Леся Українка - геніальна донька українського народу
Леся Українка… Поет – лірик, автор ліро – епічних
поем, драматург – новатор, прозаїк, публіцист, критик – такі грані художнього
таланту Лесі Українки. Поетеса свідомо поставила свою творчість на служіння
знедоленому народу. Її слова стали "зброєю", "полум'ям".
Так! Я
буду крізь сльози сміятись,
Серед
лиха співати пісні,
Без
надії таки сподіватись,
Буду
жити! Геть думи сумні! - ці слова безсмертної поетеси можна вважати девізом
усього її життя.
25
лютого ми відзначали 145 річницю від дня народження письменниці. У
Ремезівцівському НВК відбулося ряд заходів. Святкування розпочалися із
літературно - музичної композиції "Ти себе Українкою звала".
Ведучі
заходу - Лісова З., Григорович В., Ружицька С., Гайдар Ю. (учні 9 класу)
ознайомили присутніх із життєвим і творчим шляхом Лесі Українки. Учні 5-7
класів продекламували напам'ять поезії. Лісова З.І. (організатор заходів) прокоментувала цікаві факти із
особистого життя поетеси. Наголосила: "Донька Прометея, як прозвали її, несла вогонь своїх поезій, цю
іскру Божу, за життя людям, несе і зараз, устами нашими, її потомків. То ж
нехай звучить серед нас слово Лесі і слово про Лесю, як шана наша пам’яті її великій". Школярі переглянули відео "Леся Українка
- невідоме про відоме", "Обличчя української
історії". Доповненням до літературно -
музичної композиції була виставка літератури "Живе й зоріє поміж нас щире
Лесине слово".
Продовженням святкувань був бібліотечний урок
у 6, 9 класах (зав. Гарасимишин О.М.) - "Вічний живий голос"
(усний журнал).
Олександра Гарасимишин наголосила: "Запрошуємо вас у царство мудрого й
красивого, правдивого і цінного, сильного і ласкавого, доброго і мужнього
слова. Поезія – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу
людини". Оптимізмом віє від поезій Лесі Українки . Учні прочитали
напам'ять улюблені поезії поетеси. Також бібліотекар ознайомила присутніх
із цікавою виставкою літератури "«...Я жива!
Я буду вічно жити!..»
На завершення святкувань школярі 9- 11 класів переглянули фільм «Екскурсія у
музей Лесі Українки», де віртуально «пройшли улюбленими стежками поетеси» і
ознайомилися із родиною і їх нащадками.
Видатні поети ніколи не полишають нас. З’єднавши своє життя з мріями та
стражданнями людей, із їхнім пориванням до волі й щастя, вони крокують великою
землею безсмертя. Будуть відходити віки, будуть приходити віки…а вічне увійде у
вічність, не так у бронзу чи мармур, як в очі людські, в надії людей, бо допоки
живе надія – живий і народ. То ж будемо і ми вчитися терпінню, вірі, любові і
надії у нашої неповторної Лесі.
Лісова З.І.