської, турецької мов.

50 років тому (1966) вийшла постанова РМ УРСР «Про заходи дальшого поліпшення роботи середньої загальноосвітньої школи УРСР», що констатувала запровадження загального 8-річного навчання та узаконила засади нового змісту освіти згідно з тогочасним розвитком науки, техніки й культури (постанова РМ СРСР вийшла 10.11.1966).

130 років від дня народження Олександра Самійловича Залужного (1886–1941). Український педагог, педолог, рефлексолог, науковець-експериментатор, організатор освіти в Україні, один із засновників науки біхевіоризму, так званої Харківської школи педології, дослідник питань теорії та практики діяльності дитячого колективу, керівник секції колективознавства УНДІП, керівник секції соціального виховання та викладач курсу «Педагогіка колективу» Харківського інституту народної освіти, учасник першого Всесоюзного педологічного з’їзду в Москві (1928). Автор монографій «Сільська трудова школа. Теорія і практика», «Учення про колектив», «Соціальні наставлення й колективні навички у дітей трудових шкіл», статей «Метод тестів у нашій школі», «Закони навчання», «Педологія на Україні після Жовтня». 10 грудня

195 років від дня народження Миколи Олексійовича Некрасова (1821–1878). Російський письменник (родом з Подільської губернії), журналіст, видавець журналів «Современник», «Отечественные записки», популяризатор творів Г. Квітки-Основ’яненка, Марка Вовчка, Т. Шевченка. Автор поем «Коробейники», «Мороз-Червоний ніс», «Російські жінки», «Кому на Русі жити добре», віршів «Роздуми біля парадного під’їзду», «Залізниця», «Пам’яті Добролюбова» та ін., романів «Життя і пригоди Тихона Тростникова», «Три країни світу», «Мертве озеро» (у 3 т., у співавт. з Є. Панаєвою).

165 років від дня народження Мелвіла Дьюї (1851–1931). Американський бібліотекознавець, один із видатних бібліотечних діячів США, учасник організації першої бібліотечної школи при бібліотеці Колумбійського університету, керівник публічної бібліотеки штату Нью-Йорк в Олбені, зачинатель ідеї пересувної бібліотеки, «бібліографічного почерку» для каталогів і стандарту на каталожну картку, один із засновників і президент Американської бібліотечної асоціації. Видавець і редактор «Бібліотечного журналу», автор «Десяткової класифікації Дьюї» (ДКД, 1876), яку пізніше було вдосконалено (нині – «Універсальна десяткова класифікація» (УДК).

155 років від дня народження Карла Ґрооса (1861–1946). Німецький психолог, професор, фахівець в галузі дитячої психології, створив відому теорію гри – засіб розвитку й тренування певних функцій органів. Автор праць із генетичної психології, мислення підлітків, зокрема «Душевне життя дитини».

255 років від дня народження Миколи Михайловича Карамзіна (1766–1826). Російський письменник, історик, публіцист, критик, почесний член Петербурзької АН, один із засновників сентименталізму в російській літературі, видавець «Московского журнала», альманаху «Аглая», редактор часопису «Вестник Европы». Автор повістей «Бідна Ліза», «Марфа Посадниця», роману «Рицар нашого часу», критичних і публіцистичних праць «Декілька слів про російську літературу», «Що потрібно автору» та інших, «Історії держави Російської» (у 12 т., від давніх часів по 1611 рік включно).

195 років від дня народження Гюстава Флобера (1821–1880). Французький письменник, представник критичного реалізму Франції ІІ пол. ХІХ ст., прихильник ідей Б. Спінози, автор твору «Лексикон прописних істин», роману «Мадам Боварі», історичного роману «Саламбо» – картини життя і побуту стародавнього Карфагена, роману «Виховання почуттів», символічної драми «Спокуса святого Антонія», повісті «Проста душа» та незакінченого роману «Бувар і Пекюше».

135 років від дня народження Миколи Тимофійовича Равлюка (1881–1933). Український педагог, мовознавець і методист, викладач української і класичних мов у Кіцманській і Чернігівській гімназіях, учасник організації нових шкіл у Фергані (під час Першої світової війни перебував у таборі полонених у Ташкенті). Автор «Читанки для І–ІІ класів гімназії», посібника «Дієприкметники і дієприслівники в українській мові. Ч. 1: Про дієприкметники і дієприслівники у творах Г. Квітки-Основ’яненка, Марка Вовчка, Ю. Федьковича і В. Стефаника».

95 років від дня народження Олександра Васильовича Скрипченка (1921–2008). Український психолог, доктор психологічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти, почесний член АПН України, фахівець у галузі вікової та педагогічної психології, заступник директора Науково-дослідного інституту психології УРСР, завідувач кафедри психології Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. Один із перших учасників чотирирічного лонгитюдинального комплексного дослідження сенсомоторики, пам’яті, мислення, мовлення, уяви та взаємозв’язку між ними. Автор підручників і посібників «Психологічний розвиток учнів», «Загальна психологія», «Розумовий розвиток молодшого школяра», «Історія психологічної думки в Україні», «Комплексне вивчення психології і педагогіки».

90 років від дня народження Ярослава Романовича Дашкевича (1926–2010). Український історик, бібліограф, сходознавець та археолог, доктор історичних наук, професор, бібліотекар і бібліограф Львівської наукової бібліотеки АН УРСР, бібліограф Інституту суспільних наук АН УРСР, заступник директора Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського, провідний науковий співробітник Інституту сходознавства імені А. Кримського, член Президії та керівник Сходознавчої комісії НТШ у Львові, завідувач кафедри сходознавства Львівського національного університету. Автор наукових праць з історіографії, джерелознавства, сходознавства, спеціальних історичних дисциплін, українських відносин з країнами Сходу.

125 років від дня народження Миколи Голубця (1891–1942). Український історик, архівіст, краєзнавець, мистецтвознавець, поет, прозаїк, публіцист, редактор, перекладач, бібліограф. Член комісії Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові з історії мистецтва, один з організаторів Асоціації незалежних українських митців, працівник Львівського міського архіву, засновник Літературно-мистецького клубу у Львові. Дослідник історії України, Львова та регіону, історії українського мистецтва. Автор 84 книжок і брошур, понад 1500 статей. Видавець і редактор 14 тижневиків і щоденних газет. Перекладач творів Г. Гауптмана, Г. Ібсена, Й.-В. Гете, О. Уальда та ін.

140 років від дня народження Петра Івановича Холодного (1876–1930). Український художник, іконописець, громадський, політичний і освітній діяч. Учений-хімік, викладач приватних київських гімназій, професор кафедри фізики Київського політехнічного інституту. Один із організаторів Київського товариства «Просвіта», Товариства шкільної освіти, Всеукраїнської учительської спілки. Член Української Центральної Ради, міністр народної освіти Української Народної Республіки. Автор численних ікон, вітражів, портретів, настінних розписів, ліричних пейзажів, композицій на історичну тематику.

125 років від дня народження Броніслава Володимировича Кобилянського (1896–1986). Український мовознавець, педагог, кандидат філологічних наук, доктор філософії, учитель шкіл і гімназій Луцька, Рівного, с. Хотимира, викладач і завідувач кафедри Івано-Франківського педагогічного університету, Львівського педагогічного інституту, доцент кафедри Львівського університету. Автор праць «Діалект і літературна мова», «Етимологічні етюди», «Короткий огляд історії мовознавства», «Східноміфоніми», «Історія української літературної мови» та ін.

85 років від дня народження Михайлини Хомівни Коцюбинської (1931–2011). Український літературознавець, літературний критик, перекладач, кандидат філологічних наук, учасниця руху шістдесятників. Викладач Київського університету, працівник Інституту літератури імені Т. Шевченка АН УРСР (за політичні погляди була звільнена, 1968). Редактор видавництва «Вища школа», старший науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України. Автор монографій «Образне слово в літературному творі», «Література як мистецтво слова», «Етюди про поетику Шевченка», статей про творчість літераторів-шістдесятників, перекладів творів польських, канадських, французьких і білоруських поетів. Упорядник, редактор і видавець багатотомного зібрання творів В. Стуса. Лауреат премій імені В. Стуса та імені О. Білецького.

145 років від дня народження Миколи Кіндратовича Вороного (1871–1938). Український поет, театрознавець, перекладач, журналіст і режисер, громадсько-політичний діяч, член «Братерства тарасівців», один із засновників Української Центральної Ради і Комітету українського національного театру, бібліотекар і коректор НТШ у Львові, режисер театру «Руська бесіда», журналіст «Житє і слово», видавець газет «Громадський голос» і «Радикал», актор труп М. Кропивницького, П. Саксаганського, театру М. Садовського, викладач театральних шкіл, Харківського музично-драматичного інституту. Автор розвідок «Пензлем і пером», «Театральне мистецтво й український театр», «Режисер» та ін., поетичних збірок «Ліричні поезії», «У сяйві мрій», «За Україну», перекладів і переспівів творів світової класики, революційних пісень «Інтернаціонал», «Марсельєза», «Варшав’янка».

175 років від дня народження Фердинанда Бюїссона (1841–1932). французький педагог, громадський і політичний діяч, професор Лозанської академії, керівник кафедри педагогіки Сорбонни, директор відділу початкової освіти Міністерства народної освіти, реформатор народної освіти у Франції у 80-х рр. ХІХ ст., один із засновників Педагогічного музею в Парижі, «Ліги прав людини», один з укладачів і редактор «Словника педагогіки і початкової освіти». Лауреат Нобелівської премії Миру (1927).

175 років від дня народження Володимира Степановича Іконникова (1841–1923). Український історик, джерелознавець, педагог, археограф, бібліограф, доктор історії, академік Імператорської та Української АН, викладач історії Київської військової гімназії, Інституту шляхетних дівчат, приват-доцент Харківського університету, професор і викладач Київського університету (майже 50 років), декан історико-філологічного факультету, голова Бібліотечної комісії при університеті, головний редактор «Университетских известий». Член Попечительської ради Київського учбового округу, ініціатор заснування Вищих жіночих курсів у Києві, один із фундаторів і голова Історичного товариства Нестора-літописця, почесний член Московського археологічного інституту, Російського бібліотечного товариства. Автор праць з історії України і Росії, історії культури та історіографії, з питань архівістики, музеє- та бібліотекознавства, джерелознавчих досліджень, зокрема «Досвід російської історіографії», «Київ 1648–1855. Історичний нарис», «Селянський рух у Київській губернії в 1826–27 рр.» та ін.

155 років від дня народження Євгена Харлампійовича Чикаленка (1861–1929). Український громадсько-політичний і культурний діяч, мемуарист, журналіст, меценат, фахівець з питань сільського господарства, поборник розвитку національної освіти, член Української радикально-демократичної партії, один із засновників Товариства українських поступовців, член Української Центральної Ради, реформатор сільського господарства та популяризатор сільськогосподарських знань. Заможна людина, яка вкладала кошти в розвиток української культури та освіти. Фундатор видань «Громадська думка», «Рада», «Нова Рада». Автор і видавець популярних брошур для хліборобів, праць з питань розвитку сільського господарства, способів господарювання тощо, автор «Спогадів» (у 3 т.) і записів «Щоденник».

200 років тому (1816) Санкт-Петербурзький педагогічний інститут (1804–1816) реорганізовано в Головний педагогічний інститут – вищий педагогічний закритий навчальний заклад (1816–1859), головним завданням якого була підготовка вчителів для гімназій, наставників для приватних навчальних закладів, а також професорів і викладачів ВНЗ.

90 років від дня народження Віталія Дмитровича Кирейка (1926). Український композитор, педагог, музично-громадський діяч, кандидат мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист УРСР, член Національної спілки композиторів України, професор Київської консерваторії, лауреат премії імені М. Лисенка. Автор опер «Лісова пісня», «У неділю рано зілля копала», балетів «Тіні забутих предків», «Відьма», симфоній, сюїт, сонат, дитячих п’єс та інших творів.

140 років від дня народження Спиридона Феодосійовича Черкасенка (1876–1940). Український освітній діяч, педагог, поет, прозаїк, драматург, дитячий письменник, один з творців національної педагогічної преси, українських підручників. Учитель сільських шкіл Катеринославщини, шкіл для дітей залізничників і шахтарів Донбасу, учасник Третього делегатського з’їзду Всеросійської спілки вчителів і діячів народної освіти (Санкт-Петербург, 1906). Один із засновників Всеукраїнської учительської спілки (ВУС), видавництва «Українська школа», перших педагогічних журналів «Світло», «Вільна українська школа», член товариства «Просвіта» в Ужгороді. Автор популярної астрономії «Про небо», букварів «Граматка», «Початок», читанок для І–ІІІ класів «Рідна школа», підручника для початкових шкіл «Найпотрібніші правила правопису з додатком самостійного писання», збірок казок, віршів, оповідань для дітей, драматичних творів, статей «М. І. Пирогов», «Шевченко й діти. Шевченко педагогом», текстів пісень, що стали народними «Ой, чого ти, дубе», «Тихо над річкою» та ін.

115 років від дня народження Галі Мазуренко (Галина Сергіївна, 1901–2000). Українська поетеса «празької школи», художниця (з 1923 р. в еміграції), доктор філософських наук, учасниця Визвольних змагань, боїв і походів (1918–1920) у складі 3-ї Залізної стрілецької дивізії, викладач філософії в одному з коледжів Лондона, керівник малярської школи для дітей, член СП України, організатор дев’яти персональних виставок своїх мистецьких праць, автор збірок поезій «Акварелі», «Стежка», «Пороги», «Скит поетів», «Ключі» (сама ілюструвала свої твори), віршованих збірок для дітей «Киця», «Корона золота», «Осінь».

110 років від дня народження Стефана Пилиповича Самійленка (1906–1977). Український мовознавець, педагог, доктор філологічних наук, професор, викладач педагогічних інститутів Полтави, Луганська, Запоріжжя. Автор праць з історії української мови та підручників для студентів ВНЗ «Нариси з історичної морфології української мови» (у 2 ч.), «Категорія роду», «Суплетиви української мови», «Історична граматика української мови», «Порівняльна граматика української і російської мов» та ін.

105 років тому (1911) відбулося урочисте відкриття й освячення Київського міського училища імені С. Грушевського на 460 учнів, заснованого на кошти родини Грушевських згідно із заповітом відомого педагога Сергія Федоровича Грушевського (1833–1901), батька Михайла Грушевського, у 1921–1988 рр. – середня школа, нині – комп’ютерний центр Київського міського управління.

210 років від дня народження Пилипа Семеновича Морачевського (1806–1879). Український педагог, поет і перекладач, викладач математики і російської словесності навчальних закладів Сум, Луцька, Кам’янця-Подільського, інспектор Ніжинського ліцею. Один із перекладачів Євангелія українською мовою, автор романтичної поеми «Чумаки, або Україна 1768 року» (події Коліївщини), роману в листах «Рік вперед, якщо не років шість», укладач «Словаря малороссийского языка по полтавскому наречию», підручника «Священна історія» для шкіл і народного читання.

130 років від дня народження Миколи Олександровича Григор’єва (1886–1968). Український педагог, фахівець з історії педагогіки, вчитель шкіл Володимирської губернії, викладач Харківського педагогічного інституту, один з організаторів Українського товариства педагогів, автор праць з історії педагогіки.

445 років від дня народження Йоганна Кеплера (1571–1630). Німецький астроном, математик, прихильник і продовжувач вчення М. Коперника про геліоцентричну систему світу, відкривач трьох законів руху планет (лягли в основу теоретичної астрономії), основоположник теорії сонячних і місячних затемнень. Автор праці «Рудольфові таблиці», за якими обчислюються положення планет, логарифмічних таблиць, способу визначення об’єму бочок (об’ємів тіл обертання) тощо.

190 років від дня народження Володимира Яковича Стоюніна (1826 – 1888). Російський педагог, методист-словесник, історик літератури, викладач 3-ї Санкт-Петербурзької гімназії (20 років), Миколаївського сирітського інституту Москви, приватної гімназії М. М. Стоюніної. Продовжувач традицій М. І. Пирогова і К. Д. Ушинського, прихильник жіночої освіти, пропагандист російської педагогіки, що розкривається в його працях «Розвиток педагогічних ідей в Росії у ХVIII столітті», «З історії виховання в Росії на початку ХІХ століття». Автор посібників «Про викладання російської літератури», «Порадник для викладачів російської мови молодших класів середніх навчальних закладів», «Посібник для історичного вивчення творів російської літератури» та ін.

150 років від дня народження Данила Кириловича Заболотного (1866–1929). Видатний український мікробіолог і епідеміолог, академік і президент ВУАН, один з основоположників вітчизняної епідеміології. Організатор першої в Росії кафедри бактеріології (1898) у петербурзькому Жіночому медичному інституті та першої у світі кафедри епідеміології (1920) в Одесі. Засновник і перший ректор Одеського медичного інституту (1921). Організатор Українського інституту епідеміології і мікробіології (1929), що нині носить його ім’я. Один із засновників Міжнародної спілки мікробіологів. Автор численних наукових праць про чуму, холеру, малярію, дифтерію, висипний тиф та інші захворювання.

150 років від дня народження Шимона Ашкеназі (1866–1935). Польський історик, дипломат, педагог, професор Львівського університету, почесний професор Варшавського університету, член Польської академії знань, почесний член Польського історичного товариства, представник Польщі в Лізі Націй. Фахівець у галузі політичної історії Польщі XIX–XX ст., засновник львівської школи польських істориків – «школи Ашкеназі». Автор праць «Князь Юзеф Понятовський», «Росія – Польща. 1815–1830» та ін.

160 років від дня народження Данила Яковича Крижанівського (1856–1894). Український педагог, композитор, викладач російської та церковнослов’янської мов у Болградській семикласній чоловічій гімназії, організатор хору хлопчиків при гімназії; помічник столоначальника канцелярії попечителя Одеського навчального округу. Автор музики до пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» та інших музичних творів.

110 років від дня народження Святослава Ярославовича Гординського (1906–1993). Український поет, перекладач, художник, мистецтвознавець, літературний критик, дійсний член НТШ у Львові, член ради Союзу українських митців у Парижі, один із засновників Асоціації незалежних українських митців, співредактор журналу «Мистецтво», художній редактор «Українського видавництва», почесний громадянин Львова (з 1944 р. в еміграції). Автор збірок віршів «Барви і лінії», «Буруни», «Слова на каменях», «Сім літер» та ін., живописних творів «Автопортрет», «Ранок», «Гірський пейзаж», плакатів, листівок, понад двадцять праць (перекладів) «Слова о полку Ігоревім», оздоблювач церков Америки, Європи, Австралії, лауреат Міжнародної літературної премії імені І. Франка.

120 років від дня народження Павла Павловича Плюща (1896–1975). Український мовознавець, педагог, доктор філологічних наук, професор, учитель української мови і літератури загальноосвітніх шкіл, фабрично-заводських училищ, викладач металургійного інституту Дніпродзержинська та Київського університету. Автор праць з методики викладання української мови в школі, збірників диктантів і вправ, праць з історії української літературної мови, проблем періодизації історії української мови, монографій «Нариси з історії української літературної мови» та «Історія української літературної мови».

90 років від дня народження Бориса Степановича Кобзаря (1926–2001). Український педагог, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Академії педагогічних і соціальних наук, Міжнародної педагогічної академії, директор Науково- дослідного інституту педагогіки УРСР, науковий працівник Інституту проблем виховання АПН України. Фахівець з питань розвитку й організації навчально-виховного процесу в школах-інтернатах, школах і групах продовженого дня. Автор методичних посібників і рекомендацій для вчителів, викладачів педагогічних навчальних закладів, зокрема «Класний керівник», «Запобігання відхиленням у поведінці школярів», «Навчально-виховна робота у школах-інтернатах і групах продовженого дня» (у співавт.), «Проблеми виховання в позашкільних закладах» та ін.

365 років від дня народження Івана Максимовича (Іоанн, 1651– 1715). Український просвітитель, письменник, літератор, педагог, церковний і культурний діяч. Професор і викладач Києво-Могилянського колегіуму, засновник Чернігівського колегіуму, архімандрит Чернігівського Єлецького Успенського монастиря, який перетворено на значний осередок освіти, архієпископ Чернігівської єпархії, митрополит Тобольський і Сибірський. Член, а згодом керівник, чернігівського літературно-мистецького гуртка, книговидавець (за його часів Чернігів перетворився на другий, після Києва, центр українського книгодрукування). Створив жанр філософського вірша, вірша-притчі, поетичних епіграм. Автор духовно-повчальних творів, проповідей «Алфавит святых», «Театрон», «Богородице», «Царскій путь Креста Господня», перекладів богословських творів з латинської.

1 коментар:

Анонім5 липня 2021 р. о 07:51
Я Хелена Джуліо з Еквадору, я хочу добре поговорити про пана Бенджаміна на цю тему. надає мені фінансову підтримку, коли всі банки у моєму місті відхилили моє прохання надати мені позику у розмірі 500 000,00 доларів США, я намагався отримати все можливе, щоб отримати позику у моїх банків тут, в Еквадорі, але всі вони відмовили мені, оскільки кредит у мене був низький, але з Божою милістю я дізнався про пана Бенджаміна, тому вирішив спробувати подати заявку на позику. з доброю волею вони нададуть мені позику в 500 000,00 доларів США. запит на позику, який мені відмовили мої банки в Еквадорі, було надзвичайно чудовим з ними вести бізнес, і зараз мій бізнес іде добре. електронною поштою / контактом WhatsApp, якщо ви хочете подати заявку на позику у них. 247officedept@gmail.com WhatsApp контакт: + 1-989-394-3740.
ВідповістиВидалити
Відповіді

Додати коментар

Сторінка для учнів

Знаменні та пам’ятні дати 2016 року.

1 січня Новорічне свято

2 січня

3 січня

4 січня

6 січня

Святвечір. Багата кутя.

170 років тому (1846) Т. Шевченко написав «Заповіт».

7 січня

Різдво Господа Ісуса Христа.

115 років від дня народження Василя Григоровича Чумака (1901–1919). Український поет, публіцист, громадський і культурний діяч.

8 січня

9 січня

11 січня

Всесвітній день «дякую».

12 січня

13 січня

110 років тому (1906) в Києві почала виходити перша українська щоденна газета «Громадська думка».

14 січня

Новий рік за старим стилем.

День святителя Василя Великого.

15 січня

95 років тому (1921) відбулося урочисте відкриття товариства «Просвіта» в Ужгороді.

16 січня

17 січня

85 років тому (1931) НКО ухвалив постанову «Про заходи в справі боротьби з дитячою безпритульністю» та «Про педпрактику студентів педзакладів».

18 січня

20 років тому (1996) Указом Президента України затверджено Національну програму «Діти України».

19 січня

Богоявлення Господнє. Водохреще.

20 січня

22 січня

День Соборності України.

1919 – Директорія УНР проголосила на Софійській площі в Києві (1919) злуку всіх українських земель (західних і східних) у єдину соборну Українську Державу.

95 років тому (1921) засновано Спілку студентів-українців у Німеччині.

23 січня

24 січня

25 січня

День Тетяни. Міжнародний День студентів.

95 років тому (1921) РНК УСРР ухвалила постанову «Про Українську академію наук».

26 січня

27 січня

Міжнародний день пам’яті Голокосту.

105 років від дня народження Івана Макаровича Гончара (1911–1993). Український скульптор, живописець, графік, етнограф, народний художник України.

28 січня

29 січня

День пам’яті героїв Крут.

1918 – відбувся бій між київськими студентами і військами Муравйова під Крутами, під час якого в нерівній боротьбі полягло 300 юнаків.

95 років тому (1921) РНК УСРР ухвалила постанову «Про організацію дитячих ясел».

У січні відзначається:

15 років від виходу друком (2001) науково-практичного видання Міністерства освіти і науки України «Вища школа».

10 років від виходу друком (2006) інформаційно-методичного журналу «Школа» – настільної книги для всіх категорій заступників директора школи.

1 лютого

2 лютого

3 лютого

50 років тому (1966) автоматична станція «Луна-9», запущена 31 січня, вперше здійснила посадку на поверхню Місяця і передала телевізійне зображення його поверхні.

4 лютого

5 лютого

95 років тому (1921) Рада Народних Комісарів УСРР ухвалила постанову «Про науку у вищій школі».

6 лютого

7 лютого

8 лютого

910 років тому князь Володимир Мономах уклав перший дидактично-художній твір Київської Русі «Повчання».

9 лютого

10 лютого

45 років тому (1971) рішенням колегії Міністерства освіти УРСР затверджено «Положення про обласний (міський)інститут удосконалення кваліфікації вчителів».

11 лютого

12 лютого

20 років тому (1996) постановою КМ України затверджено «Положення про ліцензування, атестацію та акредитацію закладів освіти».

13 лютого

14 лютого

День Святого Валентина (День закоханих).

60 років тому (1956) на XX з’їзді Комуністичної партії М. Хрущов виступив з промовою про засудження культу особи Сталіна та про заходи у справі десталінізації.

15 лютого

16 лютого

17 лютого

18 лютого

19 лютого

20 лютого