ДОБРОГО ДНЯ, ДОРОГІ ДІТИ!!! ОСКІЛЬКИ ВИ НА КАРАНТИНІ, ТО НАВЧАННЯ МИ ПРОВОДИМО ДИСТАНЦІЙНО.
ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. КОМА МІЖ ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ. ПОШИРЕНІ Й НЕПОШИРЕНІ ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. СМИСЛОВІ ВІДНОШЕННЯ МІЖ ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ
Однорідні члени речення — це такі члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю. Тобто, однорідні члени — ті, які стосуються того самого слова в реченні, відповідають на те саме питання і вимовляються з інтонацією переліку або протиставлення.
Однорідними можуть бути лише слова одного плану як за смислом, так і за граматичним оформленням.
Наприклад, правильно сказано:
а) Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи. (О. Гончар.) Але до цього переліку не можна додати “й офіцери”, бо це поняття іншого плану, ніж попередні назви;
а) Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи. (О. Гончар.) Але до цього переліку не можна додати “й офіцери”, бо це поняття іншого плану, ніж попередні назви;
б) Люблять жінки свою ланкову за слово тверде, за веселу вдачу й надійну дружбу.(А. Шиян.) Проте було б неправильно це речення оформити так: “за слово тверде, за веселу вдачу і що вона надійна подруга” — бо член речення і підрядне речення не можуть бути рівноправні;
в) Наш обов’язок — сумлінно вчитися і допомагати батькам. Але не можна сказати: “…сумлінно вчитися і допомога батькам” — бо іменник і неозначена форма дієслова не поєднуються як однорідні.
Не є однорідними членами:
- - повторювані слова: Дощику, дощику, перестань, перестань (Нар. творчість). Ідуть вони, їдуть... (Н. Кибальчич).
- - повторювані однакові форми слів, об’єднані частками не, так: робити так робити, стрибає не настрибається.
- - стійкі словосполучення з парними сполучниками і…і, ні…ні: ні слуху ні духу, ні пава ні ґава, і сміх і гріх, і сяк і так, і вдень і вночі тощо.
- - два однакові за формою дієслова, одне з яких позначає дію, а друге — її мету: піду прогуляюсь.
- - слова, які хоч і поєднані сурядним сполучником, проте відповідають на різні запитання: (хто?) Ніхто й (коли?) ніколи не зустрічав мене так радо.
КОМА МІЖ ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ
Правило
|
Приклади
|
- Між однорідними членами речення ставиться кома, якщо вони:
- не з’єднані сполучниками
- з’єднані протиставними сполучниками: а, але, проте, зате, так, хоч, та (але), хоча, однак
-з’єднані повторюваними сполучниками
- частина однорідних членів поєднана без сполучників, а частина вживається з повторюваними сполучниками
- з’єднані сполучниками попарно (кома – між парами)
- з’єднані парними сполучниками (кома ставиться тільки перед другою частиною сполучника): як – так, не так-як, хоч-але (та), якщо не –то, не стільки-скільки, не тільки-але й.
- з’єднані приєднувальними сполучниками і, а також, ще й, а то й, та й, та ще, які вказують, що до переліченого приєднується ще один елемент як доповнення до сказаного
|
Музика лине в глибину небес плавно, велично, гармонійно (Я. Гримайло).
Уміла готувати, та не вміла подавати (Народна мудрість).
Одвага або мед п`є, або сльози ллє
(Народна мудрість).
Ти працюєш, ти певний мети, любиш край свій, і сонце, і квіти. (В.Сосюра).
Та й став Кармелюк думати, думати та гадати, гадати та мужніти. (М. Вовчок).
Мужню силу хоч похилить горе, так не зломить, в підлість не поверне.
(І. Франко).
Зазеленіли луги, ще й дібровонька (народна творчість).
|
- Кома не ставиться, якщо:
- сполучник і(й), або, та (і),чи вжитий один раз
- з’єднані повторюваними двічі сполучниками і або ні, що утворюють один вираз: і так і сяк, ні се ні те, ні пуху ні пера і т. ін.
|
Ішов кобзар до Києва та сів спочивати. (Т. Шевченко).
Хлопці стояли ні в тих ні в сих (В. Кава).
Йди сядь коло мене, я щось маю тобі сказать. (І. Нечуй-Левицький).
|
ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ!
► Поширте речення однорідними членами. Запишіть, правильно розставляючи розділові знаки. Однорідні підкресліть.
Займався на сході ранок. У безодні неба танули зірочки. Я одержав листа від товариша.
ПОШИРЕНІ Й НЕПОШИРЕНІ ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. СМИСЛОВІ ВІДНОШЕННЯ МІЖ ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ (єднальні, протиставні, розділові).
Однорідні члени речення бувають непоширені (виражені одним повнозначним словом) і поширені (виражені групою слів).
Відношення між однорідними членами речення
|
Сполучники
|
З якою метою використовуються
|
Приклади
|
єднальні
|
і (й), та (у значенні і), ані, і—і, ні—ні, ані—ані
|
смислова спорідненість, посилення заперечення, властивість підсилювальних часток
|
Тільки на хмари, на небо виллю і жаль, і жагу (В. Сосюра)
|
протиставні
|
а, але, та, однак, зате, проте, тільки
|
виражають протиставлення
|
Довкола вже не тільки торішнє пріле листя, а й зелена трава (Ю. Смолич)
|
розділові
|
або, чи, або—або, чи—чи, то—то, не то—не то, чи то—чи то
|
указують на непевність або можливість одного з двох явищ
|
Чи то садок, чи то город, чи то поле (Панас Мирний)
|
1) безсполучниковий: Галя швидко вдяглася, вийшла до вітальні (Ю. Збанацький);
2) змішаний (перелічувальна інтонація і сурядний сполучник): Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня (Л. Костенко);
3) сполучниковий: Радість і чудо найбільше для людини — її рука (П. Загребельний).
ВИСНОВКИ!
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
1. Вивчити правила.
2. Написати твір-мініатюру на тему "Свою Україну любіть, за неї Господа моліть" (Т. Шевченко), використовуючи однорідні члени речення.
3. Виконайте вправу.
Робота з текстом
Прочитати текст мовчки. Визначити основну думку тексту. Аргументувати свою відповідь.
Що ми знаємо про підсніжник?
Підсніжники з’явилися дуже давно, тож про їх виникнення складено багато легенд.
Так, слов’янська легенда стверджує, що одного разу баба Зима зі своїми супутниками Морозом і Вітром вирішили не пускати на землю Весну. Але сміливий Підсніжник випростався, розправив пелюстки й попросив захисту в Сонця. Сонце помітило квіточку й відкрило дорогу Весні.
Є й така стародавня легенда, у якій йдеться про те, що Бог вигнав з раю Адама та Єву, йшов сніг, і Єва змерзла. Їй на втіху кілька сніжинок перетворилися на ніжні білі підсніжники. Єва зраділа і зрозуміла, що незабаром потепліє. Відтоді підсніжник уважають провісником тепла.
Цікаво, що ж допомогло підсніжникам вистояти з давніх пір? (За Т. Видайко).
Назвати речення з однорідними членами. Якою частиною мови вони виражені? До якого слова відносяться? З’ясувати зв'язок між однорідними членами речення. Визначити їх синтаксичну роль.
Немає коментарів:
Дописати коментар